Половецьке (Бердичівський район)

село в Житомирській області, Україна

Полове́цьке — село в Україні, у Бердичівському районі Житомирської області. Населення становить 680 осіб на 2024 рік[1].

село Половецьке
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Бердичівський район Бердичівський район
Тер. громада Гришковецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA18020070110095927
Основні дані
Засноване 1600
Населення 680
Площа 2,562 км²
Густота населення 315,77 осіб/км²
Поштовий індекс 13336
Телефонний код +380 4143
Географічні дані
Географічні координати 49°57′31″ пн. ш. 28°40′8″ сх. д. / 49.95861° пн. ш. 28.66889° сх. д. / 49.95861; 28.66889
Середня висота
над рівнем моря
241 м
Місцева влада
Адреса ради 13336, с. Половецьке, вул. Центральна, 78а
Карта
Половецьке. Карта розташування: Україна
Половецьке
Половецьке
Половецьке. Карта розташування: Житомирська область
Половецьке
Половецьке
Мапа
Мапа

CMNS: Половецьке у Вікісховищі

Географія

ред.

Селом протікає річка Половецьк, ліва притока Жабокрика.

Етимологія

ред.

Історія

ред.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Солотвинської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 438 осіб, 64 дворових господарства, існували православна церква, школа, постоялий будинок, завод для виділення синьки[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 802 осіб (415 чоловічої статі та 387 — жіночої), з яких 710 — православної віри[4].

Відомі особи

ред.

У селі Половецьке народився (1953 рік, 4 квітня) відомий український поет, голова Житомирської обласної організації Національної спілки письменників України, Почесний громадянин Бердичівського району, "честь і слава Житомирщини", заслужений діяч мистецтв України Михайло Пасічник. Уродженцем села є вчений-хімік Аахенського технологічного університету Віктор Вітусевич.

Населення

ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 838 осіб, з яких 357 чоловіків та 481 жінка.[5]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 802 особи.[6]

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 98,89 %
російська 1,11 %

Примітки

ред.
  1. Паспорт громади | Гришковецька громада, Житомирська область, Бердичівський район. gryshkovecka-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 21 жовтня 2024.
  2. Пріцак О. Половці // Український історик. 1973, №1-2. С. 117-118.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-27. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Посилання

ред.