Птолемей III Евергет

Птолемей III Евергет (грец. Πτολεμαῖος Εὐεργέτης — Птолемей «Благодійний», * 284 —222 до н. е.) — визначний політичний та військовий діяч, цар Єгипту у 246-222 до н. е..

Птолемей III Евергет
грец. Πτολεμαῖος Εὐεργέτης
Цар Єгипту
Початок правління:	246 до н. е.
Кінець правління:	222 до н. е.
Попередник:	Птолемей II Філадельф
Наступник:	Птолемей IV Філопатор
Дата народження:	284 до н. е.(-284)
Місце народження:	Кос
Дата смерті:	222 до н. е.(-222)
Дружина:	Береніка II
Діти:	3 сини та 2 доньки
Династія:	Птолемеї
Батько:	Птолемей II Філадельф
Мати:	Арсіноя I

Життєпис

Походив з династії Лагидів (Птолемеїв). Син Птолемея II Філадельфа, царя Єгипту, та Арсіної I, дочки Лісімаха.

Про молоді роки Птолемея III мало відомостей. Одним з вчителів майбутнього царя був Аполлоній Родоський. У 247 році до н. е. стає співволодарем Птолемея II. Обійняв трон у 246 році до н. е. (після смерті свого батька). У своїй зовнішній та внутрішній політиці слідував попереднику. При цьому значну увагу приділяв розширенню впливу Єгипту в Келесирії, Малій Азії та африканському узбережжі. Вже у 246 році до н. е. шлюбом з донькою володаря Кіренаїки володар Єгипту приєднав це царство до своїх володінь.

Водночас розпочав Третю сирійську війну (Лаодікейську) проти Селевка II, під час якої здобув значні успіхи: була захоплена уся Сирія, приєднані землі у Малій Азії (від Карії до Кілікії), армія Птолемеїв досягла Вавилону, а сам Птолемей III захопив столицю Антіохію, де мав намів оголосити себе царем Сирії. Втім внутрішній трудності в самому Єгипті та спротив місцевого населення змусив єгипетського царя відмовитися від цих планів. За мирною угодою 241 року до н. е. Птолемей Евергет закріпив за собою Фінікію. Келесирію, а також Селевкію Пієрію (порт Антіохії), проте відмовився від Памфілії.

Після повернення до Єгипту цар значну увагу став приділяти посиленню еллінізації, розвитку культури, розширенню підтримки серед місцевого населення. У 238 році до н. е. він започаткував традицію зборів жерців усіх єгипетських корінних храмів, які отримали назву синодів. Перший було проведено у Канопі (інформація про його результати зберігається на канопській стелі). Тоді ж відбулося впровадження поняття високосний рік. У 237 році до н. е. за наказом царя було внесені нові корективи до календаря.

До здобутків Птолемея III належить зведення величного храму, присвяченого богу Серапісу (Серапеум), що став одним з відомих пам'яток античного світу. Розбудовувалися храми у Карнатику та Мемфісі. Значну увагу приділяв наповненню Александрійської бібліотеки.

Війська у 230-х роках до н. е. зайняли узбережжя Фракії і Геллеспонт, приєднали деякі острови Егейського моря. Було укладено союз із Спартою проти Ахейського союзу та Македонії, втім цар Єгипту не надав допомоги спартанському союзнику царю Клеомену III. В результаті військо Спарти було розбито у битві при Селасії.

Птолемей III помер у 222 році до н. е., передавши владу синові Птолемею.

Родина

Дружина — Береніка II, донька Магаса, царя Кіренаїки

Діти:

• Арсіноя III (246—204 до н. е.)
• Птолемей (244—205 до н. е.)
• Олександр (242 до н. е.)
• Магас (241—222 до н. е.)
• Береніка (239 до н. е.—д/н)

Джерела

• Günther Hölbl: Geschichte des Ptolemäerreiches. Politik, Ideologie und Religiöse Kultur von Alexander dem Großen bis zur römischen Eroberung. Wissenschaftliche Buchgesellschaft, Darmstadt 1994, ISBN 3-534-10422-6, S. 46-50.
• Alan K. Bowman, Egypt after the Pharaohs, 332 BC — AD 642, Guild Publishing, London, 1986