Відкрити головне меню

Премія Ґотфріда Вільгельма Лейбніца (нім. Förderpreis für deutsche Wissenschaftler im Gottfried Wilhelm Leibniz-Programm der Deutschen Forschungsgemeinschaft) — присуджується Німецьким науково-дослідним співтовариством (DFG - Deutsche Forschungsgemeinschaft)[1] за видатні наукові досягнення вченим, що працюють у Німеччині.

Премія Лейбніца
На честь (епонім) Ґотфрід Вільгельм Лейбніц
Країна Flag of Germany.svg Німеччина
Тип наукова нагородаd
Ким вручається Німецьким науково-дослідним співтовариством
Нагородження
Засновано: 1985
Список нагороджених
Категорія:Лауреати Премії Лейбніца (20)

Премія Лейбніца у Вікісховищі?

Премія була заснована у 1986 році та названа ім'ям вченого Ґотфріда Вільгельма Лейбніца(1646-1716). Кожен лауреат отримує до 2,5 млн. євро[2]. Це найбільша премія в світі за наукові досягнення. Лауреати премії Лейбніца не вправі витрачати ці гроші на особисті потреби: вони зобов'язані протягом семи років витратити їх на фінансування науково-дослідних проектів. У виборі цих проектів їм надається повна свобода.

Шість лауреатів премії Лейбніца стали і нобелівськими лауреатами: Гартмут Міхель (хімія — 1988), Ервін Неєр та Берт Закман (медицина — 1991), Крістіана Нюсляйн-Фольгард (медицина — 1995), Теодор Генш (фізика — 2005) та Ґергард Ертль (хімія — 2007).

ЛауреатиРедагувати

 
Ґотфрід Вільгельм Лейбніц. Портрет Крістофа Бернарда Франке. Герцога Антона Ульріха-музей. Брауншвейг

2014

2016

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати