Вікіпедія

Франц-Ульріх Гартль

німецький хімік

Франц-Ульріх Гартль (нім. Franz-Ulrich Hartl, нар. 10 березня 1957(19570310), Ессен, ФРН) — німецький науковець. Фахівець з біохімії та цитології. З 1997 року директор Відділу клітинної біохімії Інституту біохімії[de] Товариства Макса Планка[3][4]

Франц-Ульріх Гартль
нім. Franz-Ulrich Hartl
Народився 10 березня 1957(1957-03-10)[1] (67 років)
Ессен, Дюссельдорф, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність біохімік, викладач університету
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Заклад Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Товариство імені Макса Планка[2]
Науковий ступінь докторський ступінь[1]
Членство Леопольдина
Національна академія наук США
Баварська академія наук
North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd
Американська академія мистецтв і наук
Нагороди
кавалерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»

премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (2011)

Міжнародна премія Фонду Гайрднера (2004)

Körber European Science Prized (2006)

Otto Warburg Medald (2009)

премія Луїзи Ґросс-Горвіц (2008)

Albany Medical Center Prized (2016)

Dr H.P. Heineken Prize for Biochemistry and Biophysicsd (2010)

премія Мессріd (2011)

премія Розенстілаd (2007)

Премія Лейбніца (2002)

Feldberg Foundationd (2004)

Berlin-Brandenburg Academy Awardd (1999)

премія Ернста Шерінгаd (2016)

Ernst-Jung-Preis für Medizind (2005)

Heinrich Wieland Prized (2011)

Wilhelm Vaillant Prized (2000)

The Shaw Prize in Life Science and Medicined (2012)

EMBO Membershipd

E. B. Wilson Medald (2017)

Thomson Reuters Citation Laureates (2007)

Debrecen Award for Molecular Medicined

Dr. Paul Janssen Award for Biomedical Researchd (2019)

Кар'єра ред.

Отримав ступінь в Гейдельберзькому університеті. В 1990 році отримав ступінь хабілітованого доктора медицини в Мюнхенському університеті Людвіга-Максиміліана. Займається вивченням фолдингу білка.

Нагороди та визнання ред.

Доробок ред.

  • Die Steuerung peroxisomaler Enzymaktivitäten durch Schilddrüsenhormon in der Leber der Ratte. {{{first}}} {{{last}}}. Dictionary of National Biography. — L. : Smith, Elder & Co., Dissertation, Heidelberg 1985.
  • Topogenesis of Mitochondrial Proteins. Mechanisms of Sorting and Assembly of Proteins into the Mitochondrial Subcompartments. Habilitationsschrift, München 1990.
  • als Herausgeber: Protein Targeting to Mitochondria. JAI Press, Greenwich, Conn. [u. a.] 1996 (=Advances in molecular and cell biology, Band 17), ISBN 0-7623-0144-9
  • F. U. Hartl: Molecular Chaperones in Cellular Protein Folding. In: Nature. Band 381, 1996, S. 571—580, doi:10.1038/381571a0.
  • F. U. Hartl und M. Hayer-Hartl: Molecular chaperones in the cytosol. From nascent chain to folded protein. In: Science. Band 295, 2002, S. 1852—1858, doi:10.1126/science.1068408.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #111021065 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ ORCID Public Data File 2020 — 2020. — doi:10.23640/07243.13066970.V1
  3. ↑ Prof. Dr. Franz-Ulrich Hartl на сайті MPG
  4. ↑ Prof. Dr. Franz-Ulrich Hartl на сайті MPIB. Архів оригіналу за 14 липня 2018. Процитовано 13 липня 2018.
  5. ↑ Recipients Of 6th Annual Wiley Prize In Biomedical Sciences Announced By Wiley Foundation. Medical News Today. 2 лютого 2007. Архів оригіналу за 13 серпня 2007. Процитовано 24 січня 2008.
  6. ↑ Award Winners 2008. Brandeis University. Архів оригіналу за 20 серпня 2007. Процитовано 1 лютого 2008.
  7. ↑ Ernst Schering Preis 2016
  8. ↑ Paul Ehrlich-Preis für Forscher aus München und den USA

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Франц-Ульріх_Гартль&oldid=40569810