Відкрити головне меню
Rabeprazole.png
Рабепразол
Систематизована назва за IUPAC
(RS)-2-([4-(3-methoxypropoxy)-3-methylpyridin-2-yl]methylsulfinyl)-1H-benzo[d]imidazole
Класифікація
ATC-код A02BC04
PubChem 5029
Хімічна структура
Формула C18H21N3O3S 
Мол. маса 359,444 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 52% (перор.)
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 1—2 год.
Екскреція Нирки (90%), фекалії (10%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ПАРІЄТ®,
«Ейсаі Ко ЛТД»/«Сілаг АГ»,Японія/Швейцарія
UA/2944/01/02
25.12.2014-25/12/2019
ГЕЕРДІН,
«Неон Лабораторіес ПВТ Лімітед»/«Напрод Лайф Саінсис Пвт. Лтд.»,Індія
UA/6630/01/01
25.01.2013-25.01.2018
ЗУЛЬБЕКС®,
«КРКА, д.д.»,Словенія
UA/12070/01/02
23.02.2012-23.02.2017
[1]


Рабепразол — синтетичний препарат, що є похідним бензимідазолу[2][3], та відноситься до групи інгібіторів протонної помпи[4][5], що застосовується перорально[6][7] та парентерально.[8] Рабепразол уперше синтезований у Японії у лабораторії компанії «Eisai Co.»[9] та застосовується у клінічній практиці з 1998 року.[7]

Фармакологічні властивостіРедагувати

Рабепразол — синтетичний препарат, що є похідним бензимідазолу та відноситься до групи інгібіторів протонної помпи. За хімічним складом є рацематом двох енантіомерів — S-рабепразолу та R-рабепразолу (дексрабепразолу), із яких активнішим є R-ізомер[5], який з 2015 року включений до АТХ до групи A02 як окремий препарат, до якої входять інші інгібітори протонної помпи.[10] Механізм дії препарату полягає у інгібуванні ферменту парієтальних клітин шлунку H+/K+ АТФази (який також називають протонною помпою), що призводить до блокування переносення іонів водню із парієтальних клітин у порожнину шлунку та гальмування кінцевого етапу секреції соляної кислоти.[2][11] Після введення в організм рабепразол накопичується в каналах обкладочних клітин шлунку, саме у просвіт яких заходять частини молекул протонної помпи, де виключно і відбувається взаємодія препарату із ферментом H+/K+ АТФазою виключно парієтальних клітин шлунку.[5][4] Найвища ефективність рабепразолу спостерігається при показнику pH шлункового соку рівному 4, і залишається високою при зниженні кислотності шлунку до показнику pH рівному 5, коли інші інгібітори протонної помпи перестають діяти.[3] Рабепразол пригнічує секрецію соляної кислоти парієтальними клітинами слизової оболонки шлунку; у тому числі як спонтанну (базальну), так і стимульовану гістаміном, гастрином та ацетилхоліном.[12] Оскільки застосування рабепразолу знижує рівень кислотності шлунку, то це призводить до стимуляції вироблення гастрину.[13][6] Рабепразол має власну активність проти Helicobacter pylori[3][6], використовується у схемах ерадикації цього мікроорганізму, та має власні гастропротекторні властивості, пов'язані з високою тривалістю антисекреторної функції препарату та потенціюванням дії антибіотиків, які входять до схем антихелікобактерної терапії.[14][3] Рабепразол має середній час зв'язування із протонною помпою — 30 годин, аналогічно омепразолу, тоді як у пантопразолу цей час найвищий і становить 46 годин, а у лансопразолу становить лише 15 годин, і є найкоротшим з усіх представників групи блокаторів протонної помпи.[12][2] Рабепразол у меншому ступені, ніж омепразол, взаємодіє із системою цитохрому Р-450, та може застосовуватися разом із клопідогрелем[15][7][13]; а також разом із варфарином, фенітоїном, теофіліном та діазепамом.[6][13] При застосуванні рабепразолу в дозі 20 мг/добу протягом 4 тижнів спостерігається заживлення виразки дванадцятипалої кишки у 90—100% хворих, при застосуванні протягом 8 тижнів аналогічної дози препарату при виразці шлунку заживлення виразки спостерігається у 91% хворих.[14] Рабепразол також ефективний при застосуванні з профілактичною метою для попередження повторних шлунково-кишкових кровотеч у хворих виразковою хворобою шлунку та дванадцятипалої кишки, які були ускладнені кровотечею.[16][8] Висока ефективність рабепразолу спостерігається при застосуванні даного препарату і при гастроезофагальній рефлюксній хворобі.[14][8] Рабепразол допущений для лікування гастоезофагальної рефлюксної хвороби у дітей віком від 1 року.[17][14] При тривалому застосуванні рабепразолу спостерігається збільшення кількості хромафінних клітин у слизовій оболонці шлунку.[6][5] У 2010 році FDA випустило бюлетень із попередженням про підвищений ризик переломів стегна, зап'ястя та хребта при тривалому (більше 1 року) або при застосуванні у високих дозах препаратів із групи блокаторів протонної помпи (у тому числі рабепразолу, а також омепразолу, пантопразолу, лансопразолу, езомепразолу та декслансопразолу).[18][7]

ФармакокінетикаРедагувати

Рабепразол швидко та повністю всмоктується при прийомі всередину, біодоступність препарату складає 52% при пероральному застосуванні[11][6]. Максимальна концентрація рабепразолу в крові досягається протягом 2—5 годин[7][11] (у середньому 3,5 годин[3][6]). Рабепразол майже повністю (на 97%) зв'язується з білками плазми крові.[13][3] Рабепразол всмоктується у слизовій оболонці тонкого кишечника, та накопичується у парієтальних клітинах шлунку.[12][11] Після всмоктування рабепразол перетворюється у активну форму — сульфенамід, та незворотньо зв'язується із молекулою цистеїну протонної помпи.[7][13] У інших тканинах рабепразол не створює високих концентрацій, погано проходить через гематоенцефалічний бар'єр, може проходити через плацентарний бар'єр та виділятися у грудне молоко.[6] Метаболізується рабепразол у печінці із утворенням кількох неактивних метаболітів.[5][13] Виводиться препарат із організму переважно із сечею (90%), частково із фекаліями (10%).[6][7] Період напіввиведення препарату становить 1—2 години[11][7], у літніх людей цей показник підвищується приблизно на 60%, при печінковій недостатності період напіввиведення рабепразолу збільшується до 12,3 годин, а при нирковій недостатності період напіввиведення незначно зростає.[6]

Показання до застосуванняРедагувати

Рабепразол застосовується при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки, синдромі Золлінгера-Еллісона, гастроезофагеальній рефлюксній хворобі та рефлюкс-езофагіті, у схемах ерадикації Helicobacter pylori.[4][19] Рабепразол застосовується також для профілактики та лікування медикаментозних уражень шлунку та дванадцятипалої кишки, спричинених нестероїдними протизапальними препаратами та тієнопіридинами.[15][13][14]

Побічна діяРедагувати

При проведенні спостережень виявлено, що при застосуванні рабепразолу побічні ефекти виникають переважно у 1—2% пацієнтів. Найчастіше при застосуванні препарату спостерігалися висипання на шкірі, нежить, нудота, діарея, головний біль, запаморочення.[3] Також при застосуванні препарату можуть спостерігатися наступні побічні ефекти[6][19]:

ПротипоказиРедагувати

Протипоказами до застосування рабепразолу є підвищена чутливість до препарату, вагітність та годування грудьми, злоякісні пухлини травної системи. З обережністю рабепразол застосовується при порушеннях функції печінки та в дитячому віці.[6][19]

Форми випускуРедагувати

Рабепразол випускається у вигляді таблеток та капсул по 0,01 та 0,02 г[6][5] і порошку для ін'єкцій у флаконах по 0,02 г. Рабепразол разом із орнідазолом та кларитроміцином входить до складу комбінованого препарату «Орністат».[6][20]

ПриміткиРедагувати

  1. Державний реєстр лікарських засобів України
  2. а б в http://www.lvrach.ru/2012/07/15435465/ (рос.)
  3. а б в г д е ж Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березень 2016. Процитовано 3 серпень 2015. 
  4. а б в http://compendium.com.ua/akt/82/32/rabeprazolum (рос.)
  5. а б в г д е http://www.gastroscan.ru/literature/authors/2119 (рос.)
  6. а б в г д е ж и к л м н п р http://www.gastroscan.ru/handbook/144/2301 (рос.)
  7. а б в г д е ж и http://www.mednovosti.by/journal.aspx?article=5079 (рос.)
  8. а б в http://www.gastroscan.ru/literature/authors/7742
  9. Morii, Takata H, Fujisaki H, Takeguchi N. (Лютий 1990). The potency of substituted benzimidazoles such as E3810, omeprazole, Ro 18-5364 to inhibit gastric H+, K(+)-ATPase is correlatedwith the rate of acid-activation of the inhibitor. Biochem. Pharmacol.  (англ.)
  10. http://www.gastroscan.ru/handbook/144/7444 (рос.)
  11. а б в г д http://www.gastroscan.ru/literature/authors/6497 (рос.)
  12. а б в http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/SGastro_2013_1_16.pdf
  13. а б в г д е ж http://www.gastroscan.ru/literature/authors/7289 (рос.)
  14. а б в г д http://www.gastroscan.ru/literature/authors/2002 (рос.)
  15. а б http://medreview.com.ua/issues/22/article8 (рос.)
  16. http://www.lvrach.ru/2014/12/15436129 (рос.)
  17. http://medpharmconnect.com/News/Pharma_RD_News/13389.htm (рос.)
  18. http://www.gastroscan.ru/literature/authors/3427 (рос.)
  19. а б в http://www.vidal.ru/drugs/molecule/1232 (рос.)
  20. http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=23970

ДжерелаРедагувати