Вікіпедія

Пономаренко Любов Петрівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пономаренко.

Пономаренко (Кириченко) Любов Петрівна (нар. 25 травня 1955, с. Іванківці Срібнянського району Чернігівської області) — українська письменниця-прозаїк. Член Національної спілки письменників України.

Пономаренко Любов Петрівна
Народилася25 травня 1955(1955-05-25)[1] (69 років)
Срібнянський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьписьменниця
Alma materНіжинський державний університет імені Миколи Гоголя
Мова творівукраїнська
Нагороди
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народилась 25 травня 1955 році. Тато письменниці Петро Йосипович Кириченко викладав математику, а мама, Мотря Пилипівна, — біологію та хімію. Писати почала у дитячі роки. Свої перші вірші, написані в часи навчання у молодших класах, майбутня літераторка надсилала до газети «Зірка» під псевдонімом Олеся Циганко. У 12 років її твори печатали у районній та обласній газетах. В шістнадцять років ввійшла до складу республіканської наради обдарованих школярів м. Києва.

Закінчила Ніжинський державний педагогічний інститут імені Миколи Гоголя (1978) (нині — Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя).

Перші оповідання видруковані на початку 1980 р. у журналах «Дніпро», «Вітчизна», «Україна». Згодом у часописі «Київ» з'явилася повість «Перехрестя».

1978—1984 рр. — працювала вчителькою російської мови та літератури Горобіївської та Іванківської шкіл Срібнянського району Чернігівської області. Потім — на посаді завідувача відділу районних газет Чернігівщини та Київщини.

З 1987 року мешкає на Полтавщині.

1987—1990 рр. — працювала вчителькою Староіржавецької середньої школи Оржицького району Полтавської області.

Член Національної спілки письменників України з 1989 року.[2]

1990—1993 рр. — завідувачкою відділу листів і масової роботи районної газети «Оржиччина».

1994—1999 рр. — завідувачкою відділу соціальних проблем редакції газети «Гребінчин край» на Полтавщині.

Керівник літературної студії «Євгенова світлиця» у місті Гребінка, що на Полтавщині.

З 1999 року — власний кореспондент Всеукраїнської громадсько-політичної газети «Зоря Полтавщини».

Нині — на творчій роботі.

Мешкає у м. Гребінка Полтавської області.

Творчий доробок

Автор книг:

  • «Тільки світу» (Київ: Радянський письменник, 1984):
  • «Дерево облич» (Київ: Український письменник, 1999);
  • «Ніч у кав'ярні самотніх душ» (Миколаїв, 2004);
  • «Портрет жінки у профіль з рушницею» (Київ: ВЦ «Просвіта», 2005);
  • «Помри зі мною»[3] (Львів: Піраміда, 2006);
  • «Синє яблуко для Ілонки»[4] (Львів: Піраміда, 2012);
  • «Нехворощ»[5] (Полтава: Дивосвіт, 2016).

Її твори увійшли до антологій:

«Десять українських прозаїків. Десять українських поетів» (1995: новели «Голуби на дзвіниці», «Не кидай мене самого в полі» та «Синє яблуко для Ілонки»), «Квіти у темній кімнаті» (1997: новели «Помри зі мною» та «Синє яблуко для Ілонки»), «Приватна колекція» (2002: новели «Помри зі мною» та «Дві у колодязі»), в антології української «жіночої» прози та есеїстики другої половини XX — початку XXI століття (авторський проект Василя Ґабора) «Незнайома антологія» (Львів, 2005), вміщені у збірникові «Оповідання'83» (Київ: Радянський письменник, 1984), в альманасі «Біла альтанка» (Полтава, 1996) та ін.
Твори друкувалися німецькою (в антологіях «Ein Rosenbbrunnen» (1998) та «Die Kürbisfürstin» (2000)), японською, сербською мовами.

Нагороди та відзнаки

  • Лауреат премії «Березоля» (2014)

Джерела

  • Віценя Л. Нові лауреати обласної премії імені Леоніда Бразова / Л. Віценя // Зоря Полтавщини. —  2012. —  26 жовт. — С. 6. ; 14 листоп. — С. 2.
  • Її проза торкає серця… Любов Пономаренко — лауреат премії «Благовіст»: листівка / скл. Л. Картальова // Її проза торкає серця. –  Полтава, 1999. –  2 с.
  • Іщенко В. Проза вразливого зрячого серця: до 60-річчя від дня народження Любові Пономаренко: біобібліографічне досьє / В. Іщенко. — Полтава, 2015. — С. 27.
  • Іщенко О.Пономаренко Любов Петрівна [Текст] / О. Іщенко // Край. — 2016. — № 146. — С. 17-19.
  • Карасьов М. Фестиваль сучасної української новели-2017 : [в якому взяла участь Любов Пономаренко] / М. Карасьов // Українська літературна газета. — 2017. — 22 верес. — С. 2.
  • Кожен день — то життя спочатку: [про Л. Пономаренко] // Зоря Полтавщини. — 2005. — 25 трав. –  С. 3.
  • Кононенко П. Симфонічне нуртування таланту: [про книгу Л. Пономаренко «Синє яблуко для Ілонки» (Львів: «Піраміда»)] / П. Кононенко // Українознавство. — 2012. — № 3 (44). — С. 58-60.
  • Кузьменко В. Неоімпресіоністична новелістика Любові Пономаренко: специфіка ідіостилю письменниці [Текст]: [про Любов Пономаренко] / В. Кузьменко // Українська мова і література в школах України. — 2015. –  № 5. –  С. 3-7.
  • Лауреати премії «Березоля» 2014 року: [в тому числі Л. Пономаренко за оповідання «Гніздо ремеза» (№ 9-10)] // Літературна Україна. — 2015. — 12 лют. — С. 3.
  • Лещенко С. Премія Л. Бразова знайшла своїх лауреатів / С. Лещенко // Полтавський вісник. –  2012. — 16 листоп. –  С. 3.Любов Пономаренко (1955): портрет // Вивчаємо українську мову та літературу. –  2011. –  № 26 (верес.). — вкладка.
  • Любов Пономаренко: [біографія, тексти п'яти новел] // Незнайома. Антологія укр. «жіночої» прози та есеїстики другої половини XX — поч. XXI ст. — Львів, 2005. –  С. 520—534.
  • Подрига В. Пономаренко Любов Петрівна (25.05.1955, с. Іванківці Чернігівської обл.) — прозаїк, публіцист / В. Подрига // Письменники у зв'язках з Оржиччиною: матеріали для літ.-краєзнавчого нарису / В. Подрига. — Оржиця, 2014. –  С. 75-80.
  • Пономаренко Л. Плач неперелітної птахи. Зустрінемось через тисячу літ. Балкон. Сліди з-під землі: [слово про автора] / Л. Пономаренко // Рідний край. –  2005. — № 2 (13). –  С. 30-35.
  • Претенденти на Шевченківську премію 2016 року: [Пономаренко Любов Петрівна книга «Нехворощ» (2015)] // Літературна Україна. — 2015. — 19 листоп. — С. 2.
  • Радько Г. Щоб неба дістати. Екзистенційні роздуми над прозою Любові Пономаренко: ["Ніч у кав'ярні самотніх душ"] / Г. Радько // Зоря Полтавщини. — 2005. — 16 берез. — С. 3.
  • Сулима М. Проста, чесна, вишукана проза / М. Сулима // Зоря Полтавщини. — 2011. — 23 серп. — С. 5.
  • Устимів Б. Разючий, щемливий, ніжний жанр: [з першого Фестивалю укр. новели, в якому взяла участь письменниця Л. Пономаренко] / Б. Устимів // Літературна Україна. –  2013. –  19 верес. — С. 3.
  • Чим запам'ятався рік 2013? Любов Пономаренко: [про висунення її кандидатури на здобуття Шевченківської премії, інші значимі події] // Українська літературна газета. — 2013. — 27 груд. — С. 5.
  • Кузьменко В. І. Любов Пономаренко / В. Кузьменко // Історія української літератури ХХ — поч. ХХІ ст. : навч. посіб. : у 3 т. / за ред. В. І. Кузьменка. –  К., 2017. — Т. 3. — С. 232—240.
  • Літературні премії «Березоля» 2018 року: [ в тому числі Любов Пономаренко за оповідання «Не твій дім»] // Літературна Україна. — 2019. — 2 берез. — С. 3.
  • Пономаренко Любов Петрівна: [біографія] // Степаненко М. І. Літературно-мистецька Полтавщина: довідник / М. І. Степаненко. — Гадяч: Гадяч, 2013. — С. 392—394 : фото.
  • Пономаренко Любов Петрівна: [біографія] // Степаненко М. Сучасні письменники Полтавщини: довідник / М. Степаненко. — Полтава: Шевченко Р. В., 2014. — С. 58-60 : фото.

Посилання

 
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Пономаренко Любов Петрівна
  1. ↑ https://libgonchar.org/images/stories/DocS/2015/Ponomarenko.pdf — С. 6.
  2. ↑ Мирний, Володимир (редактор-упорядник) (2016). Біла альтанка: літературний альманах (до 60-річчя Полтавської письменницької організації) (українською) . Полтава: Полтавський літератор. с. 167—174.
  3. ↑ Пономаренко, Любов (2006). Помри зі мною: вибрані новели (українською) . Львів: Піраміда. с. 152. ISBN 966-8522-67-2.
  4. ↑ Пономаренко, Люов (2012). Синє яблуко для Ілонки: новели та повість (українською) . Львів: Піраміда. с. 196. ISBN 978-966-441-228-2.
  5. ↑ Пономаренко, Любов (2016). Нехворощ (українською) . Полтава: Дивосвіт. с. 192. ISBN 978-617-633-163-6.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пономаренко_Любов_Петрівна&oldid=42335681