Напіввійськова організація

Напіввійсько́ва організа́ція або параміліта́рна організа́ція — утворення, що має військовий характер або наближений до нього, але при цьому формально не входить до складу збройних сил. Організована група цивільних осіб, в військових одностроях або в цивільному одязі, яку використовують для надання допомоги регулярному війську, або навпаки - для боротьби проти чинної влади (наприклад - партизани).

Термін часто не має однозначного визначення, оскільки його використання часто залежить від політичних орієнтації мовця на виправданість існування конкретної організації.

До воєнізованих організацій можуть належати добровільна міліція, пожежна охорона, пошукові та гірничорятувальні підрозділи. З іншого боку, до таких нерідко зараховують терористичні, повстанські та кримінальні організації, які контролюють певну територію.

Наприклад, у Північній Ірландії цей термін застосовують до будь-яких нелегальних озброєних груп, тоді як у Колумбії воєнізованими організаціями називають тільки ультраправих бойовиків, а ліві угруповання називають повстанцями (партизанами).

Стратегія і тактикаРедагувати

Специфіка завдань, що вирішуються незаконними військовими формуваннями (НВФ), особливості їх організаційної структури та озброєння зумовлюють застосування ними тактичних прийомів, основу яких складають потайливі і раптові дії. Ефективність рейдових і засідок, нальотів, захоплень з метою утримання важливих об'єктів досягається в першу чергу за рахунок використання фактора раптовості. Раптовий напад на обрані об'єкти переважаючими силами, широке використання демонстративних відволікаючих дій, швидке зосередження для нападу і розосередження при загрозі протидії крупним силам, ведення стримуючих дій обмеженими силами з метою виграшу часу і забезпечення відходу основних сил, - основні тактичні прийоми НВФ[1].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Оружие КБП для войн нового типа

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати