Вікіпедія

Пуанкаре (місячний кратер)

гігантський метеоритний кратер на зворотному боці Місяця
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пуанкаре.

Кра́тер Пуанкаре́ (лат. Poincaré) — гігантський стародавній метеоритний кратер у південній півкулі зворотного боку Місяця, через значний розмір його іноді неофіційно називають «басейном Пуанкаре». Назву присвоєно на честь французького математика, механіка, фізика, астронома і філософа Анрі Пуанкаре (1854—1912); затверджено Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулось у донектарському періоді[1].

Характеристики кратера
Пуанкаре
Світлина зонда Clementine
Координати 56°51′36″ пд. ш. 163°59′24″ сх. д. / 56.86000000002777455° пд. ш. 163.99000000002777711° сх. д. / -56.86000000002777455; 163.99000000002777711
Діаметр 346 км
Глибина 3,200 км
Довгота ранкового
термінатора		 194°
Епонім Анрі Пуанкаре
Пуанкаре. Карта розташування: Місяць
Пуанкаре
Пуанкаре

Опис кратера ред.

 
Візуалізація вимірювань лазерного альтиметра LIDAR зонду Clementine. Коло білого кольору вказує на розташування внутрішнього валу кратера, коло червоного кольору — розташування зовнішнього валу

Найближчими сусідами кратера є кратери Планк і Прандтль на заході; кратер Хопманн[en] що прилягає до північно-західної частини зовнішнього валу кратера; кратер Кеджорі[en] на півночі; кратер Гесс[en], що прилягає до північно-східної частини зовнішнього валу; кратер Аббе, що прилягає до східної частини зовнішнього валу; кратер Лайман[en] на півдні і кратер Кейо, що прилягає до південно-західної частини зовнішнього валу[2]. Селенографічні координати центру кратера 56°52′ пд. ш. 163°59′ сх. д. / 56.86° пд. ш. 163.99° сх. д. / -56.86; 163.99, діаметр 346 км[3], найбільша глибина 3,2 км[1].

Кратер Пуанкаре практично повністю зруйнований протягом тривалого свого існування та його межі важко помітні і на фоні навколишньої місцевості. Кратер має подвійний вал, при цьому діаметр внутрішнього валу становить близько 160 км (див. наведену ілюстрацію). Обидва вали згладжені, при цьому їх східні частини практично повністю зруйновані й перекриті ланцюжком великих кратерів, у західній частині контури зовнішнього та внутрішнього валу досить добре помітні. Більшість чаші кратера затоплена темною базальтовою лавою і має низьке альбедо.

Товщина місячної кори в чаші кратера Пуанкаре менша за 5 км[4], його оточують атипові оголення порід багатих олівіном, можливо це виходи мантійних порід.

Сателітні кратери ред.

 
Фрагмент мапи LAC-132.
Пуанкаре[3] Координати Діаметр, км
C 54°35′ пд. ш. 168°43′ сх. д. / 54.59° пд. ш. 168.71° сх. д. / -54.59; 168.71 (Пуанкаре C) 19,2
J 59°38′ пд. ш. 167°53′ сх. д. / 59.64° пд. ш. 167.88° сх. д. / -59.64; 167.88 (Пуанкаре J) 19,3
Q 59°32′ пд. ш. 159°46′ сх. д. / 59.53° пд. ш. 159.76° сх. д. / -59.53; 159.76 (Пуанкаре Q) 26,5
X 53°55′ пд. ш. 161°11′ сх. д. / 53.92° пд. ш. 161.18° сх. д. / -53.92; 161.18 (Пуанкаре X) 20,9
Z 53°54′ пд. ш. 164°19′ сх. д. / 53.9° пд. ш. 164.31° сх. д. / -53.9; 164.31 (Пуанкаре Z) 34,9
  • Сателітний кратер Пуанкаре R у 1997 році був перейменований Міжнародним астрономічним союзом на Кейо.
  • Утворення сателітного кратера Пуанкаре Z відбулось у нектарському періоді[1].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Lunar Impact Crater Database // Lunar and Planetary Institute (англ.)
  2. ↑ Кратер Пуанкаре на мапі LAC-132
  3. ↑ а б Довідник Міжнародного астрономічного союзу (англ.)
  4. ↑ The Crust of the Moon as Seen by Grail Science 8 February 2013: Vol. 339 no. 6120 pp. 671—675 DOI:10.1126/science.1231530.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пуанкаре (місячний кратер)
  • Цифровий фотографічний атлас Місяця. (англ.)
  • Опис кратера на сайтs The Moon-Wiki.
  • Andersson, L.E., and E.A. Whitaker NASA Catalogue of Lunar Nomenclature. — NASA Reference Publication 1097, October 1982.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пуанкаре_(місячний_кратер)&oldid=42297250