Абрикоса (плід)
Абрико́са — жовтогарячий плід з кісточкою дерева абрикоса, зазвичай абрикоса звичайного[1][2], але також і близькоспоріднених йому видів із секції Armeniaca роду Prunus: маньчжурського абрикоса (Prunus mandshurica), японської сливи (Prunus mume), сибірського абрикоса (Prunus sibirica), бріансонського абрикоса (Prunus brigantina) тощо та деяких гібридних видів.
Зовнішній вигляд
ред.Колір плодів абрикоса пов'язаний із каротиноїдами, що містяться в них[3].
Харчова цінність
ред.Плоди містять цукор, вітаміни, органічні кислоти (яблучну й лимонну), каротин, мінерали. Для людини є джерелом калію, каротину, вітаміну C, хоча вітаміну C в ньому не так багато: 10 мг на 100 г. Заліза теж небагато — 0,4 мг на 100 г., що становить 3-4 % добової потреби дорослої людини.
Абрикоса низькокалорійна (48 ккал на 100 г)[3]. Є дієтичним продуктом.
З абрикосів готують варення, джеми, компоти, цукати і марципани, а також вина і лікери. Також їх кладуть як начинку в пироги та вареники.
Крім того, абрикоси сушать: при сушінні плоди мають здатність зберігати корисні якості. Висушені без кісточки абрикоси мають назву курага, висушені дрібноплоді з кісточкою — це урюк, цілісний плід, з якого перед сушінням була видалена кісточка, з неї вилучено ядро і вкладено назад в абрикос — аштак-паштак.
У Вірменії з абрикосів готують алани: абрикоси ледь підсушують, потім виймають кісточки і натомість начиняють горіхами та цукром.
Абрикосові кісточки світло-коричневі, ядерце гіркувате. Їх споживають, а з їхніх ядер роблять марципан. Інколи є замінником гіркого мигдалю.
Види Prunus sect. Armeniaca
ред.Примітки
ред.- ↑ Энциклопедический лексикон— Алм. — 2014. — С. 41—. — ISBN 978-5-4460-9853-8.
- ↑ Аллергия. Полный справочник. — ОЛМА Медиа Групп, 2003. — С. 122—. — ISBN 978-5-224-04367-5.
- ↑ а б Виктор Конышев. Еда без вреда: Азбука питания. — ISBN 978-5-457-03689-5.