Відкрити головне меню

Посольство Республіки Польща в Києві (пол. Ambasada Rzeczypospolitej Polskiej w Kijowie) — офіційне дипломатичне представництво Республіки Польщі в Україні, відповідає за розвиток та підтримання відносин між Польщею та Україною.

Polish Governmental and Diplomatic Plaque.svgПосольство Республіки Польща в Україні
Embassy of Poland in Kyiv.jpg
Країна Flag of Poland.svg Польща
Посол Бартош Ціхоцький
Відкрите 1992
Адреса Україна Україна, Київ, вул. Ярославів Вал, 12
Телефон (+38 044) 230-07-00
Факс (+38 044) 270-63-36
Пошта kijow.amb.sekretariat@msz.gov.pl
Сторінка Офіційна сторінка
Координати 50°27′00″ пн. ш. 30°30′42″ сх. д. / 50.4500000000277779577118054° пн. ш. 30.51194444002777928° сх. д. / 50.4500000000277779577118054; 30.51194444002777928Координати: 50°27′00″ пн. ш. 30°30′42″ сх. д. / 50.4500000000277779577118054° пн. ш. 30.51194444002777928° сх. д. / 50.4500000000277779577118054; 30.51194444002777928
Консульські округи Польщі в Україні

Історія посольстваРедагувати

У жовтні 1918 році до Києва прибув Ванькович Станіслав Олександрович у ранзі надзвичайного посла і повноважного міністра Польщі при гетьмані Павлу Скоропадському (Українська держава), секретарем був призначений Чеслав Прушинський. Вони мали повноваження від Регентської ради Королівства Польського, щодо встановлення дипломатичних відносин між Польщею та Україною. Рада Міністрів Української Держави, із свого боку, ухвалила постанову про створення з 20 жовтня 1918 р. у Варшаві посольства 2-го розряду на чолі з членом ради МЗС Олександром Карпинським.

В період УРСР в Харкові діяло польське представництво на рівні повірених у справах. [1]

Після проголошення незалежності Україною 24 серпня 1991 року Польща визнала Україну 2 грудня 1991 року. 4 січня 1992 року між Україною та Польщею було встановлено дипломатичні відносини.[2][3]

Структура посольстваРедагувати

  • Посол
  • Радник-посланник, заступник посла
  • Політичний відділ
  • Реферат з питань науково-освітньої співпраці
  • Бюро Аташе з питань оборони при Посольстві
  • Економічний відділ
  • Відділ адміністрації та фінансів
  • Консульський відділ
  • Відділ сприяння торгівлі та інвестиціям

Посли Республіки Польща в УкраїніРедагувати

Генеральні консульства Польщі в УкраїніРедагувати

Генеральне консульство в Харкові

Генеральне консульство у Львові

Генеральне консульство у Луцьку

Генеральне консульство в Одесі

  • 65014 Одеса вул. Успенська, 2/1
  • Тел: +38 048 722 56 96
  • Тел: +38 048 722 60 03
  • Факс:+38 048 722 77 01
  • E-mail: odessa.kg.sekretariat@msz.gov.pl
  • http://www.odessa.msz.gov.pl

Генеральне консульство в Севастополі - закрито

Генеральне консульство у Вінниці

Генеральне консульство в Донецьку - закрито

Польські консули в УкраїніРедагувати

Польські консули в КиєвіРедагувати

 
Вулиця Грушевського, 20. Будівля Генерального консульства Польщі в Києві (1923-1939)
  1. Адам Рожковський (Adam Roszkowski) (1923), консул
  2. Мечислав Бабинський (Mieczysław Babiński) (1930), консул
  3. Генрик Янковський (Henryk Jankowski) (1930–1933), консул
  4. Станіслав Сосніцький (Stanisław Sośnicki) (1933–1934), консул
  5. Ян Каршо-Седлевський (Jan Karszo-Siedlewski) (1935–1937), Ген.консул
  6. Єжи Матусинський (Jerzy Matusiński) (1937–1939), Ген.консул
  7. Александер Хлонд (Aleksander Chłond) (1947–1948), Ген.консул
  8. Павло Влонський (Paweł Włoński) (1948–1949), віце-консул
  9. Маріан Цеслік (Marian Cieślik) (1949), консул
  10. Генрик Гордон (Henryk Gordon) (1952–1953), віце-консул
  11. Петро Кергет (Piotr Kiergiet) (1953–1955), консул
  12. Ванда Міхалевська (Wanda Michalewska) (1957–1965), Ген.консул
  13. Леон Томашевський (Leon Tomaszewski) (1975–1978), Ген.консул
  14. Владіслав Новак (1978–1981), Ген.консул[4]
  15. Леон Котарба (Leon Kotarba) (1981–1982), Ген.консул
  16. Юзеф Новотні (1982–1983), Ген.консул
  17. Владислав Крук (Władysław Kruk) (1983–1986), Ген.консул
  18. Річард Польковські (Ryszard Polkowski) (1987–1990), Ген.консул[5]

Польські консули в ХарковіРедагувати

  1. Міхал Свірський (Świrski Michał) (1 березня – 31 вересня 1924 р.);
  2. Константи Заремба-Скшинський (Zaremba-Skrzyński Konstanty) (1 жовтня 1924 р. – 18 червня 1928 р.);
  3. Станіслав Орачевський (Oraczewski Stanisław) (19 червня – 7 грудня 1928 р.);
  4. Адам Стебловський (Adam Steblowski) (8 грудня 1928 р. – 28 червня 1932 р.);
  5. Ян Каршо-Седлевський (Karszo-Siedlewski Jan) (1 грудня 1932 р. – 1 серпня 1934 р.);
  6. Станіслав Сосніцький (Sośnicki Stanisław Adam) (2 серпня 1934 р. – 31 жовтня 1936 р.);
  7. Тадеуш Бжезінський (Brzeziński Tadeusz) (1 листопада 1936 р. – 16 грудня 1937 р.)
  8. Здіслав Новіцький (Zdzisław Nowicki) (1996–1998)
  9. Міхал Журавський (Michał Żórawski) (1998–2003)
  10. Ярослав Ксьонжек (Jarosław Książek) (2003–2006)
  11. Гжегож Серочинський (Grzegorz Serochinsky) (2006–2010)
  12. Ян Едвард Гранат (Jan Edward Granat) (14 серпня 2010–2013)
  13. Станислав Лукасик (Stanisław Łukasik) (2013–2016)
  14. Януш Яблонський (Janusz Jabłoński) (З лютого 2016–)[6]

Польські консули у ЛьвовіРедагувати

  1. Влодзімеж Восковський (Włodzimierz Woskowski) (1987–1990), консул[7]
  2. Януш Лукашевський (Janusz Łukaszewski) (1990–1991), консул[8]
  3. Анджей Крентовський (Andrzej Krętowski) (1991), в.о. консула
  4. Генрик Літвін (Henryk Litwin) (1991–1994), ген.консул
  5. Марек Краєвський (Marek Krajewski) (1994–1995), в.о. ген.консула
  6. Томаш-Марек Леонюк (Tomasz Marek Leoniuk) (1995–1997), ген.консул
  7. Пйотр Коновроцький (Piotr Konowrocki) (1997–2000), ген.консул
  8. Вінцент Дембицький (Wincenty Dębicki) (2000), в.о. ген.консула
  9. Кшиштоф Савицький (Krzysztof Sawicki) (2000–2003), ген.консул
  10. Януш Яблонський (Janusz Jabłoński) (2003–2004), в.о. ген.консул
  11. Веслав Осуховський (Wiesław Osuchowski) (2004–2008), ген.консул
  12. Ґжеґож Опалінський (Grzegorz Opaliński) (2008–2011), ген.консул
  13. Ярослав Дрозд (Jarosław Drozd) (2011–2015), ген.консул
  14. Вєслав Мазур (Wiesław Mazur) (2015–2017), ген.консул[9]
  15. Рафал Вольський (Rafał Wolski) (2017–2019), ген.консул[10].

Польські консули у ЛуцькуРедагувати

  1. пані Беаті Бживчи (Beata Brzywczy) (2013–2016), ген.консул[11][12][13]
  2. Кшиштоф Савицький (Krzysztof Sawicki) (2016–2017), в.о. консула
  3. Вєслав Мазур (Wiesław Mazur) (2017–)

Польські консули в ОдесіРедагувати

  1. Зенон Беліна Бжозовський (Zenon Brzozowski) (1918–1919), консул
  2. Станіслав Сроковський (Stanisław Srokowski) (1919), консул
  3. Вєслав Мазур (Wiesław Mazur) (2006–2010), ген.консул
  4. Іоанна Стжельчік (Joanna Strzelczyk) (2010–2014), ген.консул[14]
  5. Даріуш Шевчик (Dariusz Szewczyk) (2014–2018), ген.консул[15]
  6. Анджей Шмiдтке (Andrzej Schmidtke) (з 2018–)

Польські консули в СевастополіРедагувати

  1. Вєслав Мазур (Wiesław Mazur) (2010–2014), ген.консул

Польські консули у ВінниціРедагувати

  1. Кшиштоф Швідерек (Krzysztof Świderek) (2009–2015)
  2. Томаш Олейнічак (Tomasz Olejniczak) (2015–2017)[16]
  3. Дамян Цярціньскі (Damian Ciarciński) (2018–)

Отримання візРедагувати

Консульські установи Польщі в Україні декларують демократизацію візового забезпечення для українців з поступовим переходом до безвізового режиму.

Однак, на практиці, все відбувається в протилежному напрямку. Так, починаючи з 2014 року отримати візи в консульських установах Польщі можна виключно в Пунктах прийому візових анкет до Польщі, сплативши за це сервісний збір тільки в двох польських банках, в Ідеа банку або Кредо банку. Сервісний збір з незрозумілих причин постійно збільшується і прив'язаний до курсу євро.

В Пунктах прийому візових анкет до Польщі постійно змінюють правила подачі і кількість документів на візу не повідомляючи про це громадян України.

З осені 2014 року в Пункти прийому візових анкет до Польщі почали вимагати бронь польських готелів з оплатою броні, не залежно від того чи людина буде їхати в цей готель чи ні, що з одної сторони дозволило заробляти готелям, а з другої, створювало додаткові витрати для українців. З середини лютого 2015 року вимогу про оплату броні зняли.

З січня 2015 року в Пункти прийому візових анкет до Польщі почали вимагати довідку з банку про рух коштів за останні 3 місяці, у випадку коли людина приносить таку з якого-небудь банку, працівники центру повідомляють, що вона їм не підходить і вимагають, щоб людина відкрила рахунок, поставила туди певну суму і отримала платну довідку про наявність коштів виключно в Кредобанку.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Україна і Польща 1920–1939 рр.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою: Документи і матеріали. НАН України. Інститут історії України; упорядкування, коментарі, вступна стаття: Н. С. Рубльова, О. С. Рубльов. – К.: Дух і літера, 2012. – 624 с. – Мова укр. – Обкл. м'яка. – Форм. 60х84/16 – ISBN 978-966-378-235-5
  • Бетлій О. В. Діяльність польського дипломатичного представництва в Україні (1921–1923 рр.) // Науковий вісник Дипломатичної Академії України. – К., 2003. – Вип. 8: Зовнішня політика та дипломатія: витоки, традиції, новації. – С. 467–486
  • Mirosław Golon: Moskwa, Kijów, Mińsk, Leningrad, Wilno..., Problem utworzenia i działalności polskich placówek konsularnych w ZSRR w latach 1944–1972, [w:] Mieczysław Wojciechowski (red.), Polska polityka wschodnia w XX wieku, Włocławek-Toruń 2004, s. 201–237
  • Stosunki dyplomatyczne Polski. Informator. Tom I Europa 1918-2006, Ministerstwo Spraw Zagranicznych, Archiwum/Wydawnictwo Askon Warszawa 2007, 584 s., ISBN 978-83-7452-019-5.
  • Bruski J. J. Między prometeizmem a Realpolitik: II Rzeczpospolita wobec Ukrainy Sowieckiej 1921–1926. – Kraków, 2010. – S. 89–90.
  • Bruski J. J. Między prometeizmem a Realpolitik: II Rzeczpospolita wobec Ukrainy Sowieckiej 1921–1926. – S. 88–89; Grajżul T. Poselstwo i konsulat Rzeczpospolitej Polskiej w Charkowie w latach 1921–1937. – S. 215.

ПриміткиРедагувати

  1. "Україна – Польща 1920 – 1939 рр.: З історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою: Документи і матеріали". Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 5 жовтень 2014. 
  2. Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
  3. Обмін нотами між Урядом України та Урядом Республіки Польща
  4. КІНОЛІТОПИС Анотований каталог кіножурналів, документальних фільмів, кіно- і телесюжетів (1976 – 1985)
  5. „Dziennik Kijowski”, wywiadu z Ryszardem Polkowskim - konsulem RP w Kijowie
  6. Генеральне консульство Республіки Польща в Харкові
  7. ПОЛЬСЬКЕ ДИПЛОМАТИЧНЕ ПРЕДСТАВНИЦТВО У ЛЬВОВІ У 1987-2012 рр.
  8. Керівники консульської установи у Львові з 1987 року
  9. Генеральний Консул Республіки Польща у Львові Вєслав Мазур
  10. Новим генконсулом Польщі у Львові стане Рафал Вольський
  11. БЕАТА БЖИВЧИ – ПРО НЕПРИЄМНІ СТОРІНКИ УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКОЇ ІСТОРІЇ
  12. «Я ЩАСЛИВА, ЩО БУЛА В УКРАЇНІ ПІД ЧАС ВЕЛИКИХ ЗМІН», - БЕАТА БЖИВЧИ
  13. БЕАТА БЖИВЧИ: «МИ БАГАТО ОТРИМАЛИ, ОБИРАЮЧИ ЄВРОПЕЙСЬКУ ДОРОГУ»
  14. Генконсул Польщі потрапила в аварію у Миколаєві
  15. Дариуш Шевчик: «Хочется верить, что впереди мир, стабильность и процветание»
  16. Посол Польщі Генрик Літвін офіційно представив нового Генерального Консула Республіки Польща у Вінниці

ПосиланняРедагувати