Вікіпедія

Пригожин Євген Вікторович

російський воєнний злочинець, олігарх, ресторатор, колишній власник ПВК «Вагнер»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пригожин.

Євгéній Ві́кторович Пригожин, рос. Евгений Викторович Пригожин (1 червня 1961(1961-06-01), Ленінград — 23 серпня 2023(2023-08-23), Куженкіно, Тверська область) — російський воєнний злочинець[29], олігарх[30], ресторатор, власник кейтерингового бізнесу та ПВК «Вагнер». Найбільш відомий тим, що очолив спробу військового перевороту в РФ 24 червня 2023 року з боку ПВК «Вагнер».

Пригожин Євген Вікторович
рос. Евге́ний Ви́кторович Приго́жин
2023 рік
Прізвиськоповар Путина[1], Putin’s chef[2][3], cuisinier de Poutine[4], Putins Koch[5], El cocinero de Putin[6], chef de Putin[7], Poetin’s chef[8], Дмитрий Гейлер[9], Олег Семенов[9], Дмитрий Бобров[9], boucher de Poutine[10][11][12], kucharz Putina[13], Il cuoco di Putin[14], Lo chef del Cremlino[14] і طبَّاخ بوتين
Народився1 червня 1961(1961-06-01)[18]
Ленінград, РРФСР, СРСР[19]
Помер23 серпня 2023(2023-08-23)[15][16][17] (62 роки)
Куженкіно, Бологовський район, Тверська область, Росія[20]
·авіаційна катастрофа[20]
ПохованняPorokhovskoye Cemeteryd[21]
Країна СРСР
 Росія[19]
Діяльністьресторатор, бізнесмен, кондотьєр, найманець, innkeeper, ілюстратор, громадське харчування
Галузьолігархія[22], напіввійськова організація[22] і ПВК[22]
Alma materСанкт-Петербурзька державна хіміко-фармацевтична академія[23] і Санкт-Петербурзький коледж олімпійського резерву №1d[24]
Знання мовросійська
ЗакладПВК Вагнера[25] і Конкорд (компанія)
УчасникРосійсько-українська війна (з 2014)
ПосадаLeader of the Wagner Groupd і командир
МатиВіолетта Кіровна Пригожинаd[26]
РодичіПригожин Юхим Ілліч
У шлюбі зЛюбов Валентинівна Пригожинаd[27]
Діти (3)Поліна Євгенівна Пригожинаd[3], Павло Євгенович Пригожин[3] і Вероніка Євгенівна Пригожинаd[28]
Нагороди
IMDbID 11412684

Вважався одним із близьких осіб Володимира Путіна, одна з ключових фігур в російсько-українській інформаційній війні: засновник фабрики тролів з Ольгіного. 2016 року посідав 106 місце в РФ за оцінкою статків у 7,14 млрд руб[31].

Життєпис

ред.

Народився та виріс у сім'ї Віолетти Пригожиної[32][33]. Його батько рано помер, тому мати підтримувала його та його хвору бабусю, працюючи в місцевій лікарні[34]. Його батько і вітчим були єврейського походження[35][36].

У 1977 році закінчив спортивну школу-інтернат № 62. Займався лижними перегонами, до яких його привчив вітчим — інструктор з лижного спорту Самуїл Жаркой.

29 листопада 1979 року засуджений до умовного терміну за крадіжку (стаття 144 КК РРФСР), у 1981 році — до 12 років позбавлення волі за розбій та шахрайство (ст. 146 і 147). Звільнений достроково після 9 років відбуття покарання[37].

Завершив навчання у Санкт-Петербурзькій державній хіміко-фармацевтичній академії за фахом «провізор-фармацевт»[38].

У 1990 році організував у Ленінграді мережу з продажу хот-догів. З 1995 р. відкрив декілька магазинів та ресторанів у Санкт-Петербурзі. З 2000-х років брав участь у будівельних проєктах. Пригожина називають «кухарем Путіна» через великий бізнес у сфері харчування, який заробляє на державних підрядах[39].

Фігурант бази даних центру «Миротворець»[40].

Загибель

ред.
Докладніше: Авіакатастрофа Embraer Legacy 600 у Тверській області

Неофіційна версія: Вбивство

ред.

Американське видання «The Wall Street Journal», посилаючись на свої розмови з представниками західних і російських спецслужб, а також з колишніми чиновниками Кремля повідомило наступне. За їх даними вбивство Є.Пригожина готувалося два місяці та було схвалено найстарішим союзником і довіреною особою диктатора РФ В.Путіна, а саме колишнього офіцера КДБ М.Патрушевим, це стверджують західні розвідники та колишній російський офіцер розвідки.[41]

На початку серпня 2023 року, коли більша частина Москви пішла у відпустку, М.Патрушев який є секретарем Ради Безпеки РФ у своєму кабінеті в центрі Москви віддав наказ своєму помічникові розпочинати підготовку операції з ліквідації Є.Пригожина, це розповів колишній російський розвідник. Пізніше В.Путіну показали плани, і він не заперечував, стверджують західні спецслужби.[41]

Також видання пише, що наприкінці серпня 2023 року на злітній смузі московського аеропорту Пригожин чекав на своєму літаку Embraer Legacy 600 на завершення перевірки безпеки перед зльотом. Він прямував додому в Санкт-Петербург з 9 іншими людьми на борту. Через затримку ніхто в салоні літака не помітив невеликий вибуховий пристрій під крилом. Коли літак нарешті злетів, він близько 30 хвилин піднімався на висоту 28 000 футів, перш ніж крило розірвалося, і літак по спіралі впав на землю. Всі 10 осіб загинули.[41]

Через кілька годин після інциденту європеєць, який займався збором розвідувальної інформації й підтримував таємний канал зв'язку з Кремлем, побачивши новини про катастрофу, запитав тамтешнього чиновника про те, що сталося. «Його треба було прибрати», — без вагань відповів кремлівський чиновник.[41]

Офіційна версія

ред.

За даними МНС Росії Пригожин загинув в авікатастрофі 23 серпня 2023 року під час рейсу Москва — Санкт-Петербург під селом Куженкіно Тверської області Росії[42]. Повідомляється, що усі 10 осіб (7 пасажирів і 3 члени екіпажу), присутніх на борту бізнес-літака Embraer Legacy 600 — загинули[43][44]. Серед них, за повідомленням російського державного інформаційного агенства ТАРС, серед пасажирів також числився сам Пригожин[45].

За повідомленнями Telegram-каналу, пов'язаному з Євгеном Пригожиним, літак ватажка ПВК «Вагнер» був збитий силами російської протиповітряної оборони над Тверською областю[46].

27 серпня 2023 року слідчий комітет Росії завершив проведення молекулярно-генетичних експертиз та офіційно підтвердив загибель очільника ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина[47].

Медіаоцінки

ред.

За даними «Росбізнесконсалтинг» (РБК), міг

стояти за створенням і фінансуванням одного з найбільших в Росії медіахолдингів, найбільшим проєктом якого є «Фабрика медіа». До лютого 2017 років її щомісячна аудиторія досягла 36 млн відвідувачів, що перевищує показники «РИА Новости» і «Комсомольская правда»[48].

ПВК «Вагнер»

ред.
Докладніше: ПВК «Вагнер»

За твердженням «Фонтанка.ру», пов'язаний із керівником приватної військової компанії (ПВК) Вагнера Дмитром Уткіним, серед оточення якого був виявлений голова служби безпеки однієї з фірм Пригожина[49].

14 серпня 2022 року, після обстрілу місця базування ПВК в Попасній[50], з'явилася непідтверджена інформація про поранення Пригожина[51], яку згодом Пригожин заперечив.

14 вересня 2022 року в мережі з'явилося відео із російської виправної колонії, де людина, названа пресслужбою бізнесмена «надзвичайно схожою на Пригожина», вербує злочинців на війну в Україні у складі групи Вагнера[52]. Наступного дня Пригожин підтвердив, що ПВК воює на Бахмутському напрямку, та заявив, що вважає вербування в'язнів засобом незалучення до бойових дій цивільних росіян[53].

23 вересня 2022 року, після оголошення в Росії мобілізації, пресслужба пригожинської компанії «Конкорд» повідомила, що, за словами Пригожина, його син Павло через місяць після проходження строкової служби поїхав на війну в Сирію і відтоді «постійно перебував і перебуває в гарячих точках у складі ПВК Вагнера» та нагороджений «Чорним хрестом»[54].

24 вересня 2022 року приїхав у Волгоград на поховання одного з найманців ПВК Олексія Нагіна, в музеї «Сталінградська» з трьома відзнаками на грудях — героя РФ, «ЛНР» і «ДНР».

26 вересня 2022 року Пригожин визнав свою причетність до створення ПВК Вагнера: пресслужба компанії  «Конкорд» опублікувала його розповідь про створення організації навесні 2014 року, «коли почався геноцид російського населення Донбасу». За словами Пригожина, «група патріотів», яка згодом отримала назву «батальйонно-тактична група Вагнера», створена 1 травня 2014 року[55]. За словами Пригожина, виключно завдяки найманцям «Вагнера» було захоплено луганський аеропорт та багато інших територій, «змінилася доля ЛНР та ДНР»; за твердженням Пригожина, вагнерівці «захищали сирійський народ, інші народи арабських країн, знедолених африканців та латиноамериканців» — і «стали однією з опор» Росії.

3 лютого 2023 року Офіс Генпрокурора України повідомив Пригожину про підозру. Керівнику військового угрупування «Вагнер» інкриміновані посягання на територіальну цілісність і недоторканість України та ведення агресивної війни (ч. 3 ст. 110, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 437 КК України)[56].

Розшук

ред.
 
Володимир Путін і Євген Пригожин (2010)
Див. також: Тролі з Ольгіна та Дезінформація під час російсько-української війни

Як засновник так званого «Агентства Інтернет-Досліджень», більш відомого з 2014 року в інформаційній війні проти України як «Тролі з Ольгіна», потрапив під увагу Уряду США, з обвинуваченням щодо втручання у виборчий процес та роботу Федеральної виборчої комісії США на виборах 2014—2018 року. У розшуковому зверненні також наголошується, що задля засобів впливу в соціальних мережах, ним було придбано місцевий простір комп'ютерних серверів США, створення численних фіктивних облікових записів із використанням реальних украдених ідентифікаційних даних громадян США — з метою втручання в політичну систему США, включаючи президентські вибори 2016 року[57].

У лютому 2018 року Окружний суд округу Колумбія (США) видав ордер на арешт Пригожина[58]. Влітку 2020 ФБР оголосило Пригожина в розшук[59], а в лютому 2021 року — пообіцяло нагороду в розмірі 250 тис. доларів США за інформацію, яка допоможе його арешту[57]. У листопаді 2022 року, коли російські ЗМІ опублікували «новину» (яку підхопили українські ЗМІ[60]) про розшук Пригожина Федеральним бюро розслідувань США за підозрою у втручанні його Агентства інтернет-досліджень в американські вибори та інші політичні процеси протягом 2014—2018 року, пресслужба пригожинської компанії «Конкорд» повідомила: бізнесмен зазначив, що затримати його дуже просто — він перебуває «або на роботі, або на Донбасі, або на зоні»[61].

Санкції

ред.

21 квітня 2022 року ЄС запровадив проти Пригожина персональні санкції за роль у підриві територіальної цілісності України[62][63].

3 березня 2022 року Євгена Вікторовича Пригожина додано до санкційного списку США[64].

16 березня 2022 року до санкційного списку Канади[65].

3 березня 2022 року до санкційного списку Японії[66].

19 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку України[67].

Політичні амбіції

ред.

Активне використання групи Вагнера в Україні та вихід Пригожина в публічну площину аналітики оцінюють як намагання «сірого кардинала» наростити свою політичну вагу. За даними Ради нацбезпеки США, Пригожин в Україні на ПВК «Вагнер» щомісячно витрачає понад 100 млн дол., посилюючи роль найманців у війні. Серед іншого, в умовах санкційного тиску на Росію Пригожин перебрав на себе функції міноборони щодо постачання іноземних озброєнь і техніки[68].

24 грудня 2022 року Пригожин на похоронах найманця групи «Вагнер» у Санкт-Петербурзі заявив, що уряд повинен націоналізувати майно «неблагонадійних» олігархів на користь приватних військових компаній, які воюють в Україні[69].

Заколот Пригожина в РФ

ред.
Докладніше: Заколот ПВК «Вагнер»

23 червня 2023 року Володимир Путін виступив із відеозверненням до росіян, під час якого закликав зупинити збройний заколот, який він вважає ударом у спину. Главу ПВК «Вагнер» міжнародного терориста Євгєнія Пригожина він назвав зрадником. При цьому Путін жодного разу не назвав прізвище свого «кухаря»[70].

24 червня 2023 року Євген Пригожин ввечері вирішив зупинити просування своїх найманців у бік Москви і вжити заходів щодо деескалації напруги. Про це йдеться в його офіційній заяві[71]:

Зараз наступив той момент, коли кров може пролитися. Розуміючи всю відповідальність за те, що буде пролито російську кров з однієї зі сторін, ми розвертаємо свої колони і йдемо у зворотному напрямку, у польові табори згідно з планом.

24 червня, вночі. бійці ПВК «Вагнер» увійшли до Ростова-на-Дону і блокували ключові об'єкти в місті[72], включно зі штабом Південного військового округу.

Вдень влада Воронезької області повідомила про рух техніки федеральною автомагістраллю М4 «Дон» у бік Воронежа[73]. У телеграм-каналах тим часом з'являлася інформація про бої між «ПВК Вагнера» і Міноборони у Воронезькій області. Трохи пізніше колону ПВК «Вагнер», що рухається трасою М4 у бік Москви, помітили в Липецькій області[74].

24 червня, ввечері, президент Республіки Білорусь Олександр Лукашенко за погодженням із Володимиром Путіним провів переговори з Пригожиним, про що повідомила пресслужба білоруського президента. Пригожин, як стверджується, прийняв пропозицію Лукашенка про зупинку руху колони ПВК Вагнера територією Росії та «подальші кроки з деескалації напруги»[75][76]. Трохи пізніше Пригожин заявив, що найманці, не доходячи 200 км до Москви, «розвертають свої колони» і «йдуть у зворотному напрямку в польові табори згідно з планом»[77]. За результатами угоди Пригожин повинен відправитися до Білорусі, а порушену кримінальну справу стосовно нього за Статтею 279 («Збройний заколот») КК РФ буде припинено[78][79].

27 червня Пригожин прибув до Білорусі. За словами міністра оборони РБ Віктора Хреніна, такий «вагнерівський» підрозділ у білоруській армії не завадив би[80].

29 червня Голова Головного управління розвідки України Кирило Буданов заявив про те, що ФСБ отримала наказ убити Пригожина[81][82][83]. Президент Білорусії Олександр Лукашенко, навпаки, впевнений, що Путін не має наміру «мочити» Пригожина[84].

29 червня 2023 року повідомляють, що Путін наче зустрівся з Пригожиним та 35 командирами ПВК «Вагнер», виклав свою думку щодо заколоту, дав оцінку бойовим діям компанії на фронті та вислухав пояснення командирів щодо подій, що відбулися, запропонував їм подальші можливості працевлаштування[85].

Сім'я

ред.

В одному з інтерв'ю Пригожина від 2018 року, його батько рано помер. Мати — Пригожина Віолетта Кіровна[86] працювала в лікарні «не на керівних посадах»[87].

Рідний брат діда Пригожина — Юхим Ілліч Пригожин, учений[88].

Євген Пригожин одружений. У сім'ї діти: син Павло, дочки Поліна та Вероніка[89][90].

Пригожин Павло Євгенович володіє п'ятьма компаніями, що раніше належали його матері Любові Валентинівні Пригожиній[91]: ТОВ «Бета», «Турстатус», ТОВ «Лахта Парк Преміум», ТОВ «Лахта Парк» і ТОВ «Лахта Плаза»[92][93].

За заявою Євгена Пригожина, його син Павло пройшов строкову службу в російській армії, а за місяць після її закінчення вирушив до Сирії у складі приватної військової компанії Вагнера, у якій перебував станом на вересень 2022 року[94]. Усі члени сім'ї Пригожиних є підсанкційними особами різних країн.

Примітки

ред.
  1. ↑ СМИ: Евгений Пригожин был на переговорах Шойгу с ливийским маршалом
  2. ↑ https://www.npr.org/2023/03/06/1160851615/russia-putin-chef-yevgeny-prigozhin-wagner-group
  3. ↑ а б в Wagner Head Prigozhin’s Past Life as a Children’s Author and Illustrator // The Moscow Times / H. Amos, M. Berdy, M. Fishman — Alexander Gubsky, 2023. — ISSN 1563-6275
  4. ↑ Qui est le 'cuisinier de Poutine' en charge des 'affaires africaines'? — 2019.
  5. ↑ "Obama wird in der Hölle brennen" // Süddeutsche Zeitung — M: Süddeutscher Verlag, 2014. — ISSN 0174-4917
  6. ↑ "El cocinero de Putin": Yevgeny Prigozhin, el poderoso fundador del Grupo Wagner que desafió al gobierno de Moscú con sus tropas
  7. ↑ Sahuquillo M. R. El poderoso ‘chef’ de Putin ahoga en demandas a sus enemigos — 2020.
  8. ↑ ‘Poetin’s chef’ wil 50 miljard dollar schadevergoeding
  9. ↑ а б в «Фонтанка»: при обыске в офисе Пригожина нашли слитки золота, белый порошок и фальшивые паспорта с его фотографиями
  10. ↑ Glesner C. Prigojine, le boucher de Poutine, finira-t-il par avoir sa peau ? Ses ambitions inquiètent jusqu'à Moscou — 2023.
  11. ↑ Jean-Simon Gagné, Le Soleil Evguéni Prigojine: appelez-moi le « boucher de Poutine » — 2023.
  12. ↑ "Complément d'enquête". Prigojine, le boucher de Poutine — 2023.
  13. ↑ Jewgienij Prigożyn. Gangster, właściciel budek z hot-dogami, "kucharz Putina" — 2023.
  14. ↑ а б Chi è Yevgeny Prigozhin, il capo del gruppo Wagner — 2023.
  15. ↑ а б Евгений Пригожин мертв. Теперь официально — 2023.
  16. ↑ а б Wagner boss Yevgeny Prigozhin presumed dead after Russia plane crash — 2023.
  17. ↑ а б СК подтвердил гибель Пригожина — 2023.
  18. ↑ Бурная молодость «кремлевского ресторатора» / под ред. Росбалт — 2018.
  19. ↑ а б Catalog of the German National Library
  20. ↑ а б Foy H., Seddon M., Ivanova P. та ін. Yevgeny Prigozhin in fatal plane crash, Russian officials say — 2023.
  21. ↑ Russian mercenary boss Yevgeny Prigozhin is buried in private, ending his tumultuous journey
  22. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  23. ↑ Пригожин Евгений Викторович — Деловой Петербург.
  24. ↑ Расследование: как личный кулинар Путина накормит армию за 92 млрд рублей — 2013.
  25. ↑ Cgrupa wagnera nie moze zdobyc bachmutu prigozyn komentuje — Polish Press Agency, 2023.
  26. ↑ Pitthardová V. Parkur i galerie umění. Prigožinova rodina si užívá luxusu sankcím navzdory — 2023.
  27. ↑ PRIGOZHINA Lyubov Valentinovna - biography, dossier, assets | War and sanctions
  28. ↑ Prigozhina Veronika Evgenievna — 2005.
  29. ↑ Пригожин під загрозою життя — Пянтковський.
  30. ↑ https://carnegieendowment.org/politika/89884
  31. ↑ За даними видання «Діловий Петербург»
  32. ↑ Bode, Leticia; Jones, Meg Leta (18 липня 2018). Do Americans Want a Right to be Forgotten? Estimating Public Support for Digital Erasure Legislation. Policy & Internet. Т. 10, № 3. с. 244—263. doi:10.1002/poi3.174. ISSN 1944-2866. Процитовано 31 травня 2023.
  33. ↑ Smith-Peter, Susan (2016). Before Race: The Russian Empire and Creoles in Russian America in the Early 19th Century. ISTORIYA. Т. 7, № 4. doi:10.18254/s0001498-6-1. ISSN 2079-8784. Процитовано 31 травня 2023.
  34. ↑ CIA, Directorate of Intelligence, Intelligence Memorandum, Sino-Soviet Relations ::From Worse to Worst, January 31, 1972, Top Secret. Cold War Intelligence. Процитовано 31 травня 2023.
  35. ↑ Female staff uniform - February 1969. 24 березня 2023. Процитовано 31 травня 2023.
  36. ↑ The Times of Israel. www.timesofisrael.com (амер.). Процитовано 31 травня 2023.
  37. ↑ Prigozhin's criminal past, straight from the source A complete translation of one of the court documents from the case that sent ‘Putin's chef’ to prison, four decades ago. In: Meduza, 29. Juni 2021
  38. ↑ (рос.) Анастасия Якорева, Анастасия Напалкова, Илья Рождественский, газета «РБК», 18.07.2016 Ресторатор и его ученики: кто поставляет 90% обедов в московские школы. Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 27 лютого 2021.
  39. ↑ Подія дня: удар по штабу «ПВК Вагнера». Що відомо і чи був там «кухар Путіна» Пригожин?
  40. ↑ Центр «Миротворець»: Пригожин Євген Вікторович
  41. ↑ а б в г WSJ: За вбивством Пригожина стоїть довірена особа Путіна Патрушев. Українська правда (укр.). Процитовано 22 грудня 2023.
  42. ↑ У Росії розбився літак: серед пасажирів значиться Пригожин — РОСЗМІ. Українська правда (укр.). Процитовано 29 серпня 2023.
  43. ↑ Пригожин загинув - державний телеканал Росії. ua.korrespondent.net. Процитовано 23 серпня 2023.
  44. ↑ Тіла Пригожина й Уткіна упізнали на місці падіння літака у Тверській області, – росЗМІ. 24 Канал (укр.). 23 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023.
  45. ↑ В Тверской области разбился бизнес-джет. BBC News Русская служба (рос.). 23 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  46. ↑ Wagner chief Yevgeny Prigozhin presumed dead after Russia plane crash. BBC News (брит.). 23 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023.
  47. ↑ Слідчий комітет Росії офіційно підтвердив загибель Пригожина. ТСН. 27 серпня 2023.
  48. ↑ Розслідування РБК: як з «фабрики тролів» виросла «фабрика медіа»
  49. ↑ Привиди війни: як в Сирії з'явилася російська приватна армія
  50. ↑ Голова Луганської ОВА підтвердив удар по штабу ПВК «Вагнера» в Попасній. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 15 серпня 2022.
  51. ↑ Подія дня: удар по штабу ПВК «Вагнер». Що відомо і чи був там «кухар Путіна» Пригожин?. Українська правда (укр.). Процитовано 15 серпня 2022.
  52. ↑ Команда Навального оприлюднила відео вербування в’язнів у Росії. На ньому, ймовірно, Пригожин. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 вересня 2022.
  53. ↑ Пригожин про вербування ув’язнених на війну в Україні: Або зеки, або ваші діти. Українська правда (укр.). Процитовано 24 вересня 2022.
  54. ↑ Яблуко від яблуні: пригожин заявив, що його син – вагнерівець і в «гарячій точці». 24 Канал (укр.). Процитовано 24 вересня 2022.
  55. ↑ «Кухар Путіна» на тлі мобілізації визнав, що це він стоїть за ПВК «Вагнер». Українська правда (укр.). Процитовано 26 вересня 2022.
  56. ↑ Керівнику ПВК «Вагнер» Пригожину повідомили про підозру, — Генпрокурор. Конкурент (укр.). Процитовано 4 лютого 2023.
  57. ↑ а б YEVGENIY VIKTOROVICH PRIGOZHIN. Federal Bureau of Investigation (амер.). Процитовано 1 березня 2021.
  58. ↑ TV Rain Inc (26 лютого 2021). ФБР объявило награду в 250 тысяч долларов за информацию о бизнесмене Пригожине. tvrain.ru. Процитовано 26 лютого 2021.
  59. ↑ Federal Bureau of Investigation. www.fbi.gov (амер.). Процитовано 26 лютого 2021.
  60. ↑ ФБР оголосило в розшук «кухаря Путіна», обіцяє велику нагороду. Главком | Glavcom (укр.). 26 листопада 2022. Процитовано 27 листопада 2022.
  61. ↑ Бизнесмен Евгений Пригожин рассказал, где его можно найти, чтобы получить награду от ФБР. Рамблер/новости (рос.). Процитовано 27 листопада 2022.
  62. ↑ ЄС вніс до списку санкцій українського бізнесмена Курченка і «кухаря Путіна». РБК-Украина (рос.). Процитовано 21 квітня 2022.
  63. ↑ Пригожин Євген Вікторович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 березня 2023. Процитовано 9 березня 2023.
  64. ↑ Russia-related Designations; Issuance of Russia-related General License (англійською) . Процитовано 09.03.2023.
  65. ↑ Government of Canada, Public Works and Government Services Canada (16 березня 2022). Canada Gazette, Part 2, Volume 156, Number 6: Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. gazette.gc.ca. Процитовано 9 березня 2023.
  66. ↑ Підсанкційні особи, до яких накладено фінансові обмеження Японією (PDF) (японська) . Процитовано 9 березня 2023.
  67. ↑ Указ Президента України № 726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Процитовано 9 березня 2023.
  68. ↑ Ціль — політична: Пригожин буде посилювати роль ПВК «Вагнер» у війні в Україні, — ISW. 24 Канал (укр.). Процитовано 23 грудня 2022.
  69. ↑ Пригожин пропонує націоналізувати майно олігархів для спонсорування війни, - ISW — Delo.ua. delo.ua (укр.). Процитовано 25 грудня 2022.
  70. ↑ У відеозверненні до росіян Путін назвав Пригожина зрадником і наказав нейтралізувати організаторів заколоту
  71. ↑ «Розвертаємо свої колони від Москви». Пригожин заявив, що відступає (відео). Главком | Glavcom (укр.). 24 червня 2023. Процитовано 25 червня 2023.
  72. ↑ Основатель «Вагнера» вступил в открытое противостояние с Кремлем: международная реакция. ГОЛОС АМЕРИКИ (рос.). 24 червня 2023. Процитовано 15 серпня 2023.
  73. ↑ К Воронежу движется колонна военной техники. Meduza (рос.). Процитовано 15 серпня 2023.
  74. ↑ Мятеж Пригожина. «ЧВК Вагнера» против Минобороны. Медиазона (рос.). Процитовано 15 серпня 2023.
  75. ↑ Пресслужба Лукашенка повідомила, що він провів перемовини з Пригожиним.
  76. ↑ У Лукашенка заявили, що він увесь день проводив переговори з Пригожиним. Укрінформ (укр.). 24 червня 2023. Процитовано 15 серпня 2023.
  77. ↑ «Мы разворачиваем свои колонны и уходим в обратном направлении в полевые лагеря согласно плану». Пригожин объявил о прекращении марша на Москву. Meduza (рос.). Процитовано 15 серпня 2023.
  78. ↑ ФСБ заявила, що справу про “заколот Пригожина” припинено. Українська правда (укр.). Процитовано 15 серпня 2023.
  79. ↑ ФСБ Росії закрило кримінальну справу про збройний заколот Пригожина.
  80. ↑ Лукашенко розповів, як зв'язувався з путіним і пригожиним: «Я зрозумів — ухвалене рішення мочити». hromadske.ua (укр.). 27 червня 2023. Процитовано 15 серпня 2023.
  81. ↑ Altman, Howard (29 червня 2023). Russia Plotting To Assassinate Prigozhin, Ukraine's Spy Boss Tells Us. The Drive (англ.). Процитовано 15 серпня 2023.
  82. ↑ ФСБ РФ отримала завдання вбити Пригожина - Буданов. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 15 серпня 2023.
  83. ↑ У Росії ФСБ отримала завдання вбити Пригожина — Буданов.
  84. ↑ Лукашенко зібрався до Путіна говорити про «Вагнер». Українська правда (u) . Процитовано 15 серпня 2023.
  85. ↑ ПВК «Вагнер» не існує: Путін прокоментував зустріч із Пригожиним і його найманцями. www.unian.ua (укр.). Процитовано 15 серпня 2023.
  86. ↑ Пригожина Віолетта Кіровна — біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 березня 2023. Процитовано 9 березня 2023.
  87. ↑ Вышенков, Евгений (20 лютого 2018). Евгений Пригожин: «Я пошел к Беглову, он к Медведеву, тот к Путину» · Город 812. Город 812 (ru-RU) . Процитовано 9 березня 2023.
  88. ↑ https://dni.ru/author/378, Редакция:. Бизнесмен Пригожин подтвердил родство с ученым Ефимом Пригожиным, который занимался урановыми разработками на Украине. dni.ru (рос.). Архів оригіналу за 7 листопада 2022. Процитовано 9 березня 2023.
  89. ↑ ПРИГОЖИНА Поліна Євгенівна - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 березня 2023. Процитовано 9 березня 2023.
  90. ↑ Пригожин Євгеній Вікторович біографія та прес-портрет. whoiswho.dp.ru (рос.). Процитовано 9 березня 2023.
  91. ↑ Пригожина Любов Валентинівна — біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 березня 2023. Процитовано 9 березня 2023.
  92. ↑ Пригожин Павло Євгенович — біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 березня 2023. Процитовано 9 березня 2023.
  93. ↑ Official Journal of the European Union.
  94. ↑ Пригожин сообщил, что его сын состоит в ЧВК «Вагнер» - Газета.Ru | Новости. Газета.Ru (рос.). Процитовано 9 березня 2023.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пригожин_Євген_Вікторович&oldid=43863004