Птолемей III Евергет

Птолемей III Евергет (грец. Πτολεμαῖος Εὐεργέτης — Птолемей «Благодійний», * 284 —222 до н. е.) — визначний політичний та військовий діяч, цар Єгипту у 246-222 до н. е..

Птолемей III Евергет
Народився	284 до н. е. Кос, Кос, Південні Егейські острови, Греція
Помер	222 до н. е.
Країна	Стародавній Єгипет
Діяльність	суверен
Титул	Фараон
Посада	Фараон
Рід	Птолемеї
Батько	Птолемей II Філадельф
Мати	Арсіноя I
Брати, сестри	Береніка Фернофора і Лісімах
У шлюбі з	Береніка II
Діти	Птолемей IV Філопатор, Арсіноя III, Александр і Магас
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з династії Лагидів (Птолемеїв). Син Птолемея II Філадельфа, царя Єгипту, та Арсіної I, дочки Лісімаха.

Про молоді роки Птолемея III мало відомостей. Одним з вчителів майбутнього царя був Аполлоній Родоський. У 247 році до н. е. стає співволодарем Птолемея II. Обійняв трон у 246 до н. е. (після смерті свого батька). У своїй зовнішній та внутрішній політиці слідував попереднику. При цьому значну увагу приділяв розширенню впливу Єгипту в Келесирії, Малій Азії та африканському узбережжі. Вже у 246 до н. е. шлюбом з донькою володаря Кіренаїки володар Єгипту приєднав це царство до своїх володінь.

Водночас розпочав Третю сирійську війну (Лаодікейську) проти Селевка II, під час якої здобув значні успіхи: була захоплена уся Сирія, приєднані землі у Малій Азії (від Карії до Кілікії), армія Птолемеїв досягла Вавилону, а сам Птолемей III захопив столицю Антіохію, де мав намів оголосити себе царем Сирії. Втім внутрішній трудності в самому Єгипті та спротив місцевого населення змусив єгипетського царя відмовитися від цих планів. За мирною угодою 241 року до н. е. Птолемей Евергет закріпив за собою Фінікію. Келесирію, а також Селевкію Пієрію (порт Антіохії), проте відмовився від Памфілії.

Після повернення до Єгипту цар значну увагу став приділяти посиленню еллінізації, розвитку культури, розширенню підтримки серед місцевого населення. У 238 році до н. е. він започаткував традицію зборів жерців усіх єгипетських корінних храмів, які отримали назву синодів. Перший було проведено у Канопі (інформація про його результати зберігається на канопській стелі). Тоді ж відбулося впровадження поняття високосний рік. У 237 році до н. е. за наказом царя було внесені нові корективи до календаря.

До здобутків Птолемея III належить зведення величного храму, присвяченого богу Серапісу (Серапеум), що став одним з відомих пам'яток античного світу. Розбудовувалися храми у Карнатику та Мемфісі. Значну увагу приділяв наповненню Александрійської бібліотеки.

Війська у 230-х до н. е. зайняли узбережжя Фракії і Геллеспонт, приєднали деякі острови Егейського моря. Було укладено союз із Спартою проти Ахейського союзу та Македонії, втім цар Єгипту не надав допомоги спартанському союзнику царю Клеомену III. В результаті військо Спарти було розбито у битві при Селасії.

Помер у 222 до н. е., передавши владу синові Птолемею.

Родина

Дружина — Береніка II, донька Магаса, царя Кіренаїки

Діти:

• Арсіноя III (246—204 до н. е.)
• Птолемей (244—205 до н. е.)
• Олександр (242 до н. е.)
• Магас (241—222 до н. е.)
• Береніка (239 до н. е.—д/н)

Джерела

• Günther Hölbl: Geschichte des Ptolemäerreiches. Politik, Ideologie und Religiöse Kultur von Alexander dem Großen bis zur römischen Eroberung. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1994, ISBN 3-534-10422-6, S. 46-50.
• Alan K. Bowman, Egypt after the Pharaohs, 332 BC — AD 642, Guild Publishing, London, 1986