Пулинська волость
Пулинська волость — адміністративно-територіальна одиниця Житомирського повіту Волинської губернії з центром у містечку Пулини.
| Пулинська волость | ||||
| Центр | Пулини | |||
|---|---|---|---|---|
| Ліквідовано | 7 березня 1923 | |||
| Площа | 46 202 (1885) | |||
| Населення | 14 870 осіб (1885) | |||
| Густота | 29.5 осіб / км² | |||
| Наступники |
Пулинський район Черняхівський район | |||
Історія ред.
Станом на 1885 рік складалася з 19 поселень, 15 сільських громад. Населення — 14870 осіб (7285 чоловічої статі та 7585 — жіночої), 564 дворових господарства.
| Площа, дес. | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 11307 | 6092 |
| Приватної власності | 32955 | 6486 |
| Казенної власності | 1471 | 63 |
| Іншої власності | 469 | 241 |
| Загалом | 46202 | 12882 |
- Пулини — колишнє власницьке містечко за 35 верст від повітового міста, 552 особи, 71 двір, православна церква, костел, католицька каплиця, синагога, єврейський молитовний будинок, школа, 2 постоялих будинки, торговельна лазня, лавка, базари у неділі, 2 ярмарки на рік, ковбасний завод. За 6 верст — поштова станція Руднівська. За 6 верст — німецька колонія Адамівка з кузнею, водяним млином, пивоварним заводом. За 6 верст — німецька колонія Лодзянівка зі школою, кузнею, вітряним млином, шкіряним заводом. За 7 верст — цегельний завод. За 12 верст — чиншеве село Старчанка з постоялим двором, паровим млином. За 15 верст — німецька колонія Каролінка з кирхою, кузнею, паровим млином. За 18 верст — чиншеве село Торгонієва Рудня з постоялим двором, 4 шкіряними заводами.
- Вільськ — колишнє власницьке село при річці Кам'янка, 640 осіб, 55 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки.
- Івановичі — колишнє власницьке село при річці Ірша, 1129 осіб, 129 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Колодіївка — колишнє власницьке село, 120 осіб, 15 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Садиба — колонія євреїв-землевласників при річці Кам'янка, 402 особи, 18 дворів, молитовний будинок, лавка.
- Стрибіж — колишнє власницьке містечко при річці Світлиця, 578 осіб, 71 двір, православна церква, постоялий будинок[1].
У 1923 році на території волості утворено Адамівську, Бабичівську, Буряківську, Вацлавпільську, Вигодська, Вільську, В'юнківську, Гуто-Юстинівську, Дубовецьку, Здань-Болярську, Івановицьку, Колодіївську, Корчівську, Кошелівську, Кручинецьку, Мартинівську, Неборівську, Ново-Заводську, Новопільську, Олізарівську, Павлівську, Прутівську, Пулинсько-Гутську, Пулинську, Радецько-Болярську, Сколобівську, Старо-Олександрівську, Стрибізьку, Цвітянську, Чорнявську, Шереметівську, Щербинівську та Юлянівську сільські ради[2]. 7 березня 1923 року, відповідно до указу ВУЦВК «Про адміністративно-територіальний поділ», територію волості розділено між новоутвореними Пулинським та Черняхівським районами Житомирської округи[3].
Примітки ред.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 206. (рос. дореф.)
- ↑ Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (рос.). Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 145-148. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 10 березня 2024.
- ↑ Административно-территориальное деление Украины (По данным Центральной Административно-Территориальной Комиссии) (рос.). Харків: Издание НАРКОМВНУДЕЛа У. С. С. Р. 1923. с. 8. Процитовано 10 березня 2024.