Вікіпедія

Премія Крафорда

Премія Крафорда — щорічна наукова премія, яку започаткували в 1980 році шведський підприємець Голгер Крафорд та його дружина Анна-Ґрета. Премію вручає Шведська королівська академія наук у чотирьох категоріях: астрономія і математика; геологія; біологія, з акцентом на екології; та лікування поліартриту, хвороби, на яку Голгер хворів останні кілька років життя. Згідно з Академією, «ці дисципліни обрано як додаткові до тих, в яких вручають Нобелівську премію».[1] 

Премія Крафорда
швед. Crafoord Prize
Країна  Швеція
Тип наукова нагородаd
На честь: Holger Crafoordd і Anna-Greta Crafoordd
Нагородження
Засновано: 1980
Нагороджені:
Категорія:Лауреати Премії Крафорда (32)
Черговість
Сайт crafoordprize.se
CMNS: Премія Крафорда у Вікісховищі

Кожного року вручають лише одну нагороду, дисципліни чергуються згідно з ротаційною схемою.[1] Премію Крафорда вручають тоді, коли спеціальний комітет вирішує, що в галузі було здійсненно значний прогрес.[1]

Отримувача премії оголошують щороку в середині січня, премію вручає король Швеції у квітні.[1][2] Грошова винагорода в 2015 році становила 4 млн крон (або 500 тис. US$) і призначена для фінансування подальших досліджень лауреата.

Першою жінкою, що отримала премію, стала астроном Андреа Ґез у 2012 році.

Лауреати

ред.
Рік Категорія Фото Лауреат Країна Робота[3]
1982 Математика   Володимир Арнольд   СРСР Theory of non-linear differential equations
  Луїс Ніренберг   США
1983 Геологія — Едвард Лоренц   США Geophysical hydrodynamics
  Генрі Стоммель[en]   США
1984 Біологія Деніел Дженсен[en]   США Co-evolution
1985 Астрономія   Лайман Спітцер   США Studies of the interstellar medium
1986 Геологія   Клод Алегр[en]   Франція Isotope geochemical relations
— Джеральд Вассерберґ[en]   США
1987 Біологія — Юджин Одум   США Ecosystem ecology
Говард Одум[en]   США
1988 Математика   П'єр Рене Делінь   Бельгія Algebraic geometry
  Александр Гротендік None
1989 Геологія   Джеймс Ван-Аллен   США Exploration of space, the discovery the Van Allen belts
1990 Біологія   Пол Ерліх   США Dynamics and genetics of fragmented populations
  Едвард Осборн Вілсон   США Theory of island biogeography
1991 Астрономія — Елан Сендидж   США Study of galaxies
1992 Геологія — Адольф Сайлахер[en]   Німеччина Research into evolution of life
1993 Біологія — Вільям Дональд Гамільтон   Велика Британія Theories of kin selection and genetic relationship
  Сеймур Бензер[en]   США Genetical and neurophysiological studies of fruit flies
1994 Математика   Саймон Дональдсон   Велика Британія Four-dimensional geometry
  Шинтан Яу   США Non-linear techniques in differential geometry
1995 Геологія — Віллі Дансґаард[en]   Данія Development of isotope geological analysis methods
Ніколас Шеклтон[en]   Велика Британія
1996 Біологія   Роберт Мей   Австралія Ecological research
1997 Астрономія — Фред Хойл   Велика Британія Study of nuclear processes in stars, stellar evolution
— Едвін Ернест Солпітер   США
1998 Геологія   Дон Андерсон[en]   США Study of the structures and processes in the interior of the Earth
— Адам Дзєвонський[en]   США
1999 Біологія   Ернст Майр   США Developing the concept of evolutionary biology
  Джон Мейнард Сміт[en]   Велика Британія
— Джордж Крістофер Вільямс   США
2000 Поліартрит — Марк Фельдманн[en]   Велика Британія Definition of TNF-alpha
  Равіндер Маіні[en]   Велика Британія
2001 Математика   Ален Конн   Франція Theory of operator algebras, founder of the non-commutative geometry
2002 Геологія — Ден Маккензі[en]   Велика Британія Dynamics of the lithosphere
2003 Біологія   Карл Воуз   США Third domain of life
2004 Поліартрит Юджин Батчер[en]   США Study of molecular mechanisms concerning white blood cells
Тімоті Спрінґер[en]   США
2005 Астрономія   Джеймс Ґанн   США Understanding the large-scale structure of the Universe
  Джеймс Піблс   США
  Мартін Ріс   Велика Британія
2006 Геологія   Воллес Сміт Брекер[en]   США Research into the global carbon cycle
2007 Біологія — Роберт Тріверс[en]   США Analysis of social evolution
2008 Астрономія   Рашид Сюняєв   Росія Contributions to high-energy astrophysics and cosmology
Математика   Максим Концевич   Росія Contributions to mathematics from modern theoretical physics
  Едвард Віттен   США
2009 Поліартрит   Чарльз Дінарелло[en]   США Isolation of interleukins, understanding their role in the onset of inflammatory diseases
  Тадаміцу Кішімото   Японія
  Тошіо Хірано   Японія
2010 Геологія   Волтер Манк   США «for his pioneering and fundamental contributions to our understanding of ocean circulation, tides and waves, and their role in the Earth's dynamics».
2011 Біологія   Ілкка Ганскі   Фінляндія «for his pioneering studies on how spatial variation affects the dynamics of animal and plant populations».
2012 Астрономія   Райнгард Ґенцель   Німеччина «for their observations of the stars orbiting the galactic centre, indicating the presence of a supermassive black hole».
Андреа Ґез   США
Математика   Жан Бурген   Бельгія «for their brilliant and groundbreaking work in harmonic analysis, partial differential equations, ergodic theory, number theory, combinatorics, functional analysis and theoretical computer science».
  Теренс Тао   Австралія
  США
2013 Поліартрит   Пітер Ґреґерсен[en]   США «for their discoveries concerning the role of different genetic factors and their interactions with environmental factors in the pathogenesis, diagnosis and clinical management of rheumatoid arthritis».
  Ларс Клареског   Швеція
  Роберт Вінчестер   США
2014 Геологія — Пітер Молнар[en]   США «for his ground-breaking contribution to the understanding of global tectonics, in particular the deformation of continents and the structure and evolution of mountain ranges, as well as the impact of tectonic processes on ocean-atmosphere circulation and climate».
2015 Біологія — Річард Левонтін[en]   США «for their pioneering analyses and fundamental contributions to the understanding of genetic polymorphism».
— Томоко Ота   Японія
2016 Астрономія[4]   Рой Керр   Нова Зеландія Фундаментальні роботи з чорних дірок, що обертаються.
Роджер Бландфорд   Велика Британія,   США
Математика   Яків Еліашберг   СРСР,   США Розвиток контактної та симплектичної топологій
2017 Поліартрит   Шимон Сакагучі[en]   Японія
Фред Рамсделл[de]   США
  Олександр Руденський[en]   США
2018 Науки про Землю   Сузан Соломон   США
Сюкуро Манабе   Японія
2019 Біонаука — Селлі Чисголм   США "for the discovery and pioneering studies of the most abundant photosynthesising organism on Earth, Prochlorococcus". [5]
2020 Астрономія   Юджин Паркер   США "for pioneering and fundamental studies of the solar wind and magnetic fields from stellar to galactic scales". [6]
Математика   Енріко Бомб'єрі   Італія /   США "for outstanding and influential contributions in all the major areas of mathematics, particularly number theory, analysis and algebraic geometry".
2021 Поліартирит   Деніел Л. Кастнер[en]   США "for establishing the concept of autoinflammatory diseases". [7]
2022 Науки про Землю   Ендрю Нолл   США "for fundamental contributions to our understanding of the first three billion years of life on Earth and life’s interactions with the physical environment through time". [8]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г About the prize. The Royal Swedish Academy of Sciences. Процитовано 3 липня 2009.
  2. ↑ King of Sweden awards Crafoord Prize to IC researchers. Imperial College of Science, Technology and Medicine. 4 October 2000. Процитовано 5 липня 2009.
  3. ↑ The Crafoord Prize 1982–2009 (PDF). The Royal Swedish Academy of Sciences. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2010. Процитовано 4 липня 2009.
  4. ↑ Премія за чорні діри Василь Бескін, Наталія Дьоміна «Троїцький варіант» № 2(196), 26 января 2016 года
  5. ↑ Crafoord Prize 2019 Crafoordprize.se
  6. ↑ Crafoord Prize 2020 Crafoordprize.se
  7. ↑ The Crafoord Prize in Polyarthritis 2021. Crafoord Prize. Процитовано 1 лютого 2021.
  8. ↑ Crafoord Prize 2022

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Премія_Крафорда&oldid=43535278