«Леопольдина» (нім. Deutsche Akademie der Naturforscher Leopoldina; Deutsche Akademie der Wissenschaften;) — Німецька академія природодослідників «Леопольдина» — заснована фізиком І. Баушем 1652 року як Academia Naturae Curiosorum.[3]

Леопольдина
Leopoldina Halle Jaegerberg1.JPG
На честь Леопольд I Габсбург
Тип Академія наук
наукове товариство
національна академія наукd
Засновник Johann Lorenz Bauschd, Johann Michael Fehrd і Georg Balthasar Metzgerd
Засновано 1 січня 1652
Правовий статус зареєстроване об'єднанняd[1]
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Штаб-квартира Галле
Членство Allianz der Wissenschaftsorganisationend і Informationsdienst Wissenschaft e.V.d[2]
Керівник Gerald H. Haugd
Веб-сайт leopoldina.org

CMNS: Леопольдина у Вікісховищі
Будова академії Leopoldina

Загальний описРедагувати

1687 імператор Священної Римської імперії Леопольд І-й затвердив Академію природодослідників як Академію Священної Римської імперії, надавши їй своє ім'я (таким чином виникла скорочена назва — «Leopoldina»).

З 1878 року Академія розташована в Галле.

2007 перейменована в «Німецьку Академію Наук».[4]

Обрання академіком Леопольдини — найвища академічна почесть Німеччини (серед членів академії близько 160 лауреатів Нобелівської премії).

Леопольдина має архів і бібліотеку та присуджує премії та нагороди. Всі наукові заходи публікуються в номерах зведених видань «Nova Acta Leopoldina», «Acta Historica Leopoldina» і «Jahrbuch».

НагородиРедагувати

  • Cothenius Medal (вперше — у 1792 р.)
  • Carus Medal (1896)
  • Schleiden Medal (1955)
  • Mendel Medal (1965, на честь Грегора Менделя)
  • Darwin Badge (один раз в 1959 р. — на честь 100-річчя виходу друком книги Походження видів)
  • Leopoldina Prize for Junior Scientists
  • Georg Uschmann Prize for History of Science
  • Leopoldina Research Prize (2001, спонсор Commerzbank Foundation)
  • Thieme Prize of the Leopoldina for Medicine
  • Medal of Merit (у особливих випадках)

Склад АкадеміїРедагувати

Загальна кількість — 1000 академіків. Три чверті членів — від німецькомовних країн (Німеччина, Австрія, Швейцарія).

Станом на 2016 рік серед членів академії було 175 лауреатів Нобелівської премії (включаючи померлих)[5].

Найвідоміші академіки Леопольдини:

Українці у складі ЛеопольдиниРедагувати

Членами Леопольдини були українські вчені Іван Шмальгаузен (1960)[6], Платон Костюк (1966)[7] і Віктор Глушков (1970)[8], а також біологи українського походження Феодосій Добржанський (1960)[9] і Меркурій Гіляров (1973)[10].

Членами академії є український біолог Юрій Глеба (1991)[11], а також українці Марина Родніна (2008)[12] і Станіслав Горб (2011)[13], що розпочали свої наукові кар'єри в Україні, але згодом виїхали до Німеччини.

Цікаво, що з восьми згаданих науковців семеро є випускниками біологічного факультету Київського університету, зокрема четверо — його кафедри зоології.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Parthier B. Die Leopoldina. Bestand und Wandel der ältesten deutschen Akademie. — Halle : Druck-Zuck, 1994. (нім.)
  • Parthier B., D. von Engelhardt (Hrsg.). 350 Jahre Leopoldina. Anspruch und Wirklichkeit. Festschrift der Deutschen Akademie der Naturforscher Leopoldina 1652—2002. — Halle : Druck-Zuck, 2002. (нім.)
  • Volker ter Meulen (Hrsg.). Akademie der Naturforscher Leopoldina — Geschichte, Struktur, Aufgaben[недоступне посилання з липень 2019]. — Halle : Druck-Zuck, 2006. (нім.)

ПосиланняРедагувати