Радецько-Болярська сільська рада

Радецько-Болярська сільська рада
Основні дані
Країна	СРСР— УРСР
Область	Волинська округа; Київська область; Житомирська область
Район	Пулинський район; Барашівський район
Адм. центр	с. Радецька Болярка
Утворена	1923 року
Ліквідована	11 серпня 1954 року
Склад
Кількість членів
Голова ради
Територія та населення
Населення	1 197 (1931)
Населені пункти	2 (1946)
Контактні дані
Адреса	с. Радецька Болярка, Барашівський р-н, Житомирська обл., Українська РСР

Радецько-Болярська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Пулинському і Барашівському районах Волинської округи, Київської та Житомирської областей Української РСР з адміністративним центром у селі Радецька Болярка.

Населені пункти

Сільській раді на час ліквідації були підпорядковані населені пункти:

с. Нарцизівка;
с. Радецька Болярка.

Населення

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 157 осіб, кількість дворів — 239^[1].

Кількість населення сільської ради, станом на 1924 рік, становила 1 269 осіб^[2].

У 1926 році чисельність населення сільської ради становила 1 078 осіб^[3].

Кількість населення ради, станом на 1931 рік, становила 1 197 осіб^[4].

Історія та адміністративний устрій

Створена 1923 року в складі сіл Арцизівка (Нарцизівка), Радецька Болярка, колонії Радецьке Будище, слободи Сахарня Пулинської волості Житомирського повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року увійшла до складу новоствореного Пулинського району Житомирської (згодом — Волинська) округи. 28 вересня 1925 року кол. Радецьке Будище передане до складу Язвинської сільської ради Пулинського району. 17 жовтня 1935 року сільську раду передано до складу Барашівського району Київської області. Станом на 1 жовтня 1941 року слоб. Сахарня не перебувала на обліку населених пунктів^[5].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Барашівського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Нарцизівка та Радецька Болярка^[6].

Ліквідована 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», територію та населені пункти ради приєднано до складу Зеленополянської сільської ради Барашівського району Житомирської області^[5].

Примітки

↑ Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 145. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 15 червня 2023.
↑ Національні меншості на Україні (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 15 червня 2023.
↑ Калакура О. (2007). Поляки в етнополітичних процесах на землях України у XX столітті. Київ: «Знання України». с. 503. ISBN 978-966-02-4426-9. Процитовано 29 вересня 2023. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
↑ Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. Національні меншини в Україні, 1920—1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 59. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 15 червня 2023.
↑ ^а ^б Упоряд. Р. А. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 172, 437, 549. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 15 червня 2023.
↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 164. Процитовано 15 червня 2023.

Це незавершена стаття про Житомирську область.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Матеріали-1] Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 145. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 15 червня 2023.

[Національні-2] Національні меншості на Україні (PDF). Інститут історії України НАН України. Харків, 1925. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 22 січня 2021. Процитовано 15 червня 2023.

[3] Калакура О. (2007). Поляки в етнополітичних процесах на землях України у XX столітті. Київ: «Знання України». с. 503. ISBN 978-966-02-4426-9. Процитовано 29 вересня 2023. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)

[4] Упоряд. М. І. Панчук, О. П. Ковальчук, Б. В. Чирко. Національні меншини в Україні, 1920—1930 роки: Історико-картографічний атлас. Інститут історії України НАН України. Київ: Інститут національних відносин і політології НАН України, 1995. с. 59. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 15 червня 2023.

[Довідник-5] а ^б Упоряд. Р. А. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 172, 437, 549. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 15 червня 2023.

[6] Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури, 1947. с. 164. Процитовано 15 червня 2023.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]