Премія Ласкера
Премія Ласкера (англ. Lasker Award) — американська премія в області медичних наук, яку вручають щорічно з 1946 року та часом називають «Нобелівською премією США». Вона присуджується фондом Ласкера (Lasker Foundation) живим людям, які зробили великий внесок у медичну науку або хто виконував державну службу в галузі медицини. Фонд був заснований бізнесменом Альбертом Ласкером[en] (1880—1952) та його дружиною — Мері Вудворд Ласкер (1900—1994), пізніше відомою активісткою в газузі медичних досліджень. До 2005 року більше ніж 70 переможців премії Ласкера згодом отримали Нобелівську премію з медицини та фізіології.
Премія Ласкера  | |
|---|---|
| Lasker Award | |
.jpg) Президент Ліндон Джонсон приймає спеціальну премію Альберта Ласкера за лідерство в галузі охорони здоров'я | |
| Присуджується за | медичні науки |
| Засновник(и) | фонд Альберта і Мері Ласкер |
| Країна |
 США |
| Рік заснування | 1945 |
| laskerfoundation.org | |
Премії вручаються у чотирьох номінаціях ($ 250 000 кожна):
- Премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (Albert Lasker Award for Basic Medical Research)
- Премія Ласкера — ДеБейкі за клінічні медичні дослідження[en] (Lasker-DeBakey Clinical Medical Research Award)
- Премія Ласкера — Блумберга за суспільно значиму діяльність в галузі охорони здоров'я[en] (Lasker-Bloomberg Public Service Award)
- Спеціальна премія Ласкера — Кошланда в медичних науках[en] (Albert Lasker Special Achievement Award) (1994–)
Останні нагороди ред.
| Рік | Нагорода | Лавреат (и) | Підстава |
|---|---|---|---|
| 2021 | за дослідження в галузі фундаментальних медичних наук | Карл Дейссерот | За відкриття світлочутливих мікробних білків, які можуть активувати або заглушити окремі клітини мозку, і для їх використання в розробці оптогенетики — революційний метод для нейронауки[1] |
| Петер Геґеманн | |||
| Дітер Естергельт[de] | |||
| за клінічні медичні дослідження | Каталін Каріко | За відкриття нової терапевтичної технології, заснованої на модифікації інформаційної РНК, що дозволить швидко розробити високоефективні вакцини проти Covid-19.[2] | |
| Дрю Вайсман | |||
| за особливі досягнення | Девід Балтімор | Як один із провідних вчених-біомедиків за останні п'ять десятиліть, як відомого широтою та красою своїх відкриттів у вірусології, імунології та лікуванні раку; за його академічне керівництво; за наставництво видатних учених; і за його вплив як громадського захисника науки.[3] |
Минулі нагороди ред.
До нагород, які тепер не присуджуються, відносяться:
Спеціальні нагороди охоро́ни здоров'я ред.
- 1975 — Дослідницькі лабораторії Мерка Шарпа та Дома: Карл Г. Беєр[de]-молодший, Джеймс М. Спраг, Джон Е. Бер, Фредерік К. Новелло
- 1980 — Національний інститут серця, легенів та крові[en]
- 1984 — Дороті Т. Крігер
- 1987 — Столітні вітання Національного інституту охорони здоров'я США