Премія Луїзи Ґросс Горвіц
Пре́мія Луї́зи Ґросс Го́рвіц (англ. Louisa Gross Horwitz Prize) — наукова нагорода Колумбійського університету. Вручається за видатний внесок до фундаментальних досліджень у біології та біохімії.
| Премія Луїзи Ґросс Горвіц англ. Louisa Gross Horwitz Prize | ||||
| Країна |
 США | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | наукова нагородаd | |||
| Вручає: | Колумбійський університет | |||
| Статус | вручається | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 1967 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Категорія:Лауреати премії Луїзи Ґросс Горвіц (42) | ||||
| Черговість | ||||
| Сайт | cumc.columbia.edu/horwitz/ | |||
Премія була заснована за заповітом С. Гросса Горвіца (англ. S. Gross Horwitz) і названа на честь його матері Луїзи Гросс Горвіц і доньки хірурга-травматолога Семюеля Д. Гросса[en]. Нагородження проводиться з 1967 року[1].
Премію Луїзи Ґросс Горвіц вважають одним із важливих передвісників майбутньої Нобелівської премії. Із 116 лауреатів (станом на жовтень 2023 року) 53 згодом отримали Нобелівську премію, у тому числі 44 — Нобелівську премію з фізіології або медицини та 11 — Нобелівську премію з хімії. П’єр Шамбон[en] був нагороджений цією премією двічі, у 1999 та 2018 роках.
Лауреати
ред.- 1967:
Луїс Федеріко Лелуар - 1968: Гар Гобінд Корана, Маршалл Ніренберг
- 1969: Макс Дельбрюк, Сальвадор Лурія
- 1970: Альбер Клод, Джордж Паладе, Keith R. Porter[en]
- 1971: Г’ю Гакслі[en]
- 1972: Стівен Куффлер
- 1973: Ренато Дульбекко, Гаррі Ігл, Теодор Пак[en]
- 1974: Борис Ефруссі[en]
- 1975: Суне Бергстрем, Бенгт Самуельсон
- 1976: Сеймур Бензер[en], Чарлз Янофски[en]
- 1977: Майкл Гайдельбергер[de], Елвін Кабат[en], Henry G. Kunkel[en]
- 1978: Девід Г'юбел, Вернон Маунткасл[en], Торстен Візел
- 1979: Волтер Гілберт, Фредерік Сенгер
- 1980: Сезар Мільштейн
- 1981: Аарон Клуг
- 1982: Барбара Мак-Клінток, Суcуму Тонеґава
- 1983: Стенлі Коен, Віктор Гамбургер[en], Рита Леві-Монтальчині
- 1984: Майкл Стюарт Браун, Джозеф Леонард Голдштейн
- 1985: Дональд Браун[en], Марк Пташне
- 1986: Ервін Неєр, Берт Закман
- 1987: Гюнтер Блобель
- 1988: Томас Роберт Чек, Філліп Шарп
- 1989: Альфред Гілман, Едвін Кребс
- 1990: Стівен Гаррісон[en], Майкл Россманн[en], Дон Крейг Вайлі[en]
- 1991: Ріхард Ернст, Курт Вютріх
- 1992: Крістіана Нюсляйн-Фольгард, Едвард Льюїс
- 1993: Ніколь ле Дуарен[en], Дональд Меткалф[en]
- 1994: Филиппа Маррак, Джон Капплер
- 1995: Ліланд Гартвелл
- 1996: Клей Армстронг[en], Бертіл Гіллі[en]
- 1997: Стенлі Прузінер
- 1998: Арнольд Левін[en], Берт Фогельштейн
- 1999: П’єр Шамбон[en], Роберт Редер[en], Роберт Цянь[en]
- 2000: Роберт Горвіц, Стенлі Корсмеєр[en]
- 2001: Авраам Гершко, Олександр Варшавський[en]
- 2002: Джеймс Ротман, Ренді Шекман
- 2003: Родерік Маккінон
- 2004: Ентоні Гантер[en], Ентоні Джеймс Поусон[en]
- 2005: Ада Йонат
- 2006: Роджер Корнберг
- 2007: Джозеф Ґалл[en], Елізабет Блекберн, Керол Грейдер
- 2008: Франц-Ульріх Гартль, Артур Горвіч і почесний приз Розалінд Франклін
- 2009: Віктор Амброс, Гері Равкан
- 2010: Томас Келлі[en], Брюс Стілман
- 2011: Джеффрі Голл, Майкл Росбаш, Майкл Янг
- 2012: Річард Лозік[en], Джо Люткенгаус[en], Люсі Шапіро
- 2013: Едвард Мозер, Мей-Бритт Мозер, Джон О'Кіф
- 2014: Джеймс Еллісон
- 2015: Стівен Лоуренс Зіпурскі[en]
- 2016: Хаїм Сідар[en], Аарон Разін[en], Гарі Фелсенфельд [de]
- 2017: Джеффрі Айван Гордон
- 2018: П’єр Шамбон[en], Рональд Марк Еванс, Берт О'Меллі[en][2]
- 2019: Льюїс Кентлі, Девід Сабатіні, Пітер Фогт[en]
- 2020: Роберт Феттіплейс[en], Альберт Джеймс Гадспет[en], Крістіна Петі[en]
- 2021: Каталін Каріко, Дрю Вайсман
- 2022: Карл Дейссерот, Петер Геґеманн, Геро Мізенбек
- 2023: Чжицзянь Чень, Глен Барбер[de][3]
Примітки
ред.- ↑ History. Columbia University Irving Medical Center (англ.). 5 вересня 2019. Процитовано 7 липня 2021.
- ↑ Horwitz Prize Awarded for Work on Hormones | Columbia University Irving Medical Center. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 21 вересня 2018.
- ↑ Laureates 2023
Посилання
ред.- Сайт премії Архівовано липень 9, 2018 на сайті Wayback Machine.