Арсіноя III Філопатор (дав.-гр. Ἀρσινόη ἡ Φιλοπάτωρ, 246 до н. е. — 204 до н. е.) — цариця та співволодарка Єгипту у 220–204 роках до н. е., учасниця Четвертої Сирійської війни.

Арсіноя III
дав.-гр. Ἀρσινόη ἡ Φιλοπάτωρ
Egyptian - Head of Queen Arsinoe III - Walters 236.jpg
цариця Єгипту
Правління 220–204 роки до н. е.
Біографічні дані
Народження 246 до н. е.
Александрія, Єгипет
Смерть 204 до н. е.
У шлюбі з Птолемей IV Філопатор[1]
Діти Птолемей V Епіфан
Династія Птолемеї
Батько Птолемей ІІІ Евергет
Мати Береніка II
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Походила з династії Лагідів. Донька царя Птолемея III Евергета та цариці Береніки II. У 220 році до н. е. вийшла заміж за свого рідного брата Птолемея, царя Єгипту, ставши співволодаркою останнього, прийнявши разом з братом-чоловіком епіклесу «Філопатор» (Любляча батька). Як єгипетські боги вони співвідносилися з Ісідою та Серапісом. Із самого початку мала значний вплив на чоловіка. Спонукала того для більш активної боротьби проти басилевса Антіоха III під час Четвертої Сирійської війни. У 217 році до н. е. разом з Птолемеєм IV очолювала єгипетські війська під час вирішальної битви при Рафії, де армія Антіоха зазнала нищівної поразки. Згодом у святилищі м. Ороп зведені статуї Арсіної та її чоловіка.

Під час Другої пунічної війни сприяла нейтралітету Єгипта, домігшись відмови Карфагену у військовій та фінансовій допомозі. Мала гарні стосунки з Римською республікою. У 210 році до н. е. зустрічала разом з чоловіком римське посольство.

В подальшому Арсіноя стикнулася з протистоянням впливового військовика Сосібія, який також мав вплив на царя. В цій боротьбі проминуло правління Арсіної III. Зрештою Сосібій зміг переконати Птолемея IV з змові дружини проти його життя й Арсіною було страчено. За іншими відомостями царицю Єгипту було отруєно внаслідок змови Сосібія з коханцем Птолемея — Агафоклом. Це відбулося у 204 році до н. е.

РодинаРедагувати

Чоловік — Птолемей IV Філопатор

Діти:

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Dodson, Aidan and Hilton, Dyan. The Complete Royal Families of Ancient Egypt. Thames & Hudson. 2004. ISBN 0-500-05128-3.
  • Werner Huß: Ägypten in hellenistischer Zeit 332-30 v. Chr., C. H. Beck, München 2001, ISBN 3-406-47154-4, S. 382; 412f.; 430; 439; 450; 453f.; 464f.; 474–477; 485f.; 530f.; 533.