Відкрити головне меню

Хамчук Петро Михайлович

український військовик, діяч ОУН і УПА

Хамчук Петро Михайлович[1] (псевдо: «Бистрий», «Старий») (26 липня 1919(19190726)[2], с. Великі Чорнокінці, Чортківський район, Тернопільська область  — 21 січня 1947, поблизу смт Коропець, Монастириський район, Тернопільська область) — військовий і політичний діяч, командир сотні «Сірі Вовки», курінний УПА, командир 18-го (Чортківського) ТВ «Стрипа» (05.1945 — 21.01.1947).

Петро Хамчук
УПА погон 08 - Поручник.svg Поручник
Петро Хамчук.jpg
Петро Хамчук в однострої червоноармійця
Загальна інформація
Народження 26 липня 1919(1919-07-26)
с. Великі Чорнокінці, нині Чортківський район, Тернопільська область
Смерть 21 січня 1947(1947-01-21) (27 років)
смт. Коропець, Монастириський район, Тернопільська область
Псевдо «Бистрий», «Старий»
Військова служба
Роки служби 1943—1947
Приналежність Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Вид ЗС UPA-Zaslugy1.png УПА
Формування Сотня «Сірі Вовки»
Командування
сотня «Сірі Вовки», курінний УПА, командир 18-го (Чортківського) ТВ «Стрипа» (05.1945 — †21.01.1947)
Нагороди та відзнаки

Бронзовий Хрест Бойової Заслуги Срібний Хрест Бойової Заслуги 1 класу — 10.10.1946


Commons-logo.svg Матеріали до статті на Вікісховищі

Лицар Бронзового Хреста Бойової Заслуги та Срібного Хреста Бойової Заслуги 1-го класу.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Дитинство. НавчанняРедагувати

Народився 26 липня 1919 року в с. Великі Чорнокінці (нині Чортківського району) Тернопільської області у селянській родині. Початкову школу закінчив у рідному селі, а 7-й клас у Пробіжній. Захоплювався спортом, музикою та співами. У 1938 році, вступає до Чортківської гімназії товариства «Рідна школа» ім. Маркіяна Шашкевича. Після приходу радянської влади гімназія була перетворена в педагогічне училище, де Петро і продовжив своє навчання.

Служба в Червоній АрміїРедагувати

В 1940 році його призивають до Червоної Армії. Враховуючи його фізичну підготовку та рівень освіти, його посилають до офіцерської школи у Маріуполі. Там він отримує почесне радянське звання «Ворошиловський стрілець».

Німецький полон. Служба в шуцманшафтіРедагувати

В 1941 році, на початку Другої світової війни його направляють на фронт, де він потрапляє до німецького полону. В 1941—1943 роках служить у німецькому шуцманшафті (охоронний військовий відділ) у Білорусі. Ці підрозділи направлялися на боротьбу із радянськими партизанами.

Боротьба в лавах УПАРедагувати

 
Пам'ятник П. Хамчуку «Бистрому», Чортків, осінь 2014

В 1943 році втікає із німецького підрозділу і восени йде до лісу, де формує повстанську сотню. Від листопада 1943 р. Петро Хамчук — командир сотні «Сірі вовки».

В грудні 1943 року відбувся перший бій сотні із гітлерівськими військами. Німці були розбиті, полишивши на полі своїх вбитих та поранених, повстанці втратили троьх вояків[2]. Протягом першої половини 1944 року підрозділ «Бистрого» мав регулярні сутички із німецькими військами.

У червні 1944 року відбувся бій з гітлерівцями поблизу затуринських лісів, під час якого було вбито близько 300 німецьких солдат. Після бою у Затуринському лісі Хамчук повів свій курінь через фронт, до тилу радянської армії.

16 серпня 1944 року загін «Бистрого», здійснив напад на радянський гарнізон в с. Пановичі Підгаєцького району. Під час нападу було вбито 60 ворогів, з боку повстанців втрат не було. 26 серпня 1944 року, поблизу с. Ягольниця був розбитий загін НКВС.

У листопаді 1944 року сотня «Бистрого» разом із сотнею «Орли», вирушили у похід на Буковину. Під час переходу сотня мала регулярні сутички із радянськими військами.

У другій половині 1944 р. сотня «Бистрого» виросла до куреня. Зі ступенем старшого булавного від 1945 р. — командир 18-го (Чортківського) ТВ «Стрипа», що належав до третьої воєнної округи УПА «Лисоня».

ЗагибельРедагувати

За одними даними, загинув П. Хамчук 21 січня 1947 р. на хуторі Діброва поблизу Коропця Монастириського району (пізніше хутір був приєднаний до смт. Коропець). За іншою версією, загинув у листопаді 1948 року на хуторі Вербка поблизу Коропця.[1] Перепохований 12 червня[1] 1994 року у своєму рідному селі Великі Чорнокінці.

НагородиРедагувати

  • Згідно з Наказом крайового військового штабу УПА-Захід ч. 17 від 1.01.1946 р. командир тактичного відтинку «Південь» ВО 3 «Лисоня» Петро Хамчук – «Бистрий» відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА.
  • Згідно з Постановою УГВР від 7.10.1946 р. та Наказом Головного військового штабу УПА ч. 2/46 від 10.10.1946 р. поручник УПА Петро Хамчук – «Бистрий» відзначений Срібним хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.

Вшанування пам'ятіРедагувати

  • 20.11.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Чортків Тернопільської обл. Бронзовий хрест бойової заслуги УПА (№ 023) та Срібний хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№  013) передані Ганні Данилишин, сестрі Петра Хамчука – «Бистрого».

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Мизак Н., Олещук І., Ханас М. Хамчук Петро Михайлович… — С. 540.
  2. а б Мизак Нестор. Курінний УПА «Бистрий». України герой. — Чернівці : "Букрек", 2007. — 274 с.

ДжерелаРедагувати

  • Мизак Н., Олещук І., Ханас М. Хамчук Петро Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 540. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 20: Воєнна округа УПА «Лисоня» 1943-1952: Документи і матеріали / упоряд. Сергій Волянюк. – Київ; Торонто, 2012. – С. 705.

ПосиланняРедагувати