Прищепа Іван Кузьмич (проректор)
Іван Кузьмич Прищепа (нар. 20 квітня 1942, Смолянка, Куликівський район, Чернігівська область, Українська РСР) — радянський військовий і український господарський діяч. Полковник. Проректор з економіки та соціального розвитку Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (1992—2021). Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2007) і Заслужений будівельник України (2009). Почесний громадянин Харкова (2018).
| Іван Кузьмич Прищепа | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 20 квітня 1942 (82 роки) Смолянка, Куликівський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР | |||||||||
| Громадянство |  СРСР Україна | |||||||||
| Діяльність | проректор з економіки та соціальної політики Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (1992—2021) | |||||||||
| Alma mater | Харківське вище військове командно-інженерне училище | |||||||||
| Військове звання | полковник Збройних сил України | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Біографія
ред.Іван Прищепа народився 20 квітня 1942 року в селі Смолянка Куликівського району Чернігівської області. У 1961 році був призваний на строкову службу у Збройні сили СРСР, служив в ракетних військах стратегічного призначення[1][2].
Після демобілізації отримував спеціалізовану військову освіту і паралельно продовжував служити у Збройних силах СРСР. Навчався в Хабаровському командно-інженерному училищі, яке закінчив у 1961 році. Отримавши офіцерське звання обіймав посаду начальника обслуги групи пуску дивізіону[1][2]. Потім Іван Кузьмич обіймав посади начальника відділення, головного інженера військової частини, командира дивізіону[1][3].
У 1974 р. закінчив Харківське вище військове командно-інженерне училище, і в наступному році був призначений на посаду помічника командира полку з інженерно-технічної служби, а у 1979 році зайняв аналогічну посаду на рівні дивізії та отримав військове звання підполковника. У 1981 р. закінчив Військовий інженерний інститут імені А. Ф. Можайського. Деякий час працював заступником начальника Харківського вищого командно-інженерного училища, яке було ліквідовано в 1992 р. Іван Кузьмич завершив військову кар'єру у званні полковника запасу Збройних сил України[1][3].
Починаючи з 1992 року, працював в Українській юридичній академії (з 1995 по 2010 — Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, з 2010 по 2013 — Національний університет «Юридична академія імені Ярослава Мудрого», з 2013 року — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого) на посаді проректора з економіки та соціального розвитку. На цій посаді І. К. Прищепа займався питаннями капітального ремонту та будівництва, а також іншими питаннями, які були пов'язані з розвитком матеріальної бази вузу. Так, серед будівель Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, в будівництві яких Іван Кузьмич брав безпосередню участь були: навчально-спортивний комплекс (знаходиться на вулиці Пушкінській, 104; побудований в 1996 році), навчальний комплекс (знаходиться на вулиці Пушкінській, 106; побудований у 2000 році) і культурно-просвітницький центр (знаходиться на вулиці Пушкінській, 88; побудований в 2004 році). І. К. Прищепа був одним з тих, хто займався створенням архітектурних проєктів цих будівель[1][4].
Працюючи у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого, також був президентом його спеціалізованих спортивних клубів — «Спортивного клубу дзюдо і самбо», який був створений в 1999 році[5] і «Спортивного клубу вільної та греко-римської боротьби», який був створений у 2013 році[6].
1 липня 2021 року ректор Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Анатолій Гетьман призначив нового проректора з економіки та соціальному розвитку — Олексія Нестеровича[7].
Нагороди
ред.Іван Кузьмич був вшанований наступними нагородами, званнями та відзнаками[1][4]:
- Державна премія України в галузі архітектури (Указ Президента України № 573/2007 від 27 червня 2007) — «за архітектуру культурно-просвітнього центру Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого з актовим залом на 1300 місць в м. Харкові по вул. Пушкінській, 88»[8];
- Почесне звання «Заслужений будівельник України» (Указ Президента України № 619/2009 від 18 серпня 2009) — «за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 18-ї річниці незалежності України»[9];
- Орден Червоної Зірки (1979);
- Орден «Знак Пошани» (1984);
- Орден За заслуги II ступеня (Указ Президента України № 11/2018 від 20 січня 2018) — «за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю»[10];
- Орден За заслуги III ступеня (Указ Президента України № 1456/2004 від 9 грудня 2004) — «за вагомий внесок у підготовку висококваліфікованих фахівців, багаторічну плідну наукову і педагогічну діяльність та з нагоди 200-річчя навчального закладу»[11];
- Почесна грамота Верховної Ради України (2004);
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України № 213 від 1 березня 2004) — «за вагомий особистий внесок у справу підготовки наукових кадрів і висококваліфікованих фахівців»[12];
- Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти» (2002);
- Почесний громадянин Харкова (Рішення Харківської міської ради від 20 червня 2018)[13];
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е Тацій, Сташис, Гетьман, 2009, с. 61.
- ↑ а б Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 72.
- ↑ а б Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 72—73.
- ↑ а б Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 73.
- ↑ Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 610—611.
- ↑ Тацій, Битяк, Гетьман, 2014, с. 606—607.
- ↑ В Університеті призначено членів ректорату. https://nlu.edu.ua/ (укр.). Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. 1 липня 2021. Архів оригіналу за 3 липня 2021. Процитовано 2 липня 2021.
- ↑ Указ Президента України № 573/2007 від 27 червня 2007 Про присудження «Державних премій України в галузі архітектури 2007 року». https://zakon.rada.gov.ua/ (укр.). Верховна Рада України. 27 червня 2007. Архів оригіналу за 3 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Указ Президента України № 619/2009 від 18 серпня 2009 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій». https://www.president.gov.ua (укр.). Офіс Президента України. 18 серпня 2009. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Указ Президента України №11/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України». https://www.president.gov.ua/ (укр.). Офіс Президента України. 20 січня 2018. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Указ Президента України № 1456/2004 від 9 грудня 2004 «Про відзначення державними нагородами України працівників Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, м. Харків». https://zakon.rada.gov.ua/ (укр.). Верховна Рада України. 9 грудня 2004. Архів оригіналу за 3 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 2004 р. № 213 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України». https://zakon.rada.gov.ua/ (укр.). Верховна Рада України. 1 березня 2004. Архів оригіналу за 3 липня 2021. Процитовано 1 липня 2021.
- ↑ Решение Харьковского городского совета от 20 июня 2018. http://kharkiv.rocks/ (укр.). Реєстр актів харківської міської ради. 20 червня 2018. Архів оригіналу за 10 липня 2018. Процитовано 1 липня 2021.
Література
ред.- Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. 1804—2009 / Ред. кол.: В. Я. Тацій, В. В. Сташис, А. П. Гетьман. — Х. : Право, 2009. — 464 с. — ISBN 978-966-458-140-7.
- Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого 1804—2014 / редкол.: В. Я. Тацій (голов. ред.), Ю. П. Битяк, А. П. Гетьман. — Х. : Право, 2014. — 616 с. — ISBN 978-966-458-702-7.