Абрикоса (фрукт)
Абрикоса — плід дерева абрикоса, зазвичай абрикоси звичайної (лат. Prunus armeniaca Lin., Armeniaca vulgaris Lam.)[1][2], але також і близькоспоріднених йому видів з секції Armeniaca роду Prunus: маньчжурського абрикоса (Prunus mandshurica), японської сливи (Prunus mume), сибірської абрикоси (Prunus sibirica), бріансонської абрикоси (Prunus brigantina) і т. д. Також абрикосами називають плоди деяких гібридних видів.
Зовнішній виглядРедагувати
Колір абрикосів пов'язаний з каротиноїдами, що містяться в них[3].
Харчова цінністьРедагувати
Плоди містять цукор, вітаміни, органічні кислоти (яблучну і лимонну), каротин, мінерали. Для людини є джерелом калію, каротину, вітаміну C, хоча вітаміну C в ньому не так багато: 10 мг на 100 г. Заліза теж небагато — 0,4 мг на 100 г., що становить 3-4 % добової потреби дорослої людини.
Абрикоса низькокалорійна (48 ккал на 100 г)[3], тому хороша як дієтичний продукт [9].
З абрикосів роблять варення, джеми, компоти, цукати і марципани, а також вина і лікери. Також їх кладуть в якості начинки в пироги та вареники.
Крім того, абрикоси сушать: при сушінні плоди мають властивість зберігати корисні якості. Абрикоси, висушені без кісточки, називаються курага, висушені дрібноплідні з кісточкою називаються — урюк, цілісний плід, з якого перед сушінням була вийнята кісточка, з неї вилучено ядро і вкладено назад в абрикос — аштак-паштак.
Також в Вірменії з абрикосів готують алани: абрикоси злегка підсушують, потім виймають кісточки і замість них начиняють горіхами і цукром.
Абрикосові кісточки світло-коричневі, ядерце гіркувате. Їх їдять, а також з їх ядер роблять марципан. Часом служать замінником гіркого мигдалю.
Види Prunus sect. ArmeniacaРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Энциклопедический лексикон— Алм. — 2014. — С. 41—. — ISBN 978-5-4460-9853-8.
- ↑ Аллергия. Полный справочник. — ОЛМА Медиа Групп, 2003. — С. 122—. — ISBN 978-5-224-04367-5.
- ↑ а б Виктор Конышев. Еда без вреда: Азбука питания. — ISBN 978-5-457-03689-5.