Райнгард Ґенцель (нім. Reinhard Genzel; нар. 24 березня 1952, Бад-Гомбурґ, ФРН) — німецький науковець-астрофізик, доктор філософії. Лауреат Нобелівської премії з фізики 2020 року.

Райнгард Ґенцель
нім. Reinhard Genzel
Райнгард Ґенцель. 24 січня 2012
Райнгард Ґенцель. 24 січня 2012
Райнгард Ґенцель. 24 січня 2012
Народився 24 березня 1952(1952-03-24) (72 роки)
Бад-Гомбурґ, ФРН
Країна Німеччина Німеччина
Національність німець
Діяльність астроном, викладач університету, астрофізик, науковець
Alma mater Університет Фрайбурга
Боннський університет
Галузь субміліметрова астрономія
інфрачервона астрономія
Заклад Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Університет Берклі
Інститут позаземної фізики Товариства Макса Планка
Науковий ступінь доктор філософії
Аспіранти, докторанти Shy Geneld
Членство Лондонське королівське товариство
Леопольдина
Французька академія наук
Національна академія наук США
Баварська академія наук
Європейська академія[1]
Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук[2]
Батько Ludwig Genzeld
Нагороди
Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
Pour le Mérite за науку і мистецтво
Pour le Mérite за науку і мистецтво
Наукові нагороди та премії

CMNS: Райнгард Ґенцель у Вікісховищі

Життєпис ред.

Вивчав фізику в Боннському університеті. У 1975 році закінчив Боннський університет. У 1978 році захистив дисертацію доктора філософії в Боннському університеті[3], і того ж року захистив дисертацію з радіоастрономії у Радіоастрономічному інституті Макса Планка[3]. Потім працював у США в Гарвард-Смітсонівський центрі астрофізики з 1980 по 1982 рік.

Райнгард Ґенцель у 1981 році стає професором кафедри фізики Університету Берклі.

У 1986 року повернувся до ФРН, та став директором Інституту позаземної фізики Макса Планка[3]. У 1988 році став професором в Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана.

Наукова діяльність ред.

Райнгард Ґенцель займається створенням приладів для інфрачервоної та субміліметрової астрономії. У тому числі брав участь в розробці Дуже великого телескопу, Інфрачервоної космічної обсерваторії та космічної обсерваторії Гершеля.

У середині 1990-х років наукова група під його керівництвом виявила обертальний рух зірок у центрі Чумацького шляху навколо масивного об'єкта, можливо чорної діри[4]. Незалежно від нього такі ж результати були отримані астрономом Андреою Ґез в Обсерваторії Кека. Райнгард Ґенцель також вивчає еволюцію галактик та зореутворення.

Премії та нагороди ред.

Член академій і наукових товариств

Примітки ред.

  1. https://www.ae-info.org/ae/User/Genzel_Reinhard
  2. http://www.rac.es/2/2_ficha.php?id=933
  3. а б в Curriculum-vitae [Архівовано 5 жовтня 2009 у Wayback Machine.], website of the Max-Planck-Institut für extraterrestrische Physik
  4. Eckart, A.; Genzel, R. (1996). Observations of stellar proper motions near the Galactic Centre. Nature. 383 (6599): 415. doi:10.1038/383415a0.
  5. The Awarding of the Einstein Medal: Albert Einstein Medal Laureates
  6. Reinhard Genzel receives Karl Schwarzschild Medal 2011. 13 липня 2011. Архів оригіналу за квітень 1, 2017. Процитовано 20 листопада 2016.
  7. Harvey Prize 2014. Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 25 серпня 2017.
  8. Awards, Medals and Prizes - Herschel Medal. Royal Astronomical Society. Процитовано 20 грудня 2014.
  9. The Nobel Prize in Physics 2020. Nobelprize.org. 6 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.

Посилання ред.