Проїзд Крива Липа
Проїзд Крива Липа (давніше — пасаж Гаусмана) — вулиця у Галицькому районі міста Львова, що сплучає вулиці Січових Стрільців та Дорошенка. Початок нумерації будинків ведеться від будівлі Гранд-готелю, оскільки останній складає єдиний комплекс з колишнім пасажем Гаусмана[3]. Вулиця вимощена фігурними елементами мощення.
| Проїзд Крива Липа Львів | |
|---|---|
 Проїзд Крива Липа | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Кривої Липи |
| Колишні назви | |
| Пасаж Гаусмана, Дурхляс, Жовтневий проїзд | |
| польського періоду (польською) | Pasaz Hausmana |
| радянського періоду (українською) | Пасаж Гаусмана, Жовтневий проїзд |
| радянського періоду (російською) | Пассаж Гаусмана, Жовтневый проезд |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 145 м |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Рух | пішохідний |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1—9 |
| Архітектурні пам'ятки | № 1, 3, 3а, 5, 6, 7, 8, 9[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Забудова | історизм, неокласицизм |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Проїзд Крива Липа у Вікісховищі | |
Історія та назва ред.
Пасаж збудований у 1893—1895 роках власником «Гранд-готелю» Єфраїмом Гаусманом. Ансамбль пасажу утворювали будівлі, зведені у стилі історизму та неокласицизму. «Гранд-готель» складав єдиний комплекс з пасажем Гаусмана, через браму готелю здійснювався вхід до пасажу. Пасаж був відкритого типу та мав один вихід на вул. Сикстуську (нині — вул. Дорошенка), 6, а інший — на вул. 3 Мая (нині — вул. Січових Стрільців), 3. Такою була первісна назва вулиці та й залишалася такою до 1942 року.
У 1942 році окупаційною владою пасаж Гаусмана було перейменовано на Дурхляс (нім. Durchlass — прохід, галерея)[4] і такою назва залишалася до липня 1944 року, коли було повернено історичну назву вулички[5].
Але у 1950 році колишній пасаж отримав свою чергову назву — Жовтневий проїзд, названий так на честь більшовицького перевороту в Петрограді у жовтні 1917 року[6]. У радянські часи це був звичайний прохідний двір, де на радість студентам торгували пиріжками[7][8].
Вже за часів незалежної України, у 1992 році, проїзд отримав теперішню назву — проїзд Крива Липа. Сучасна назва походить від 150-літньої липи, яка залишилася тут від колишнього ботанічного саду Маєра, а біля самої кривої липи, у центрі двору, встановили лавочку для закоханих[9].
Будівлі ред.
№ 5: тут було розташовано єврейське товариство «Цеірей Єгуда», на великі єврейські свята в залах товариства проводились богослужіння[10]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 915-м[2].
№ 7: на третьому поверсі розташовувалася синагога «Ахіезер»[11] («Братська підтримка»), заснована російськими євреями-біженцями з Проскурова у 1920 році та належала однойменній спілці. Наприкінці 1933 року синагога переїхала у нове приміщення на вул. Костюшка, 2. У 1920-х роках крім синагоги в будинку діяли товариство «Агават Ціон» та школа вивчення івриту «Сафа Берура»[12]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 917-м[2]. Нині в партері будинку розташовуються фан-бар «Банка», ресторан «Seven».
№ 8: у 1894—1901 роках в будинку, що входить до комплексу будівель колишнього пасажа Гаусмана, на другому поверсі, містилося фотоательє Мартина Аппеля під назвою «Рембрандт». Саме тут, 13 вересня 1896 року, відбувся перший кіносеанс у Львові, який тривав лише декілька хвилин та демонструвався щоденно з 11:00 до 21:00 год. до 10 жовтня 1896 року[13]. Тут також містилась книгарня Нафтулі Сіґеля. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під № 918-м[2].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ а б в г Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
- ↑ Ігор Мельник (27 січня 2010). Львівські пасажі. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
- ↑ Пасаж Гаусмана, або де відбувся перший кіносеанс у Львові. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 3 лютого 2015. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 31—32.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 103.
- ↑ Бойченко Н. (12 лютого 2015). 10 загадкових двориків Львова: Двір-пасаж «Крива Липа». photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
- ↑ Криву липу у Львові взяла під опіку Асоціація жіночого футболу. zaxid.net. Zaxid.net. 21 травня 2012. Процитовано 28 лютого 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Невідомий Львів: таємниці двориків — привиди, винні підвали, падаючі аероплани. lviv.vgorode.ua. 21 січня 2015. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
- ↑ Chwila. — Lwów. — nr 1966. — 1924. — 3 wrzesnia. (пол.)
- ↑ Lemberger tugblat. — Lwów. — nr 19. — 1932. — 19 lutego. (їдиш)
- ↑ Chwila. — Lwów. — nr 1636. — 1923. — 23 wrzesnia. (пол.)
- ↑ Павло Кучерський. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пров. Крива Липа, 8 — перший у Львові кіносеанс. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 28 лютого 2021.
Джерела ред.
- Гєршевська Б. З історіі культури кіно у Львові (1918—1939 рр.) / переклад з польської Магдиш І., Пехата Я. — Львів : Незалежний культорологічний журнал «Ї», 2004. — 100 с. — ISBN 966-7790-07-Х.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Крива Липа проїзд // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 103. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Котлобулатова О. Пасажі у Львові // Галицька брама. — 1994.— № 4; 1995. — № 1.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — ISBN 966-603-115-9.
Посилання ред.
- Проєкт «Вулиці Львова»: проїзд Крива Липа. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.