Райнгард Ґенцель

Райнгард Ґенцель (нім. Reinhard Genzel; нар. 24 березня 1952, Бад-Гомбурґ, ФРН) — німецький науковець-астрофізик, доктор філософії. Лауреат Нобелівської премії з фізики 2020 року.

Райнгард Ґенцель
нім. Reinhard Genzel
Райнгард Ґенцель. 24 січня 2012
Райнгард Ґенцель. 24 січня 2012
Народився 24 березня 1952(1952-03-24) (68 років)
Бад-Гомбурґ, ФРН
Країна Німеччина Німеччина
Національність німець
Діяльність астроном, викладач університету, астрофізик, фізик
Alma mater Університет Фрайбурга
Боннський університет
Галузь субміліметрова астрономія
інфрачервона астрономія
Заклад Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Університет Берклі
Інститут позаземної фізики Товариства Макса Планка
Ступінь доктор філософії
Членство Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Французька академія наук, Національна академія наук США, Баварська академія наук, Європейська академія[1] і Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук[2]
Батько Ludwig Genzeld
Нагороди

CMNS: Райнгард Ґенцель у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Вивчав фізику в Боннському університеті. У 1975 році закінчив Боннський університет. У 1978 році захистив дисертацію доктора філософії в Боннському університеті[3], і того ж року захистив дисертацію з радіоастрономії у Радіоастрономічному інституті Макса Планка[3]. Потім працював у США в Гарвард-Смітсонівський центрі астрофізики з 1980 по 1982 рік.

Райнгард Ґенцель у 1981 році стає професором кафедри фізики Університету Берклі.

У 1986 року повернувся до ФРН, та став директором Інституту позаземної фізики Макса Планка[3]. У 1988 році став професором в Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана.

Наукова діяльністьРедагувати

Райнгард Ґенцель займається створенням приладів для інфрачервоної та субміліметрової астрономії. У тому числі брав участь в розробці Дуже великого телескопу, Інфрачервоної космічної обсерваторії та космічної обсерваторії Гершеля.

У середині 1990-х років наукова група під його керівництвом виявила обертальний рух зірок у центрі Чумацького шляху навколо масивного об'єкта, можливо чорної діри[4]. Незалежно від нього такі ж результати були отримані астрономом Андреою Ґез в Обсерваторії Кека. Райнгард Ґенцель також вивчає еволюцію галактик та зореутворення.

Премії та нагородиРедагувати

Член академій і наукових товариств

ПриміткиРедагувати

  1. https://www.ae-info.org/ae/User/Genzel_Reinhard
  2. http://www.rac.es/2/2_ficha.php?id=933
  3. а б в Curriculum-vitae Архівовано 5 жовтень 2009 у Wayback Machine., website of the Max-Planck-Institut für extraterrestrische Physik
  4. Eckart, A.; Genzel, R. (1996). Observations of stellar proper motions near the Galactic Centre. Nature 383 (6599): 415. doi:10.1038/383415a0. 
  5. The Awarding of the Einstein Medal: Albert Einstein Medal Laureates
  6. Reinhard Genzel receives Karl Schwarzschild Medal 2011. July 13, 2011. Архів оригіналу за квітень 1, 2017. Процитовано November 20, 2016. 
  7. Harvey Prize 2014. Архів оригіналу за 2 липень 2015. Процитовано 25 серпень 2017. 
  8. Awards, Medals and Prizes - Herschel Medal. Royal Astronomical Society. Процитовано 20 December 2014. 
  9. The Nobel Prize in Physics 2020. Nobelprize.org. 2020-10-06. Процитовано 2020-10-06. 

ПосиланняРедагувати