Едвард Мозер
| Едвард Мозер | |
|---|---|
| Edvard Moser | |
 | |
| Народився |
27 квітня 1962 (60 років) Олесунн, Норвегія |
| Місце проживання | Норвегія, Велика Британія, Німеччина |
| Країна |
 Норвегія |
| Національність |
Норвегія |
| Діяльність | професор, нейронауковець, психолог |
| Alma mater | Единбурзький університет і Університет Осло |
| Галузь | Нейронаука |
| Заклад |
Інститут системної нейронауки ім. Кавлі та центр біології пам'яті Единбурзький університет |
| Науковий ступінь | Cand.psychol.d |
| Вчителі | Джон О'Кіф |
| Членство | Норвезька академія наук, Норвезька академія технічних наук, Національна академія наук США, Європейська академія[1], Королівське норвезьке товариство наук та літературиd і Леопольдина |
| Відомий завдяки: | Grid-нейрони, просторові клітини, обмежувальні клітини[en], нейрони |
| Брати, сестри | Ingunn Moserd |
| У шлюбі з | Мей-Бритт Мозер |
| Нагороди |
 Нобелівська премія з фізіології або медицини (2014) |
 Едвард Мозер у Вікісховищі | |
Едвард Інгялд Мозер (норв. Edvard Ingjald Moser; нар. 27 квітня 1962) — норвезький психолог, нейрофізіолог і директор Інституту системної нейронауки ім. Кавлі та центру біології пам'яті при Норвезькому університеті природничих та технічних наук (NTNU) в Тронгеймі. Зараз працює в Інституті нейробіології ім. Макса Планка біля Мюнхена як відвідуючий дослідник.[2]
Мозер та його дружина, Мей-Бритт Мозер, були призначені асоційованими професорами психології і нейрофізіологій при NTNU в 1996. Вони відігравали важливу роль у заснуванні Центру біології пам'яті (CBM) у 2002 та Інституту системної нейронауки у 2007 і були піонерами досліджень механізмів мозку для представлення простору.
Мозер отримав кілька премій, багато з них разом з дружиною, зокрема Премію Луїзи Грос Горвіц[en] і Премію Карла Спенсера Лешлі[en]. У 2014 Мозери розділили Нобелівську премію з фізіології або медицини з Джоном о'Кіфом[en]. Премія була отримана за відкриття grid-нейронів мозку.[3][4] Мозер також став іноземним членом Національної академії наук США в 2014.
ДитинствоРедагувати
Мозер провів дитинство в Олесунні. Його батьки імігрували до Норвегії з Німеччини у 1950-ті роках. Його мати була родом з Ессена, а батько з Кронберг-ім-Таунуса. Спочатку сім'я Мозерів жила на острові Харамсоя, де мав роботу його батько, конструктор орга́нів. Потім вони переїхали спочатку в Харейд[no], а через деякий час в Олесунн.[5][6][7]
Кар'єраРедагувати
Едвард Мозер захистив кандидатську дисертацію з психології від Університету Осло в 1990 і докторську з нейрофізіології у 1995.[8] Також він вивчав математику і статистику.[9] На початку своєї кар'єри він працював під керівництвом Пера Андерсена[en].
З 1994 по 1996 рік працював під керівництвом Ричарда Г. Моріса[en] у Центрі Нейронауки у Единбурзькому університеті. Також він був запрошеним співробітником у лабораторії Джона о'Кіфа, що в Університетському коледжі Лондона.
Повернувся до Норвегії у 1996 році, де отримав посаду доцента біологічної психології в Норвезькому університеті природничих та технічних наук (NTNU) в Тронгеймі, яку займав до 1998 року. І в цьому ж році отримав посаду професора нейронауки в NTNU. Також він є засновником та директором Центру біології пам'яті (2002) та Інституту системної нейронауки ім. Кавлі (2007).
Є членом Королівської Норвезької спільноти з Науки та Літератури[no],[10] Норвезької академії наук,[11] і Норвезької академії технологічних наук.[12]
Також є почесним професором Центру когнітивних і нервових систем при Медичній школі університету Единбурга[en].[13]
У 2015 році, разом з дружиною, став членом Американської Філософської Спілки.[14] [15] Також отримав премію Пера Ґінта за 2015 рік.[16]
ПриміткиРедагувати
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Moser_Edvard
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 листопада 2014.
- ↑ The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2014. Nobelprize.org. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 6 жовтня 2014.
- ↑ Kiehn, Ole; Forssberg, Hans (2014). Scientific Background: The Brain's Navigational Place and Grid Cell System. Karolinska Institute. Архів оригіналу за 22 лютого 2015. Процитовано 3 січня 2015.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 20 листопада 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 20 листопада 2014.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 грудня 2014. Процитовано 20 листопада 2014.
- ↑ Moser, M-B. (1995). Field potential changes in the dentate gyrus during spatial learning in the rat. Thesis for the degree of Dr. Philos., University of Oslo (defended on 9 December 1995).
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
- ↑ Gruppe IV Generell biologi (Norwegian). Royal Norwegian Society of Sciences and Letters. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 6 жовтня 2014.
- ↑ Gruppe 7: Medisinske fag (Norwegian). Норвезька академія наук. Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 28 жовтня 2009.
- ↑ Medlemmer: MOSER, Edvard (Norwegian). Norwegian Academy of Technological Sciences. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 11 травня 2013.
- ↑ Nobels for research pioneers. University of Edinburgh. Архів оригіналу за 8 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2014.
- ↑ American Philosophical Society - Newly Elected - April 2015. American Philosophical Society. Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 15 червня 2015.
- ↑ N.N. (27. april 2015) «I samme klubb som Benjamin Franklin». I: Universitetsavisa. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 15 червня 2015.
- ↑ Furberg, Kristoffer (23. mars 2015) «Moserparet får Peer Gynt-prisen». I: Universitetsavisa. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 15 червня 2015.
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |