Вікіпедія

Леопольдина

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Леопольдина (значення).
Будова академії Leopoldina

«Леопольдина» (нім. Deutsche Akademie der Naturforscher Leopoldina; Deutsche Akademie der Wissenschaften;) — Німецька академія природодослідників «Леопольдина» — заснована фізиком І. Баушем 1652 року як Academia Naturae Curiosorum.[1]

Загальний описРедагувати

1687 імператор Священної Римської імперії Леопольд І-й затвердив Академію природодослідників як Академію Священної Римської імперії, надавши їй своє ім'я (таким чином виникла скорочена назва — «Leopoldina»).

З 1878 року Академія розташована в Галле.

2007 перейменована в «Німецьку Академію Наук».[2]

Обрання академіком Леопольдини — найвища академічна почесть Німеччини (серед членів академії близько 160 лауреатів Нобелівської премії).

Леопольдина має архів і бібліотеку та присуджує премії та нагороди. Всі наукові заходи публікуються в номерах зведених видань «Nova Acta Leopoldina», «Acta Historica Leopoldina» і «Jahrbuch».

НагородиРедагувати

  • Cothenius Medal (вперше — у 1792 р.)
  • Carus Medal (1896)
  • Schleiden Medal (1955)
  • Mendel Medal (1965, на честь Грегора Менделя)
  • Darwin Badge (один раз в 1959 р. — на честь 100-річчя виходу друком книги Походження видів)
  • Leopoldina Prize for Junior Scientists
  • Georg Uschmann Prize for History of Science
  • Leopoldina Research Prize (2001, спонсор Commerzbank Foundation)
  • Thieme Prize of the Leopoldina for Medicine
  • Medal of Merit (у особливих випадках)

Склад АкадеміїРедагувати

 
Гете Йоганн Вольфганг.

Загальна кількість — 1000 академіків. Три чверті членів — від німецькомовних країн (Німеччина, Австрія, Швейцарія).

Станом на 2016 рік серед членів академії було 175 лауреатів Нобелівської премії (включаючи померлих)[3].

Найвідоміші академіки Леопольдини:

Українці у складі ЛеопольдиниРедагувати

Членами Леопольдини були українські вчені Іван Шмальгаузен (1960)[4], Платон Костюк (1966)[5] і Віктор Глушков (1970)[6], а також біологи українського походження Феодосій Добржанський (1960)[7] і Меркурій Гіляров (1973)[8].

Членами академії є український біолог Юрій Глеба (1991)[9], а також українці Марина Родніна (2008)[10] і Станіслав Горб (2011)[11], що розпочали свої наукові кар'єри в Україні, але згодом виїхали до Німеччини.

Цікаво, що з восьми згаданих науковців семеро є випускниками біологічного факультету Київського університету, зокрема четверо — його кафедри зоології.

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Werner E. Gerabek: Enzyklopädie Medizingeschichte, S.23 online Google
  2. ↑ «Die Leopoldina wird zur Deutschen Akademie der Wissenschaften»[недоступне посилання з квітень 2019], Pressemitteilungen der Leopoldina, 16. November 2007
  3. ↑ Leopoldina | Members with Nobel Prize
  4. ↑ Leopoldina — Ivan Schmalhausen
  5. ↑ Leopoldina — Platon G. Kostjuk
  6. ↑ Leopoldina — Viktor M. Gluškov
  7. ↑ Leopoldina — Theodosius Dobzhansky
  8. ↑ Leopoldina — Merkurij S. Ghilarov
  9. ↑ Leopoldina — Yuri Y. Gleba
  10. ↑ Leopoldina — Marina V. Rodnina
  11. ↑ Leopoldina — Stanislav N. Gorb

ЛітератураРедагувати

  • Parthier B. Die Leopoldina. Bestand und Wandel der ältesten deutschen Akademie. — Halle : Druck-Zuck, 1994. (нім.)
  • Parthier B., D. von Engelhardt (Hrsg.). 350 Jahre Leopoldina. Anspruch und Wirklichkeit. Festschrift der Deutschen Akademie der Naturforscher Leopoldina 1652—2002. — Halle : Druck-Zuck, 2002. (нім.)
  • Volker ter Meulen (Hrsg.). Akademie der Naturforscher Leopoldina — Geschichte, Struktur, Aufgaben[недоступне посилання з липень 2019]. — Halle : Druck-Zuck, 2006. (нім.)

ПосиланняРедагувати

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Леопольдина&oldid=25659236