Пужники (Монастириський район)

колишнє село колишнього Бучацького повіту Тернопільського воєводства

Пужники — колишнє село на території України. Розташовувалося на території колишнього Бучацького повіту (за радянщини і до 2020 року — Монастириського району, з 2020 року Чортківського району Тернопільської області). Сусідні населені пункти: Велеснів, Залісся, Садове (раніше називалось Новосілка Коропецька).

Короткі історичні відомостіРедагувати

Перша згадка про село Пужники датується 1424 роком.[1]

Власником маєтку у 1880 р. був Титус Шавловський.[2]

Кількість мешканців:

  • 1841 р. 20 українців[3]
  • 1870 р. — 557 ос.,[2]
  • 1880 р. — 640 ос.,[2] з них: 55 (8,6 %) українців, 567[4] (88,6 %) поляків, 18 (2,8 %) євреїв;[3] споруджено дерев'яну каплицю РКЦ в селі[5]
  • 1882 року посвятили каплицю, яка через кілька була в поганому стані
  • 1900 р. — 852 ос.[4] з них: 44 (5,2 %) українців, 790 (92,7 %) поляків, 18 (2.1 %) євреїв.[3]
  • 1929 р. — 833 ос.,
  • 1939 р.: всього — 1040, з яких 20 (2,0 %) були українцями, 1020 (98,0 %) поляками.[4]

У лютому 1945 року село спалено дотла.[1] Мешканці околиць стверджують: досить часто за часів ІІ-ї Речі Посполитої під час проїзду українців селом на них здійснювались напади зі сторони екзальтованих поляків (кидання камінням, образи, лайка, побиття). Спочатку були поодинокі факти підпалу помешкань як поляками, так і українцями під час ІІ-ї світової, а підпал села вночі з 12 на 13 лютого 1945 р. — «справа» рук НКВД.[6] За іншими даними: польські джерела (зокрема, «Жечпосполіта»[7]) стверджують, що значна кількість польських помешкань села була спалена вояками УПА під командуванням Петра Хамчука-«Бистрого» вночі з 12 на 13 лютого 1945 р.[джерело?]

РелігіяРедагувати

У селі був костел святого Антонія, католицьке проборство (помешкання ксьондза),[1]

ОсвітаРедагувати

2-класна парафіяльна[8] школа з польською мовою навчання.[9] Парафія РКЦ входила до складу Бучацького деканату РКЦ. 1949 року село було зрівняне із землею.

ЦвинтарРедагувати

Покинутий цвинтар заріс деревами, чагарниками.[10] Споруджено пам'ятну капличку на місці села.[11]

Відомі людиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Сайт Монастириської РДА. Монастирищина туристична
  2. а б в Puźniki (2)… — S. 325.
  3. а б в г Пужники / Калейдоскоп минулого // Бучач і Бучаччина… — C. 635.
  4. а б в В. Кубійович. Статистика Бучаччини // Бучач і Бучаччина… — С. 422—429.
  5. Tomasz Zaucha. Kościół parafialny p.w. Świętego Antoniego w Pużnikach… — S. 227.
  6. Була просьба не називати прізвищ
  7. Zagłada Puźnik (пол.)
  8. Осип Залеський. Наше шкільництво від сивої давнини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 827.
  9. Там само. — С. 825.
  10. Світлина цвинтаря[недоступне посилання з вересня 2019]
  11. Світлина каплиці[недоступне посилання з вересня 2019]

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати