Полібазит
Полібази́т (рос. полибазит; англ. polybasite; нім. Polybasit m) — мінерал класу сульфосолей, стибієвий сульфід срібла.
| Полібазит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | перевизначений (Rd)[d][1][2] |
| IMA-номер | IMA2006 s.p. |
| Абревіатура | Plb[3] |
| Хімічна формула | (Ag, Cu)16Sb2S11 |
| Клас мінералу | сульфосолі |
| Nickel-Strunz 10 | 2.GB.15[4] |
| Dana 8 | 3.1.7.2 |
| Ідентифікація | |
| Колір | сіро-сталевий до чорного |
| Сингонія | моноклінна |
| Твердість | 2—3,5 |
| Блиск | металічний |
| Прозорість | майже непрозорий |
| Колір риси | чорна |
| Густина | 6,1 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
полі-d (давньогрецька мова)[5], фундамент (давньогрецька мова)[5] |
 Полібазит у Вікісховищі | |
Загальний опис ред.
Хімічна формула: (Ag, Cu)16Sb2S11. Містить, % (при відношенні Ag: Cu=10): Ag — 69,47; Cu — 4,10; Sb — 10,82; S — 15,61. Домішки: As.
Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Форми виділення: псевдогексагональні таблитчасті кристали, а також масивні агрегати. Спайність недосконала. Густина 6,1. Твердість 2—3,5. Колір сіро-сталевий до чорного. Риска чорна. Блиск металічний. Злам нерівний. Майже непрозорий. Зустрічається у низькотемпературних жилах. Руда срібла.
Відомі знахідки у Яхімові та Пршибрамі (Чехія), Гарці, Фрайберзі (Німеччина), Банській Штявниці (Словаччина), провінції Онтаріо (Канада), Трес-Пунтас (Чилі), у копальні Охіната (Японія), Перу, Мексиці. В США — в жилах зі сріблом (штати Аризона, Колорадо, Айдахо, Монтана, Невада).
Від полі… і грецького «базис» — основа (H.Rose, 1829).
Синоніми: блиск металічний.
Різновиди ред.
Розрізняють:
- полібазит арсеновий (пірсит);
- полібазит арсенистий (пірсит).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2009) — 2009.
- ↑ Bindi L., Menchetti S. The pearceite-polybasite group of minerals: Crystal chemistry and new nomenclature rules // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 2007. — Vol. 92, Iss. 5-6. — P. 918–925. — ISSN 0003-004X; 1945-3027 — doi:10.2138/AM.2007.2440
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Полібазит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Полібазит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.