Вікіпедія

Каталін Каріко

угорська біохімікиня

Каталін Каріко (17 січня 1955(1955-01-17), Сольнок, Угорська Народна Республіка) — угорська біохімік, яка спеціалізується на механізмах РНК-опосередкованих. Її дослідження полягали в розробці транскрибованої in vitro мРНК для білкової терапії.[16]Лавреатка Нобелівської премії з фізіології та медицини 2023 року.[17]

Каталін Каріко
угор. Karikó Katalin
Народилася17 січня 1955(1955-01-17)[1] (69 років)
Сольнок, Угорська Народна Республіка[2]
Країна Угорщина[3]
 США[4]
Місце проживанняФіладельфія[5][6][7]
Абінгтон Тауншип[8]
Діяльністьдослідниця, біохімік, викладачка університету
Галузьматрична РНК[9] і біохімія
Alma materMóricz Zsigmond Gimnázium és Közgazdasági Szakközépiskolad, Університет Сегеда (1978) і Університет Сегеда (1982)[10]
Знання мовугорська і англійська
ЗакладПенсільванський університет[11][12][13], BioNTech AG[14][15], Biological Research Centred, Університет Темплd[15] і Військово-медичний університет США
ЧленствоЄвропейська академія, Леопольдина і Американська академія мистецтв і наук
ДітиСюзан Франсія
Нагороди

премія Розенстілаd (2020)

премія Сечені (15 березня 2021)

For Human Dignity Awardd (2021)

медаль Вільгельма Екснера (2021)

 Премія принцеси Астурійської за технічні та наукові дослідження

Премія за прорив у науках про життя (2021)

член Американської асоціації сприяння розвитку наукиd (2021)

премія Університету Кейо в області медициниd (2021)

премія Луїзи Ґросс-Горвіц (2021)

Велика медаль Французької академії наук (2021)

Time 100 (2021)

Paul Ehrlich and Ludwig Darmstaedter Prized (2022)

Член Американської академії мистецтв і наук (2022)

Pearl Meister Greengard Prized (2022)

медаль Джессі Стівенсон-Коваленкоd (2022)

Louis-Jeantet Prize for Medicined (2022)

Почесний доктор Женевського університетуd (2022)

Warren Alpert Foundation Prized (2022)

Albany Medical Center Prized (2021)

 Нобелівська премія з фізіології або медицини Орден Святого Стефана Угорського

Премія Ласкера-Дебейкі за клінічні медичні дослідженняd (2021)

EMBO Membershipd

Національна зала слави винахідників США (2023)

Cameron Prize of the University of Edinburghd

Debrecen Award for Molecular Medicined

Dr. Paul Janssen Award for Biomedical Researchd (2021)

Міжнародна премія Фонду Гайрднера (2022)

William B. Coley Awardd (2021)

медаль Джона Скотта (2021)

100 жінок (BBC) (2024)

Сайтpennmedicine.org/providers/profile/katalin-kariko

Спільне відкриття з американським імунологом Дрю Вайсман (англ. Drew Weissman) з нуклеозидних модифікацій, які пригнічують імуногенність з РНК.[18][19][20]Разом з Вайсманом вона має патенти США на застосування не імуногенної, модифікованої нуклеозидати РНК. Ця технологія була ліцензована компаніями BioNTech та Moderna для розробки своїх вакцин проти COVID-19.[21]

За дослідження і відкриття, які сприяли розробці мРНК-вакцини проти COVID-19, 2023 року спільно з Дрю Вайсманом отримала Нобелівську премію з фізіології або медицини[22].

Ранні роки життя і освіта

ред.

Каріко виросла в місті Кісуйшаллаш (Kisújszallás) повіту Яс-Надькун-Сольнок Угорщина, закінчила тут середню школу. Її батько був м'ясником, а мати бухгалтеркою. Відвідувала Moricz Zsigmond Református Gimnázium. Отримала ступінь доктора філософії в університеті міста Сегед.[23]

Кар'єра

ред.

У 1990 році будучи професоркою Університету Пенсільванії, Каріко подала свою першу заявку на грант, запропонувавши заснувати генну терапію на основі мРНК.[24]

В 1997 році вона познайомилась з Дрю Вайсманом, професором імунології в Університеті Пенсільванії.[25]

У серії статей, починаючи з 2005 року, Каріко і Вайсман описали, як специфічні модифікації нуклеозидів в мРНК призводять до зниження імунної відповіді.[25][26]

Вони заснували не велику компанію і в 2006 та 2013 роках отримали патенти на використання декількох модифікованих нуклеозидів для зменшення противірусної імунної відповіді на мРНК.

З 2009 року доцент кафедри нейрохірургії медичного факультету Медичної Школи Парельмана Університету Пенсільванії.

У 2013-2022 роках віцепрезидент BioNTech. З 2022 вона є професором Сегедського університету і одночасно залишається доцентом Університету Пенсільванії.

Наукові внески

ред.

Робота та дослідження Каріко сприяли зусиллям BioNTech зі створення імунних клітин, які продукують антигени вакцин. Її дослідження показали, що противірусна реакція  від мРНК додала їх вакцинам проти раку додатковий стимул у захисті від пухлин. У 2020 році технологія Каріко та Вайсмана була використана в рамках вакцини проти COVID-19, яку виробляли спільно Pfizer та BioNTech.[27]

Патенти

ред.

US 8278036B2[28] та US 8748089B2[29]

Особисте життя

ред.

Каріко одружена з Белою Франсією, її донька Сюзан Франсія дворазова олімпійська чемпіонка та багаторазова чемпіонка світу з веслування.[30]

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ NobelPrize.org — Nobel Foundation.
  2. ↑ https://www.szoljon.hu/orszag-vilag/kariko-katalin-felfedezese-is-kellett-a-vakcinahoz-3118372/
  3. ↑ How a Researcher 'Clinging To the Fringes of Academia' Helped Develop a Covid-19 Vaccine
  4. ↑ 2021 Great Immigrant Awards
  5. ↑ https://vilcek.org/prizes/prize-recipients/katalin-kariko/
  6. ↑ Twitter — (untranslated), 2006.
  7. ↑ https://www.pnas.org/doi/10.1073/pnas.2119757118
  8. ↑ https://www.nobelprize.org/prizes/medicine/2023/kariko/interview/
  9. ↑ De Hungría a un futuro Nobel: retrato de Katalin Kariko, la investigadora tras la vacuna de Pfizer
  10. ↑ Krammer F., Palese P. Profile of Katalin Karikó and Drew Weissman: 2023 Nobel laureates in Physiology or Medicine // Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. / M. R. Berenbaum — [Washington, etc.], USA: National Academy of Sciences [etc.], 2024. — Vol. 121, Iss. 9. — P. e2400423121. — ISSN 0027-8424; 1091-6490 — doi:10.1073/PNAS.2400423121
  11. ↑ https://www.theguardian.com/world/2021/sep/10/scientists-egos-key-barrier-to-progress-covid-vaccine-pioneer-katalin-kariko
  12. ↑ https://www.pennmedicine.org/providers/profile/katalin-kariko
  13. ↑ https://www.med.upenn.edu/apps/faculty/index.php/g325/p13418
  14. ↑ ARN messager : la leçon de liberté de Katalin Kariko — 2020.
  15. ↑ а б Sample I. Scientists’ egos are key barrier to progress, says Covid vaccine pioneer — 2021. — ISSN 0261-3077
  16. ↑ Katalin Karikó. 9th International mRNA Health Conference (амер.). Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 28 березня 2021.
  17. ↑ The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2023. NobelPrize.org (амер.). Процитовано 27 листопада 2023.
  18. ↑ Suppression of RNA Recognition by Toll-like Receptors: The Impact of Nucleoside Modification and the Evolutionary Origin of RNA. Immunity (англ.). Т. 23, № 2. 1 серпня 2005. с. 165—175. doi:10.1016/j.immuni.2005.06.008. ISSN 1074-7613. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  19. ↑ Anderson, Bart R.; Muramatsu, Hiromi; Nallagatla, Subba R.; Bevilacqua, Philip C.; Sansing, Lauren H.; Weissman, Drew; Karikó, Katalin (1 вересня 2010). Incorporation of pseudouridine into mRNA enhances translation by diminishing PKR activation. Nucleic Acids Research. Т. 38, № 17. с. 5884—5892. doi:10.1093/nar/gkq347. ISSN 0305-1048. Процитовано 28 березня 2021.
  20. ↑ Karikó, Katalin; Muramatsu, Hiromi; Welsh, Frank A.; Ludwig, János; Kato, Hiroki; Akira, Shizuo; Weissman, Drew (1 листопада 2008). Incorporation of Pseudouridine Into mRNA Yields Superior Nonimmunogenic Vector With Increased Translational Capacity and Biological Stability. Molecular Therapy (English) . Т. 16, № 11. с. 1833—1840. doi:10.1038/mt.2008.200. ISSN 1525-0016. PMID 18797453. Процитовано 28 березня 2021.
  21. ↑ The story of mRNA: From a loose idea to a tool that may help curb Covid. STAT (амер.). 10 листопада 2020. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  22. ↑ The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2023. Nobelprize.org. 2 жовтня 2023. Процитовано 2 жовтня 2023.(англ.)
  23. ↑ ORCID. Katalin Karikó (0000-0002-1864-3851). orcid.org (англ.). Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  24. ↑ Keener, Amanda B. (1 вересня 2018). Just the messenger. Nature Medicine (англ.). Т. 24, № 9. с. 1297—1300. doi:10.1038/s41591-018-0183-7. ISSN 1546-170X. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  25. ↑ а б Cox, David (2 грудня 2020). How mRNA went from a scientific backwater to a pandemic crusher. Wired UK (брит.). ISSN 1357-0978. Архів оригіналу за 27 грудня 2020. Процитовано 28 березня 2021.
  26. ↑ Karikó, Katalin; Buckstein, Michael; Ni, Houping; Weissman, Drew (2005-08). Suppression of RNA recognition by Toll-like receptors: the impact of nucleoside modification and the evolutionary origin of RNA. Immunity. Т. 23, № 2. с. 165—175. doi:10.1016/j.immuni.2005.06.008. ISSN 1074-7613. PMID 16111635. Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  27. ↑ Covid vaccine technology pioneer: 'I never doubted it would work'. the Guardian (англ.). 21 листопада 2020. Архів оригіналу за 22 березня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  28. ↑ Espacenet – search results. worldwide.espacenet.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  29. ↑ Espacenet – search results. worldwide.espacenet.com. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  30. ↑ Katalin Karikó and Drew Weissman. A shared Nobel-prize for mRNA?. Hungarian Free Press (амер.). 19 грудня 2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  31. ↑ Kossuth és Széchenyi díj. web.archive.org. 6 травня 2005. Архів оригіналу за 6 травня 2005. Процитовано 13 квітня 2021.
  32. ↑ Kitüntetések a nemzeti ünnepen – Széchenyi-díj, Magyar Érdemrend. MTA.hu (угор.). 16 березня 2021. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 13 квітня 2021.
  33. ↑ Breakthrough Prize – Winners Of The 2022 Breakthrough Prizes In Life Sciences, Fundamental Physics And Mathematics Announced. breakthroughprize.org (англ.). Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 12 вересня 2021.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каталін_Каріко&oldid=41918016