Товариство імені Макса Планка
Товариство ім. Макса Планка (повна назва: Товариство імені Макса Планка для сприяння розвитку наук, нім. Max-Planck-Gesellschaft zur Förderung der Wissenschaften e.V., скорочено: МПҐ) — незалежна німецька неприбуткова дослідницька установа та провідна неуніверситетська організація, що здійснює фундаментальні дослідження як природничого, так і гуманітарного характеру, — і фінансується з федерального та земельних бюджетів. Подібними організаціями є Товариство імені Фраунгофера, яке займається здебільшого прикладними дослідженнями, Товариство імені Гельмгольца — мережа німецьких національних лабораторій та Наукове товариство імені Лейбніца — об'єднання наукових інститутів фундаментального та прикладного характеру.
Основні фактиРедагувати
В склад товариства входить 78 інститутів та інших дослідницьких установ. Правління товариства знаходиться в Мюнхені. В усіх інститутах товариства на постійній основі працює приблизно 12 300 співробітників, при чому 4 200 чоловік з цього числа — це науковці. Додатково в товаристві працює приблизно 9000-10 000 науковців на тимчасових посадах (включаючи аспірантів) та візитерів. Бюджет товариства в 2006 році становив приблизно 1.4 мільярда євро, з яких 84% становило фінансування з федерального та земельних бюджетів.
ІсторіяРедагувати
Товариство було засновано як 26 лютого 1948 в Геттінгенi року як наступник Товариства кайзера Вільгельма. Йому було присвоєно ім'я Макса Планка, всесвітньо відомого німецького фізика, одного з батьків квантової механіки. Першим президентом товариства став відомий німецький хімік, лауреат нобелівської премії з хімії Отто Ган, а першим генеральним секретарем — Ернст Тельшов. Наступною важливою віхою розвитку товариства стала так звана Кеніґштайнерівська угода, в якій міністри фінансів та освіти одинадцяти земель ФРН та Західного Берліна 24 травня 1949 прийняли рішення про постійне федеральне та земельне фінансування наукових закладів, таких як Товариство ім. Макса Планка. В червні 1960 року Отто Гана на посаді президента товариства замінив інший нобелівський лауреат з хімії Адольф Бутенандт. На цей момент товариство складалося з 40 інститутів та інших наукових закладів, в яких працювало близько 2600 співробітників (з яких приблизно 750 чоловік були науковцями). Бюджет товариства на цей час становив приблизно 80 млн. німецьких марок.
УправлінняРедагувати
Товариство ім. Макса Планка не є державною установою, хоча фінансується переважно з федерального та земельних бюджетів. Воно зареєстровано в Берліні як неприбуткове об'єднання. Адміністрація Товариства та офіс його президента знаходяться в Мюнхені.
На даний час є 764 члени товариства, включаючи почесних членів та призначених наукових членів (як правило директорів інститутів). Члени товариства збираються на загальні збори, що є його основним керівним органом. На цих зборах приймаються зміни до статутів товариства та обираються члени сенату. Сенат є центральним органом з прийняття рішень та основним наглядовим органом. Члени сенату обираються з-поміж впливових в суспільстві та науці осіб. Сенат вповноважений відкривати нові інститути або закривати їх, призначати наукових членів товариства та директорів інститутів, та приймати рішення щодо бюджету. Також сенат обирає президента товариства, членів виконавчого комітету та призначає генерального секретаря товариства. Виконавчий комітет консультує президента та готує проекти важливих рішень. Виконавчий комітет та генеральний секретар утворюють бюро товариства. Президент представляє товариство у відносинах з іншими установами, встановлює напрями дослідницької політики та головує на засідання сенату, виконавчого комітету та на загальних зборах. У справах, що вимагають негайної уваги, президент має повноваження приймати рішення, що за лежать в межах компетенції вищезазначених органів. Сенат обирає президента на шестирічний термін.
Президенти ТоваристваРедагувати
З моменту утворення товариства в 1948 році посаду президента обіймали наступні науковці:
| Термін | Ім'я президента |
| 1948–1960 | Отто Ган |
| 1960–1972 | Адольф Бутенандт |
| 1972–1984 | Раймар Люст |
| 1984–1990 | Гайнц Штааб |
| 1990–1996 | Ганс Ф. Цахер |
| 1996–2002 | Губерт Маркл |
| 2002–2014 | Петер Ґрусс |
| з 2014 | Мартін Штратманн |
СтруктураРедагувати
Дослідницькими організаціями Товариства є здебільшого інститути, назви яких мають наступний вигляд: наприклад, «Інститут ядерної фізики імені Макса Планка». Інститути розподілено на три відділення (секції):
- Біологічно-медична секція,
- Хімічно-фізично-технічна секція,
- Гуманітарна секція.
Секції готують рішення товариства, що вимагають конкретної наукової компетенції, та рекомендації стосовно призначення наукових членів товариства, а також відкриття та закриття інститутів та відділів. Разом секції утворюють вчену раду товариства.