Вікіпедія

Пітер Одемвінгіе

(Перенаправлено з Пітер Одемвінгіє)

Пітер Одемвінгіе (англ. Peter Odemwingie, нар. 15 липня 1981, Ташкент) — нігерійський та російський футболіст, нападник клубу «Сток Сіті».

Ф
Пітер Одемвінгіе
Пітер Одемвінгіе
Пітер Одемвінгіе
Особисті дані
Повне ім'я Пітер Осазе Одемвінгіе
Народження 15 липня 1981(1981-07-15)[1][2] (43 роки)
  Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Зріст 182 см
Вага 75 кг
Громадянство  Нігерія
 Росія
Позиція нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Сток Сіті»
Номер 9
Юнацькі клуби
1994—1998
1998—1999 		Росія «КАМАЗ»
Росія ЦСКА (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999–2002 Нігерія «Бендел Іншуренс» 53 (19)
2002–2005 Бельгія «Лув'єрваз» 44 (9)
2005–2007 Франція «Лілль» 75 (23)
2007–2010 Росія «Локомотив» (Москва) 75 (21)
2010–2013 Англія «Вест-Бромвіч Альбіон» 87 (30)
2013–2014 Англія «Кардіфф Сіті» 15 (1)
2014–2016 Англія «Сток Сіті» 27 (5)
2016 Англія «Бристоль Сіті» 7 (2)
2016–2017 Англія «Ротергем Юнайтед» 7 (0)
2017–2018 Індонезія «Мадура Юнайтед» 15 (5)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
1997–1998 Росія Росія (U-17) 7 (4)
1998–1999 Росія Росія (U-18) 5 (4)
1999–2000 Нігерія Нігерія (U-20) 3 (1)
2008 Нігерія Нігерія (U-23) 6 (1)
2002–2014 Нігерія Нігерія 63 (10)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 червня 2014.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 8 червня 2014.

Виступав за нігерійський «Бендел Іншуренс», бульгійський «Лув'єрваз», у складі якого став володарем Кубка Бельгії та переможцем Кубка Інтертото, французький «Лілль», московський «Локомотив», якому допоміг стати володарем Кубка Росії та англійські «Вест-Бромвіч Альбіон», «Кардіфф Сіті» і «Сток Сіті», а також національну збірну Нігерії, у складі якої тричі був бронзовим призером Кубка африканських націй (2004, 2006, 2010) та срібним призером Олімпійських ігор (2008).

Клубна кар'єра

ред.

Ранні роки

ред.

Народився 15 липня 1981 року в радянському місті Ташкент (нині — Узбекистан) в родині нігерійця Пітера і росіянки Раїси, які були студентами медиками[3]. Через рік після народження Пітера сім'я переїхала в Башкирію, але незабаром повернулася в Ташкент, а 1993 року Осазе разом з мамою та старшою сестрою Алсу переїхав до Набережних Човнів, де до 15 років займався в ДЮСШ «КАМАЗ» під керівництвом Віктора Борисова. Саме в Татарстані відбулося його становлення як футболіста. Після цього займався у футбольній школі московського ЦСКА. Втім, за армійську команду Одемвінгіе не зіграв жодного матчу навіть у дублі — тренери визнали його безперспективним. Але 1998 року батько відправив сина до Нігерії, де він почав виступати за клуб «Бендел Іншуранс», в якому провів три сезони, забивши 19 голів у 53 матчах чемпіонату.

 
Пітер Одемвінгіе під час виступів за «Локомотив». 26 жовтня 2008 року

2002 року він перейшов в бельгійський «Лув'єрваз», з яким виграв Кубок Бельгії 2002/03[4].

«Лілль»

ред.

2005 року Одемвінгіе перебрався у французький «Лілль». Саме в цій команді Пітер повністю розкрився як гравець. Найкращим для нападника став сезон 2005/06, коли він став другим бомбардиром чемпіонату Франції (14 голів), зайняв з командою третє місце в чемпіонаті та вийшов зі своїм клубом до Ліги чемпіонів.

У липні 2007 року в пресі ходили чутки про його майбутній перехід в московський «Спартак», однак угода не відбулася. За словами власника «Спартака» Леоніда Федуна причиною цьому стала велика трансферна вартість (12 млн доларів) та зарплата (3 млн доларів в рік) футболіста[5].

«Локомотив»

ред.

19 липня Одемвінгіе підписав контракт з московським «Локомотивом», який заплатив за футболіста 14 млн доларів і підписав контракт на чотири роки[6][7]. 19 липня був офіційно представлений як гравець залізничників та отримав майку з 9-м номером, а 22 липня дебютував у складі підопічних Анатолія Бишовця в матчі проти ЦСКА. Найвдалішим сезоном в «Локомотиві» для Пітера став сезон 2008 року. Того року він став найкращим бомбардиром команди з 10 голами. Надалі його гра лише гіршала: наступного року він забив 7 голів, а в сезоні 2010 року і зовсім не зміг відзначитися жодного разу.

«Вест Бромвіч Альбіон»

ред.
 
Пітер Одемвінгіе під час виступів за «Вест-Бромвіч Альбіон». 15 вересня 2012 року

20 серпня 2010 року Одемвінгіе підписав трирічний контракт з англійським «Вест-Бромвіч Альбіоном»[8]. Сума трансферу склала 2,5 млн євро[9]. У новому клубі він отримав футболку з номером 24. У першому ж матчі за англійський клуб Одемвінгіе забив гол на 81-й хвилині та приніс «Вест Бромвічу» перемогу над «Сандерлендом»[10]. Відразу після цього уболівальниками «Локомотива» був вивішений расистський банер «Спасибі, Вест Бромвіч!»[11], а Пітер заявив що на нього в Росії весь час чинився тиск[12]. Зі свого боку, у вересні 2010 року, вболівальники «Вест Бромвіча» вивісили у відповідь плакат «Спасибі, Локомотив!»[13].

За підсумками вересня, Одемвінгіе був визнаний найкращим гравцем місяця Прем'єр-ліги, де забив 2 голи і зробив гольову передачу в трьох матчах[14]. Голи Пітера принесли його клубу перемогу над «Арсеналом» (3:2 в гостях, 25 вересня 2010 р.)[15], а також нічию (2:2) в матчі з «Вест Гем Юнайтед», 10 листопада 2010 року. Всього за сезон Пітер забив 16 голів у Прем'єр-лізі, встановивши клубний рекорд[16].

18 серпня 2011 року з'явилася інформація про те, що Пітер продовжив контракт з «Вест Бромвічем» до червня 2014 року[17]

12 лютого 2012 року в матчі проти «Вулвергемптон Вондерерз» Одемвінгіе оформив свій перший хет-трик в Прем'єр-лізі[18]. Загалом протягом трьох сезонів у складі «Вест-Бромвіч Альбіона» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,34 голу за гру першості.

«Кардіфф Сіті»

ред.
 
Пітер Одемвінгіе під час виступів за «Кардіфф Сіті». 22 вересня 2013 року

2 вересня 2013 року Одемвінгіе перейшов в «Кардіфф Сіті» за 2,25 млн фунтів, підписавши контракт на два роки[19]. Протягом першої половини сезону Одемвінгіе регулярно виходив в основному складі, але з приходом на тренерський місток у січні 2014 року Уле Гуннара Сульшера, впав у немилість і перестав залучатись до матчів валлійської команди[20].

«Сток Сіті»

ред.

28 січня 2014 року був відданий в «Сток Сіті». Замість нього на позицію форварда зі «Стока» в «Кардіфф» вирушив тринідадець Кенвайн Джонс[21]. З Пітером команда з міста Сток-он-Трент підписала контракт на півтора року[22]. До кінця сезону встиг відіграти за «Сток Сіті» 15 матчів в національному чемпіонаті, в яких забив 5 голів.

Виступи за збірні

ред.

1997 року дебютував у складі юнацької збірної Росії. За два роки взяв участь у 12 іграх на юнацькому рівні, відзначившись 8 забитими голами.

Після того як 1999 року Одемвінгіе перебрався в Нігерію, він став залучатись до складу молодіжної збірної Нігерії. На молодіжному рівні зіграв у 9 офіційних матчах, забив 2 голи.

5 травня 2002 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нігерії в товариському матчі проти збірної Кенії[23].

У складі збірної був учасником Кубка африканських націй 2004 року у Тунісі, на якому команда здобула бронзові нагороди, а Пітер забив 4 голи в 6 іграх, Кубка африканських націй 2006 року в Єгипті, на якому команда здобула бронзові нагороди, та Кубка африканських націй 2008 року у Гані. На КАН-2008 він зіграв у всіх матчах збірної (тричі в основі та вихід на заміну в програному матчі з Кот-д'Івуаром замість Джона Утаки), не забив жодного м'яча[24].

Влітку 2008 року у складі олімпійської збірної брав участь у Олімпійських іграх в Афінах, де зіграв у всіх 6 матчах збірної Нігерії, забив 1 гол[25] і допоміг нігерійцям стати срібними призерами Олімпійських ігор, програвши лише в фіналі зірковій команді Аргентини з Ліонелем Мессі та Анхелем ді Марією.

На початку 2010 року був включений до заявки на Кубок африканських націй в Анголі[26], на якому команда знову здобула бронзові нагороди, а Пітер вийшов на заміну в матчі зі збірною Беніну, а в матчі з Мозамбіком відзначився дублем, принісши команді перемогу та вихід у плей-оф[27]. Влітку того ж року потрапив до заявки збірної на чемпіонат світу 2010 року у ПАР[28], на якому зіграв у двох матчах, але так і не зміг допомогти команді вийти з групи.

В лютому 2012 року у Пітера погіршали стосунки з головним тренером нігерійців Стівеном Кеші після того, як Одемвінгіе був замінений у товариському матчі проти збірної Руанди[29]. Після цього футболіст рідко викликався до складу збірної, а в кінці того ж року Кеші не включив 31-річного футболіста в список з 32 гравців, які мали б поїхати на Кубок африканських націй 2013 року в ПАР. Після цього Одемвінгіе заявив про завершення кар'єри у збірній, заявивши: «Стало ясно, що мої дні у збірній закінчилися. Я очікував, що не потраплю до команду, оскільки до цього були передумови. Я провів у збірній 10 прекрасних років з 2002 по 2012 рік. І я не хочу грати з тренером, яка не бажає мене бачити. Якби він мене викликав, я б грав. Але тепер уболівальникам ясно, що рішення більше не виступати за збірну була не моїм»[30]. На той момент у Пітера за збірну було зіграно 54 матчі і забито 9 голів.

Попри це, влітку 2014 року Одемвінгіе потрапив до заявки збірної на чемпіонат світу у Бразилії і повернувся до збірної[31], прокоментувавши це так: «Багато людей хотіли бачити мене в збірній, деякі писали, що дуже нудьгували, не бачачи мене в зеленій футболці, оскільки я зробив багато хорошого для збірної, зіграв багато офіційних матчів, вигравав титул Гравця Року в Нігерії. В останні кілька років моїм єдиним жалем було те, що я, ставши грати краще, ймовірно, міг надати допомогу збірній, забити більше голів, але я пропустив цей період. Я пропустив півтора року, пропустив перемогу в Кубку Націй, на жаль. Шкода, оскільки я був частиною тієї команди, граючи на чотирьох африканських турнірах, але отримав лише три бронзових медалі. Але я не буду озиратися назад — у мене є ще один шанс і ще будуть можливості виграти титул»[32].

Наразі провів у формі головної команди країни 57 матчів, забивши 9 голів.

Статистика виступів

ред.

Статистика клубних виступів

ред.
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2000   «Бендел Іншуренс» ПЛ 18 3 — — — — — — — — — 18 3
2001 ПЛ 17 7 — — — — — — — — — 17 7
2002 ПЛ 18 9 — — — — — — — — — 18 9
Усього за «Бендел Іншуренс» 53 19 53 19
2002-03   «Лув'єрваз» ЛЖ 14 2 КБ 0 0 — — — — — — 14 2
2003-04 ЛЖ 27 5 КБ 0 0 2 1 — — — 27 5
2004-05 ЛЖ 3 2 КБ 0 0 — — — — — — 3 2
Усього за «Лув'єрваз» 44 9 0 0 2 1 44 9
2004-05   «Лілль» Л1 20 4 КФ+КЛ 0+0 0+0 КУЄФА 4 0 — — — 24 4
2005-06 Л1 26 14 КФ+КЛ 0+0 0+0 ЛЧ+КУЄФА 5+3 0+1 — — — 34 15
2006-07 Л1 29 5 КФ+КЛ 2+0 0+0 ЛЧ 9 2 38 7
Усього за «Лілль» 75 23 2 0 21 3 96 26
2007   «Локомотив» (Москва) ПЛ 14 4 КР 0 0 — — — — — — 14 4
2008 ПЛ 26 10 КР 0 0 КУЄФА 5 2 — — — 31 12
2009 ПЛ 25 7 КР 0 0 — — — — — — 25 7
2010 ПЛ 10 0 КР 0 0 — — — — — — 10 0
Усього за «Локомотив» (Москва) 75 21 0 0 5 2 80 23
2010-11   «Вест-Бромвіч Альбіон» ПЛ 32 15 КА+КЛ 0+0 0+0 — — — — — — 32 15
2011-12 ПЛ 30 10 КА+КЛ 1+1 1+0 — — — — — — 32 11
2012-13 ПЛ 25 5 КА+КЛ 1+0 0+0 — — — — — — 26 5
Усього за «Вест-Бромвіч Альбіон» 87 30 3 1 90 31
2013-14   «Кардіфф Сіті» ПЛ 15 1 КА+КЛ 0+1 0+1 — — — — — — 16 2
2013-14   «Сток Сіті» ПЛ 15 5 КА+КЛ 0+0 0+0 — — — — — — 15 5
Усього за кар'єру 364 108 5 2 28 6 397 116

Титули і досягнення

ред.
«Лув'єрваз»: 2003
«Лув'єрваз»: 2004

Примітки

ред.
  1. ↑ Transfermarkt.de — 2000.
  2. ↑ BDFA
  3. ↑ Moxley, Neil. Peter Odemwingie exclusive: Every time you get the ball in Russia you can hear the racism. Daily Mail. London. Процитовано 26 січня 2014.
  4. ↑ Peter Odemwingie's big adventure. Express & Star. Процитовано 28 січня 2014.
  5. ↑ Леонид Федун: «Тридцать миллионов за Одемвингие много, мы подписали другого нападающего»
  6. ↑ La fiche de Peter Odemwingie (French) . Ligue de Football Professionnel. Процитовано 19 травня 2011.
  7. ↑ Lokomotiv Moscow sign Odemwingie. BBC Sport. 19 July 2007. Процитовано 25 May 2011.
  8. ↑ Одемвингие официально перешёл из «Локомотива» в «Вест Бромвич». Архів оригіналу за 21 серпня 2010. Процитовано 8 червня 2014.
  9. ↑ «Локомотив» получит за Одемвингие € 2,5 млн. Архів оригіналу за 20 серпня 2010. Процитовано 8 червня 2014.
  10. ↑ Аршавин помог победить «Арсеналу», Одемвингие — «Вест Бромвичу». Архів оригіналу за 24 серпня 2010. Процитовано 8 червня 2014.
  11. ↑ Osaze Odemwingie hits back at 'racist' Russian fans. BBC Sport. 27 серпня 2010. Процитовано 10 вересня 2010.
  12. ↑ Одемвингие: в России я был жертвой. Архів оригіналу за 23 вересня 2010. Процитовано 8 червня 2014.
  13. ↑ West Brom to counter Russian racism toward striker. BBC Sport. 10 вересня 2010. Процитовано 10 вересня 2010.
  14. ↑ Одемвингие признан лучшим игроком Премьер-лиги в сентябре. Архів оригіналу за 4 жовтня 2010. Процитовано 8 червня 2014.
  15. ↑ Burnton, Simon (25 вересня 2010). Jerome Thomas's goal decisive as West Brom hold on to shock Arsenal. The Guardian. London. Процитовано 26 вересня 2010.
  16. ↑ Топ-5 нападающих АПЛ. Архів оригіналу за 16 червня 2011. Процитовано 8 червня 2014.
  17. ↑ Одемвингие продлил контракт с «Вест Бромвичем». Чемпионат.com. 18 серпня 2011. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 18 серпня 2011.
  18. ↑ Nakrani, Sachin (12 February 2012). Wolverhampton Wanderers 1–5 West Bromwich Albion. The Guardian. London.
  19. ↑ West Brom striker Peter Odemwingie signs for Cardiff City. BBC Sport. Процитовано 28 січня 2014.
  20. ↑ Peter Odemwingie set for Stoke with Kenwyne Jones joining Cardiff. BBC Sport. Процитовано 28 січня 2014.
  21. ↑ Stoke City: Peter Odemwingie-Kenwyne Jones switch confirmed. Stoke Sentinel. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
  22. ↑ Peter Odemwingie joins Stoke as Kenwyne Jones signs for Cardiff. BBC Sport. Процитовано 28 січня 2014.
  23. ↑ Games played by Peter Odemwingie in 2001/2002. Soccerbase. Процитовано 25 травня 2011.
  24. ↑ Mungazi, Farayi (7 лютого 2006). Ivory Coast 1–0 Nigeria. BBC Sport.
  25. ↑ Олимпиада 2008 — Питер Осазе Одемвингие — Чемпионат.ру. Архів оригіналу за 7 вересня 2008. Процитовано 8 червня 2014.
  26. ↑ African Cup of Nations Team Profile: Nigeria. Goal.com. 4 січня 2010.
  27. ↑ Africa Cup of Nations as it happened. BBC Sport. 28 January 2010. Процитовано 25 May 2011.
  28. ↑ Nigeria. ESPNFC. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 20 грудня 2012.
  29. ↑ Self, Janine (24 грудня 2012). Baggies bonus as Odemwingie blasts Nigeria chiefs on Twitter (so, he'll definitely miss the African Cup of Nations now...). London: MailOnline.
  30. ↑ Футболист Питер Одемвингие завершил выступление за сборную Нигерии
  31. ↑ Nigeria World Cup squad: Peter Odemwingie returns from exile. The Guardian. 12 травня 2014. Процитовано 14 травня 2014.
  32. ↑ Питер Одемвингие. Возвращение блудного сына

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пітер Одемвінгіе
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пітер_Одемвінгіе&oldid=43320593