Відкрити головне меню
Головна стаття Каталанська мова.

Катала́нська (катало́нська) мо́ва (кат. català; вимовляється [kətə'ła] або [kata'ła]) — мова Західного Середземномор'я, належить до романської групи індоєвропейської мовної родини.

У період з 1979 р. до 2007 р. каталанська мова отримала певний офіційний статус на всіх адміністративних територіях, які є частиною каталанських країн, окрім Ал-Карші та Західної смуги. В Автономній області Каталонія вона є однією з трьох офіційних мов та єдиною «власною (або історичною) мовою» з 1979 р.

Починаючи з XIII ст. каталанська мова називалася по різному на різних територіях. Наразі найпоширенішими є три назви: каталанська (або каталонська), валенсійська (лише в Автономній області Валенсія в Іспанії) та каталанська-валенсійська-балеарська (найчастіше в академічному вжитку).

З точки зору фонетики, лексики та граматики найближчою до каталанської є окситанська мова[1]VIII до XIII ст. каталанська мова являла собою діалект окситанської). Перші письмові пам’ятки каталанською зафіксовано раніше, ніж усіма іншими мовами Іберійського півострова, зокрема іспанською та португальською. Каталанську у світі розуміють близько 11,6 млн осіб, за кількістю мовців — це 6 романська мова після іспанської, португальської, французької, італійської та румунської мов.

Існує дві великі групи діалектів – східні (на основі яких створено літературну мову) та західні (на основі південно-західних діалектів кодифіковано літературну мову Автономної області Валенсія).

У каталанській використовують адаптовану латинку, зокрема кілька буквосполучень, які не зустрічаються в інших романських мовах (-ny-, -l∙l-, -ig). Граматика та фонетика каталанської мови має як спільні (зокрема 2 числа та 2 роди у іменника, прикметника та артикля, відмінникова система у займенника), так і відмінні риси (8, а не 7 голосних, як у більшості романських мов, вживання означеного артиклю перед іменами) з сусідніми галло-романськими та східно-іберійськими мовами.

Каталанська мова вплинула на сусідні мови, зокрема на іспанську (на приклад, назва колишньої грошової одиниці Іспанії «песета» походить від каталанського peça), у свою чергу лексичний фонд мови збагачено численними запозиченнями з баскійської, германських, окситанської, арабської, іспанської, французької та англійської мов. Основу мови складають слова латинського походження. З каталанської до української увійшли такі слова, як-от паелья та барак.

Каталанська мова регулюється кількома закладами, зокрема Інститутом каталонських студій (який підтримує норму IEC) та Валенсійською мовною академією (яка підтримує норму AVL).

Зміст

ПоходженняРедагувати

Див. також Порівняння лексики каталанської мови та інших романських мов.

Лексичне ядро каталанської мови складається зі слів латинського походження. Лексика каталанської мови має більше спільних рис з гало-романськими мовами, ніж з іберо-романськими. Найближчою до каталанської мови з точки зору лексики є окситанська мова.

Базові фрази каталанськоюРедагувати

Літературна мова
  • Каталанська мова: català [kətəˈła]
  • Привіт: hola [ˈɔłə]
  • До побачення, па па: adéu [əˈðew] (одн.); adéu siau [əˈðew siˈaw] (множ.); a reveure [ə rəˈβewrə]
  • Будь ласка: sisplau [sisˈpław]
  • Дякую: gràcies [ˈgɾasiəs]; mercès [mərˈsɛs]
  • Перепрошую: perdoni [pərˈðoni], ho sento [u ˈsentu]
  • Цей / ця: aquest [əˈkɛt] (чол.); aquesta [əˈkɛstə] (жін.)
  • Скільки коштує?: quant val? [ˈkwamˈβał]; quant és? [ˈkwanˈes]
  • Так: [ˈsi]
  • Ні: no [ˈno]
  • Я не розумію: No ho entenc [ˈno wənˈteŋ]
  • Де туалет?: on és el bany? [ˈonˈezəlˈβaɲ]; on és el lavabo? [ˈonˈezəłˈłəˈβaβu]
  • Ти говориш українською?: Parles ucraїnes? [ˈparłəz ukrəi'nes]
  • Ти говориш каталанською?: Parles català? [ˈparłəs kətəˈła]
Валенсійська говірка (кодифікована AVL)
  • Валенсійська мова: valencià [vałensiˈa]
  • Привіт: hola [ˈɔła]
  • До побачення, па па: adéu [aˈðew]
  • Будь ласка: per favor [peɾ faˈvoɾ]
  • Дякую: gràcies [ˈgɾasies]
  • Перепрошую: perdó [peɾˈðo]; ho sent [uˈsent] або [uˈseŋk]; ho lamente [ˈu łaˈmente]
  • Скільки коштує?: quant val? [ˈkwanˈvał]; quant és? [ˈkwanˈtes]; quant costa? [ˈkuant ˈkɔstɔ]
  • Так: [si]
  • Ні: no [no]
  • Я не розумію: no ho entenc [ˈnowanˈteŋ]; no ho comprenc [ˈnow komˈpreŋ]
  • Де туалет?: on està el bany? [ˈon esˈtałˈβaɲ]; on està el servici? [ˈon esˈtał serˈvisi]
  • Найпоширеніший тост: Jesús [dʑeˈzus]; salut [saˈłut]
  • Ти говориш українською?: Parles ucraїnes? [ˈpaɾłez ukrain'es]
  • Ти говориш валенсійською?: parles valencià? [ˈpaɾłes valensiˈa]; saps parlar en valencià? [ˈsaps paɾˈłaɾenvałensiˈa]

Список СводешаРедагувати

Див. список Сводеша каталанської мови на сторінці Список Сводеша каталанської мови.

Порівняння лексики каталанської мови та інших романських мовРедагувати

Лексика каталанської мови порівнюється з латиною, окситанською, італійською, іспанською, французькою, португальською, галісійською, сардською, п'ємонтською, ломбардською, венеційською, сицилійською, румунською та ретороманською мовами та джерсійською говіркою.

Етнолог підрахував коефіцієнти схожості лексики[2] різних мов (за списками слів, коефіцієнт 0.00 означає, що схожих слів немає, 1.00 - що усі слова схожі).

Мова
коди
Мова 1
Коефіцієнт схожості лексики
cat Каталанська 1
eng Англійська - 1
fra Французька - 0.27 1
deu Німецька - 0.60 0.29 1
ita Італійська 0.87 - 0.89 - 1
por Португальська 0.85 - 0.75 - - 1
ron Румунська 0.73 - 0.75 - 0.77 0.72 1
roh Ретороманська 0.76 - 0.78 - 0.78 0.74 0.72 1
rus Російська - 0.24 - - - - - - 1
srd Сардська[3] 0.75 - 0.80 - 0.85 - - 0.74 - 1
spa Іспанська 0.85 - 0.75 - 0.82 0.89 0.71 0.74 - 0.76 1
Мова 2 → cat eng fra deu ita por ron roh rus srd spa


Порівняння з окситанською, італійською, іспанською та французькою мовамиРедагувати

Українська Латина Каталанська Окситанська Італійська Іспанська Французька
Білий Albus (франкською Blank) Blanc Blanc Bianco Blanco Blanc
Брати Capio; Prehendere Agafar / Prendre Prene / Pilhar Prendere Tomar / Prender / Llevar Prendre
Високий Altus Alt Aut / Naut Alto Alto Haut
Голос Vox Veu Votz Voce Voz Voix
Грати Ludere; Jocare Jugar Jogar (jugar, joar) Giocare Jugar Jouer
Груди Pectus Pit Pièch (pièit) Petto Pecho Poitrine
Груша Pirum Pera Pera Pera Pera Poire
Дати Dare / Donare Donar Donar / Dar Dare Donar / Dar Donner
Два Duo Dos / Dues Dos / Doas (dus, duas) Due Dos Deux
Де Ubi; Unde On Ont (dont) Dove Donde
День Dies (прикм. Diurnus) Dia / Jorn Jorn / Dia Giorno / Dì Día Jour
Дерево Arbor Arbre Arbre (aubre) Albero Árbol Arbre
Дім Domus; Casa (хатинка) Casa Ostal (ostau) / Maison / Casa Casa Casa Maison
Жовтий Flavus; Galbinus; Amarus Groc Jaune Giallo Amarillo Jaune
Золото Aurum Or Aur Oro Oro Or
Йти Ire; Ambulare (йти пішки); V.L. Ambitare Anar Anar Andare Ir / Andar Aller
Квітка Flos Flor Flor Fiore Flor Fleur
Кидати Jacere; V.L. Lanceare (кидати зброю); Adtirare Llençar / Tirar Lançar Lanciare Lanzar / Tirar / Echar Lancer / Tirer
Кіт Feles; V.L. Cattus Gat Cat (gat, chat (kat, khat, cat)) Gatto Gato Chat (kat, khat, cat)
Ключ Clavis Clau Clau Chiave Llave / Clave Clé
Книга Liber Llibre Libre Libro Libro Livre / Bouquin
Корова Vacca Vaca Vaca (vacha) Vacca / Mucca Vaca Vache
Ліжко Lectus Llit Lièch (lièit) Letto Cama / Lecho Lit
Людина Homo Home Òme Uomo Hombre Homme
Мертвий Mortuus Mort Mòrt Morto Muerto Mort
Місяць Luna Lluna Luna (lua) Luna Luna Lune
Мова Lingua Llengua Lenga Lingua Lengua Langue
Ніч Nox Nit Nuèch (nuèit) Notte Noche Nuit
Один Unus Un Un Uno Un / Uno Un
Палець Digitus Dit Det Dito Dedo Doigt
Перстень Anellus Anell Anèl (anèth, anèu) Anello Anillo Anneau
Помирати Mori Morir Morir Morire Morir Mourir
Ріка Flumen; Rivus (струмок) Riu Riu / Flume Fiume Río Rivière / Fleuve
Родина Familia Família Familha Famiglia Familia Famille
Рука Bracchium Braç Braç Braccio Brazo Bras
Рука (долонь) Manus Man Mano Mano Main
Світ Mundus Món Mond Mondo Mundo Monde
Сік Sucus Suc Suc Succo Jugo / Zumo Jus
Січень Januarius Gener Genièr (girvèir) Gennaio Enero Janvier
Сніг Nix Neu Nèu Neve Nieve Neige
Старий Vetus Vell Vièlh Vecchio Viejo Vieux
Стілець Sella (грецькою Kathedra) Cadira Cadièra (chadiera, chadèira) Sedia Silla Chaise
Стріла Sagitta (франкською Fleuka) Fletxa / Sageta Sageta / Flècha Freccia / Saetta Flecha / Saeta Flèche
Той Ille; V.L. Eccu + Ille Aquell Aquel (aqueth, aqueu) Quello Aquel Quel
Урна Urna Urna Urna Urna Urna Urne
Холодний Frigidus Fred Freg (freid, hred) Freddo Frío Froid
Хто Quis Qui Qual (quau), Qui, Cu Chi Quien Qui
Четвер dies Jovis Dijous Dijòus (dijaus) Giovedì Jueves Jeudi
Чорний Niger Negre Negre Nero Negro / Prieto Noir
Чорнило Atramentum; Tincta Tinta Tencha (tinta) / Encra Inchiostro Tinta Encre
Шити Consuere Cosir Cóser Cucire Coser Coudre
Я Ego Jo Ieu / Jo Io Yo Je
Яблуко [Mattiana] Mala; Pomum (фрукт) Poma Poma Mela Manzana / Poma Pomme

Порівняння з португальською, галісійською, сардською та п'ємонтською мовамиРедагувати

Українська Латина Каталанська Португальська Галісійська Сардська П'ємонтська
Білий Albus

(франкською Blank)

Blanc Branco Branco Àbru Bianch
Брати Capio; Prehendere Agafar

/ Prendre

Prender

/ Pegar / Levar / Tomar

Prender Pigare Pijé
Високий Altus Alt Alto Alto Artu

/ Attu

Àut
Голос Vox Veu Voz Voz Boghe Vos
Грати Ludere; Jocare Jugar Jogar Xogar Zogare Gieughe/Giughé
Груди Pectus Pit Peito Peito Pettus Stòmi
Груша Pirum Pera Pêra Pera Pira Pruss
Дати Dare

/ Donare

Donar Doar

/ Dar

Dar Dare
Два Duo Dos

/ Dues

Dois

/ Duas

Dous

/ Dúas

Duos,

Duas

Doi

/ Doe

Де Ubi;

Unde

On Onde Onde

/ U

Ue/Aundi Andoa

/ Anté

День Dies

(прикм. Diurnus)

Dia

/ Jorn

Dia Día Die Di
Дерево Arbor Arbre Árvore Árbore Àrvore Pianta

/ Erbo

Дім Domus;

Casa (хатинка)

Casa Casa Casa Domu Ca
Жовтий Flavus; Galbinus; Amarus Groc Amarelo Amarelo Grogu Giàun
Золото Aurum Or Ouro,

Oiro

Ouro Oru Òr
Йти Ire;

Ambulare (йти пішки); V.L. Ambitare

Anar Ir

/ Andar

Ir Andare Andé
Квітка Flos Flor Flor Flor Frore Fior
Кидати Jacere;

V.L. Lanceare (кидати зброю); Adtirare

Llençar

/ Tirar

Lançar

/ Atirar / Deitar

Lanzar

/ Guindar

Ghettare

/ Bettare

Tiré/Campé
Кіт Feles;

V.L. Cattus

Gat Gato Gato Gattu

/ Battu

Gat
Ключ Clavis Clau Chave Chave Crae Ciav
Книга Liber Llibre Livro Libro Libru

/ Lìburu

Lìber
Корова Vacca Vaca Vaca Vaca Bacca Vaca
Ліжко Lectus Llit Cama

/ Leito

Leito

/ Cama

Lettu Let
Людина Homo Home Homem Home Homine Òmo

/ Òm

Мертвий Mortuus Mort Morto Morto Mortu

/ Mottu

Mòrt
Місяць Luna Lluna Lua Lúa Luna Lun-a
Мова Lingua Llengua Língua Lingua Lingua Lenga
Ніч Nox Nit Noite Noite Notte Neuit
Один Unus Un Um Un Unu Un
Палець Digitus Dit Dedo Dedo Didu Dil
Перстень Anellus Anell Anel Anel Aneddu Anel
Помирати Mori Morir Morrer Morrer Morrer Meuire/Murì
Ріка Flumen;

Rivus (струмок)

Riu Rio

/ Flúvio

Río Riu

/ Frùmine

Fium

/ Ri

Родина Familia Família Família Familia Famìlia Famija
Рука Bracchium Braç Braço Brazo Bratzu Brass
Рука (долонь) Manus Mão Man Manu Man
Світ Mundus Món Mundo Mundo Mundu Mond
Сік Sucus Suc Suco

/ Sumo

Zume Sutzu Gius

/ Bagna

Січень Januarius Gener Janeiro Xaneiro Ghennarzu

/ Bennarzu

Gené
Сніг Nix Neu Neve Neve Nie Fiòca
Старий Vetus Vell Velho Vello[6] Betzu

/ Sèneghe / Vedústus

Vej
Стілець Sella

(грецькою Kathedra)

Cadira Cadeira Cadeira Cadira

/ Cadrea

Cadrega

/ Carea

Стріла Sagitta

(франкською Fleuka)

Fletxa

/ Sageta

Seta

/ Flecha

Frecha

/ Seta

Fretza Flecia
Той Ille;

V.L. Eccu + Ille

Aquell Aquele Aquel Kudhu

/ Kussu

Col
Урна Urna Urna Urna Urna Urna  
Холодний Frigidus Fred Frio Frío Friu Frèid
Хто Quis Qui Quem Quen Kini/Ki/Chie Chi
Четвер dies

Jovis

Dijous Quinta-feira Xoves Zobia Giòbia
Чорний Niger Negre Preto

/ Negro

Negro Nieddu

/ Nigru

Nèir
Чорнило Atramentum; Tincta Tinta Tinta Tinta Tinta Anciòst
Шити Consuere Cosir Coser Coser Cosire Cuse

/ Cusì

Я Ego Jo Eu Eu Deu Mi

/ I

Яблуко [Mattiana]

Mala; Pomum (фрукт)

Poma Maçã Mazá Mela Pom


Порівняння з ломбардською, венеційською, сицилійською мовами та джерсійською говіркоюРедагувати

Українська Латина Каталанська Ломбардська Венеційська Сицилійська Джерсійська говірка
Білий Albus

(франкською Blank)

Blanc Bianch Bianco Biancu

/ Vrancu / Jancu

Blianc
Брати Capio; Prehendere Agafar

/ Prendre

Ciapà

/ Toeu

Tor

/ Ciapàr

Pigghiari Prendre
Високий Altus Alt Alt Alto Àutu Haut
Голос Vox Veu Vôs Voce Vuci Vouaix
Грати Ludere; Jocare Jugar Giogà Xugàr Jucari Jouer
Груди Pectus Pit Stòmi Peto Pettu Estonma
Груша Pirum Pera Per Péra Piru Paithe
Дати Dare

/ Donare

Donar Dar Dari

/ Dunari

Donner

/ Bailli

Два Duo Dos

/ Dues

Duu Du

/ Dó

Dui Deux
Де Ubi;

Unde

On Indoa Ndó

/ Ndóe

Unni Ioù

/ Où'est

День Dies

(прикм. Diurnus)

Dia

/ Jorn

Di Jornu Jour
Дерево Arbor Arbre Pianta

/ Alber

Àlbaro Àrvuru Bouais
Дім Domus;

Casa (хатинка)

Casa Caxa

/ Cà

Casa Maîson[4]
Жовтий Flavus; Galbinus; Amarus Groc Giald Gialo Giarnu Jaune
Золото Aurum Or Or Oro Oru Or
Йти Ire;

Ambulare (йти пішки); V.L. Ambitare

Anar Andà Andar

/ Ndar

Jiri Aller
Квітка Flos Flor Fiôr Fior (S)Ciuri

/ Hjuri

Flieur
Кидати Jacere;

V.L. Lanceare (кидати зброю); Adtirare

Llençar

/ Tirar

Tirà/Trà Tiràr Lanzari

/ Jittari

Pitchi
Кіт Feles;

V.L. Cattus

Gat Gatt Gato Gattu

/ Jattu

Cat
Ключ Clavis Clau Ciav Ciave Chiavi

/ Ciavi

Clié
Книга Liber Llibre Liber Libro Libbru Livre
Корова Vacca Vaca Vaca Vaca Vacca Vaque
Ліжко Lectus Llit Lett Leto

/ Branda

Lettu Liet
Людина Homo Home Omm Omo Omu

/ Òminu

Houmme
Мертвий Mortuus Mort Mort Morto Mortu Mort
Місяць Luna Lluna Luna Luna Luna Leune
Мова Lingua Llengua Lengua Lengua Lingua Langue
Ніч Nox Nit Nott Note Notti Niet
Один Unus Un Vun Uno Unu Ieune
Палець Digitus Dit Did Déo

/ Dièl

Jìditu
Перстень Anellus Anell Anèll Anel

/ Aneło

Aneddu Anné

/ Bague

Помирати Mori Morir Morì Morir Muriri

/ Mòriri

Mouothi
Ріка Flumen;

Rivus (струмок)

Riu Fiumm Fiume

/ Rio

(S)Ciumi

/ Hjumi

Riviéthe
Родина Familia Família Familia Faméia Famigghia Famil'ye
Рука Bracchium Braç Brasc Braso Vrazzu Bras
Рука (долонь) Manus Man Man Manu Main
Світ Mundus Món Mond Mondo Munnu Monde
Сік Sucus Suc Sugh Suco Sucu Jus
Січень Januarius Gener Genar Genàr Jinnaru Janvyi
Сніг Nix Neu Nev

(дієсл.:Fiocà)

Néve Nivi
Старий Vetus Vell Vècc Vécio Vecchiu

/ Vecciu

Vyi
Стілець Sella

(грецькою Kathedra)

Cadira Cadrega Carega Seggia Tchaîse
Стріла Sagitta

(франкською Fleuka)

Fletxa

/ Sageta

Frecia Frecia Fileccia Èrchelle
Той Ille;

V.L. Eccu + Ille

Aquell Quèll Quel Chiddu

/ Chissu

Chu
Урна Urna Urna Urna Urna Urna Vas
Холодний Frigidus Fred Frecc Fredo Friddu Fraid
Хто Quis Qui Chi Chi

/ Ci

Cui

(cu')

Tchi
Четвер dies

Jovis

Dijous Gioedì Giòvedi Jovi

/ Juvidìa

Jeudi
Чорний Niger Negre Negher Nero Nìguru

/ Nìuru

Nièr
Чорнило Atramentum; Tincta Tinta Inciòster Inchiostro Inga Encre
Шити Consuere Cosir Cusì Cuxir Cùsiri Couôtre
Я Ego Jo Mi Mi Iu

/ Jo / Ju / Eu / Jia

 
Яблуко [Mattiana]

Mala; Pomum (фрукт)

Poma Pomm Pomo Pumu Poumme


Порівняння з румунською та ретороманською мовамиРедагувати

Українська Латина Каталанська Румунська Ретороманська
Білий Albus

(франкською Blank)

Blanc Alb Alv
Брати Capio; Prehendere Agafar

/ Prendre

Prinde

/ Lua

Prender
Високий Altus Alt Înalt Aut
Голос Vox Veu Voce,

Glas

Vusch
Грати Ludere; Jocare Jugar (a se) Juca Giugar
Груди Pectus Pit Piept Pèz
Груша Pirum Pera Pară Pair
Дати Dare

/ Donare

Donar (a) Da Dar
Два Duo Dos

/ Dues

Doi Dua
Де Ubi;

Unde

On Unde Nua
День Dies

(прикм. Diurnus)

Dia

/ Jorn

Zi Di
Дерево Arbor Arbre Arbore

/ Pom / Copac

Planta
Дім Domus;

Casa (хатинка)

Casa Casă Chasa
Жовтий Flavus; Galbinus; Amarus Groc Galben Mellen
Золото Aurum Or Aur Aur
Йти Ire;

Ambulare (йти пішки); V.L. Ambitare

Anar (a) Umbla / (a) Merge Ir
Квітка Flos Flor Floare Flur
Кидати Jacere;

V.L. Lanceare (кидати зброю); Adtirare

Llençar

/ Tirar

(a) Arunca Trair
Кіт Feles;

V.L. Cattus

Gat Pisică Giat
Ключ Clavis Clau Cheie Clav
Книга Liber Llibre Carte Cudesch
Корова Vacca Vaca Vacă Vatga
Ліжко Lectus Llit Pat Letg
Людина Homo Home Bărbat

/ Om

Um
Мертвий Mortuus Mort Mort Mort
Місяць Luna Lluna Lună Glina
Мова Lingua Llengua Limbă Lingua
Ніч Nox Nit Noapte Notg
Один Unus Un Unu In
Палець Digitus Dit Deget Det
Перстень Anellus Anell Inel Anè
Помирати Mori Morir (a) Muri Murir
Ріка Flumen;

Rivus (струмок)

Riu Fluviu;

Râu/ Rîu

Flum
Родина Familia Família Familie Famiglia
Рука Bracchium Braç Braț Bratsch
Рука (долонь) Manus Mână Maun
Світ Mundus Món Lume Mund
Сік Sucus Suc Suc Suc
Січень Januarius Gener Ianuarie Schaner
Сніг Nix Neu Nea / Zăpadă Naiv
Старий Vetus Vell Vechi

/ Bătrân

Vegl
Стілець Sella

(грецькою Kathedra)

Cadira Scaun Sutga
Стріла Sagitta

(франкською Fleuka)

Fletxa

/ Sageta

Săgeată Frizza
Той Ille; V.L. Eccu + Ille Aquell Acel/Acela Quel
Урна Urna Urna Urnă Urna
Холодний Frigidus Fred Frig Fraid
Хто Quis Qui Cine Tgi
Четвер dies

Jovis

Dijous Joi Gievgia
Чорний Niger Negre Negru Nair
Чорнило Atramentum; Tincta Tinta Cerneală Tinta
Шити Consuere Cosir (a) Coase Cuser
Я Ego Jo Eu Jau
Яблуко [Mattiana]

Mala; Pomum (фрукт)

Poma Măr;

Poamă (fruit)

Mail

Міжмовні зв'язкиРедагувати

Вплив каталанської на інші мовиРедагувати

Каталанська мова у різні часи значно вплинула на мови тих народів, які входили до Арагонського королівства, або іншомовного населення, яке мешкало у безпосередній близькості від каталанських країн. Такий вплив насамперед фіксується у фонетиці та лексиці цих мов та діалектів.

Каталанські слова, запозичені іншими мовамиРедагувати

 
Традиційна народна хата-мазанка (кат. baracca) у нижній течії ріки Ебро

Найвідоміше слово, запозичене багатьма мовами світу з каталанської, є слова паелья (кат. paella).

Інше слово італійського походження, яке було запозичене іншими мовами за посередництвом каталанської, - слово барак (кат. barraca), у каталанській мові так називається хата-мазанка у Валенсії та у нижній течії ріки Ебро на півдні Каталонії, яка найчастіше використовувалася як тимчасове житло рибалок.

Ще одним каталанським словом, яке було запозичене багатьма мовами за посередництвом окситанської та французької мов, є слово айолі (кат. allioliокс. alhòli - стандартна орфографія, окс. aiòli - норма, запропонована Містралемфр. ailloli або aïoli), яке означає соус з часнику та оливкової олії, схожий на майонез.

До французької мови з каталанської було запозичено такі слова : фр. sardane - сарданакат. sardana); фр. abricot - абрикоскат. albercoc, що у свою чергу було запозичене з араб. al-barquq أَلْبَرْقُوق‎, а те у свою чергу з грец. πραικόκιον, у грецьку мову слово прийшло з латини; фр. aubergineкат. albergínia, у свою чергу запозичене з араб. al-bâdindjân‎), у арабську прийшло з фарсі; фр. baraque - барак (з кат. barraca) тощо.

До мови есперанто, окрім слів paella та barraca, увійшло каталанське слово porxo (читається «по́ршу»), яке означає «портик церкви» або «ґанок».

Як зазначено у словнику Королівської академії іспанської мови (ісп. El diccionario de la Real Academia Española), іспанською у різні періоди було запозичено до 350 слів або безпосередньо з каталанської, або за її посередництвом.

Іншомовні запозичення у каталанській мовіРедагувати

Протягом своєї історії, каталанська мова запозичила значну кількість слів з іноземних мов, особливо з іспанської, арабської (будівнича справа, сільське господарство, урядування, астрономія, математика, топоніміка, численні антропоніми), французької (такі слова, як amateur «аматор, знавець», argot «арґо», bricolatge «ремонт, дрібна робота», dossier «досьє») та англійської (інтернет та комп'ютерні технології — e-mail або correu electrònic «електронна пошта», el web «веб»).

У розмовній мові іноді замість питомо каталанських слів вживаються їхні іспанські еквіваленти (такі слова, як antes замість abans «до», barco замість vaixell «корабель», inglès замість anglès «англійський, англієць», después замість després «після» тощо). Літературна мова уникає такого невиправданого вживання іспанських слів.

ПриміткиРедагувати

  1. Зокрема за списками Сводеша.
  2. На сайті www.ethnologue.com
  3. У звіті не зазначено, який саме діалект сардської мови брався до уваги.
  4. Словник Gran enciclopedia del mundo : від старокаталонського bacín у свою чергу запозиченого з середньовічної латини bacīnum, ісп. tassa
  5. Словник GEM, походить від слова burell.
  6. Словник GEM: cajel від caixell; DRAE: cajel від catxell
  7. Словник GEM: cascabel (окситанською та каталанською cascabel від латинського cascabellus, пестлива форма слова cascabus)
  8. Словник GEM: crébol (кат. crebol, походить від лат. acryfulon, що у свою чергу походить від грецького κριφύλλον)
  9. Словник GEM: destre (від мальоркського destre, ісп. estadal)
  10. Словник GEM: embornal (кат. amburnal, астуро-леонською empruno, від лат. in prono)
  11. Словник GEM: (з кат. fásol, що походить у свою чергу з лат. phasŭlus та phaselus)
    DRAE: (етимологія неясна).
  12. Словник GEM: (від. кат. і фр. filet, що у свою чергу походить від лат. filum)
    DRAE: (з фр.)
  13. Словник GEM: (від кат. folxa)
    DRAE: (від кат. fotja)
  14. Словник GEM: (від кат. fonxe, що походить у свою чергу від лат. fŭngĕus, від fŭngus)
    DRAE: (етимологія неясна)
  15. Словник GEM: (від кат. frau)
  16. Словник GEM: (від кат. fèsol, що у свою чергу походить від лат. phasŭlus від phaselus)
    DRAE: (від лат. faseŏlus, що у свою чергу походить від грецького φάσηλος, вплив мозарабських слів brísol, gríjol)
  17. Словник GEM: (від кат. pixar, походить від лат. mixi, від дієслова mingĕre)
  18. Словник GEM: (від кат. menjar, що походить у свою чергу від лат. manducare)
    DRAE (від давньокаталанської або окситанської manjar).
  19. Словник GEM: (від кат. mosta, що у свою чергу походить від кельтіберського ambibosta)
    DRAE: від лат. mustēla)
  20. Словник GEM: (від кат. mostell, що у свою чергу походить від лат. mŭstum)
    DRAE: (від астуро-леонського, що у свою чергу походить від лат. *mustalĭa та суфікса -ar
  21. Словник GEM: (від кат. чи фр. mot, що у свою чергу походить від лат. mŭttus)
    DRAE: (від оксит. чи фр. mot)
  22. Словник GEM: (від окситан. proel, що у свою чергу походить від лат. prora)
    DRAE: (від кат. proer, що у свою чергу походить від лат. prora)
  23. Словник GEM: (від порт. та кат. rosca).
  24. Словник GEM: (від кат. aixerri)
    DRAE: (від однієї з дороманських мов)
  25. Словник GEM: (від кат. tip)