Вікіпедія

Повітряні сили Ічкерії

Повітряні сили Ічкерії — вид збройних сил Чеченської Республіки Ічкерії.

Повітряні сили Ічкерії
Розпізнавальний знак ПС ЧРІ
На службі 1991-1994[1]
Країна  Ічкерія
Вид Збройні сили
Тип повітряні сили
Війни/битви Бойові дії проти озброєних загонів антидудаєвської опозиції[1]

Історія ред.

У результаті виводу з Чеченської Республіки у 1992 році частин Російської армії було залишено практично усе озброєння колишнього СРСР, у тому числі літаки й засоби протиповітряної оборони (ППО)[1].

На авіабазі «Калинівська» Армавірським авіаційним училищем були залишені 39 навчально-тренувальних літаків Л-39 «Альбатрос», 80 Л-29 «Дельфин», 3 винищувачі МіГ-17, 2 тренувальних МіГ-15УТІ, 6 літаків Ан-2, 5 Ту-134 й 2 гелікоптера Мі-8.[1][2]

На авіабазі «Ханкала» залишились 72 Л-39 і 69 Л-29 «Дельфин»[1].

Всі літаки були не бойовими, але за певних обставин їх можна було використовувати як штурмовики. Таким чином, чисельний склад ПС Чеченської Республіки Ічкерія оцінювався у 267 літаків і 2 гелікоптера[1]. Ситуація з боєприпасами була невтішною — некерованих авіаційних ракет на складах майже не залишилося, а значна частина авіабомб була навчальною, і основну частину озброєння ПС складали застарілі авіабомби калібру 50—100 кг.[3].

За даними російської розвідки, до листопада 1994 року справними та боєздатними були лише близько 40 % техніки, тобто приблизно сто бойових машин[1].

Більшість чеченської авіаційної техніки була знищена на аеродромах у перші ж дні Першої чеченської війни[1].

ППО авіабаз налічувала 10 ЗРК «Стріла-10», 23 зенітно-артилерійські установки різних типів і 7 ПЗРК «Ігла»[1].

Крім того, за даними деяких ЗМІ, загони моджахедів, що воювали в Чечні, мали кілька ПЗРК «Stinger» американського виробництва[1].

Пункти базування ред.

Для базування чеченської авіації могли бути використані три авіабази[1]:

  • Авіабаза «Грозний — Північний»
  • Авіабаза «Калинівська»
  • Авіабаза «Ханкала»

Повідомлялося також про роботи з пристосування кількох ділянок автострад для базування літаків.[1]

Техніка та озброєння ред.

Тип Виробництво Призначення Кількість Зауваення
Літаки
Aero L-39 Albatros   Чехословаччина навчально-тренувальний літак
навчально-бойовий літак
111[1]
 1 літак збитий 4 жовтня 1992 року в результаті дій опозиції, екіпаж загинув[1]
Aero L-29 Delfin   Чехословаччина навчально-тренувальний літак
149[1]
МіГ-17   СРСР винищувач
3[1]
МіГ-15УТІ   СРСР навчально-тренувальний винищувач
6[1]
Ан-2   СРСР літак загального призначення
6[1]
 2 літаки збиті 21 вересня 1992 року в результаті дій опозиції, екіпажі загинули[1]
Гелікоптери
Мі-8   СРСР універсальний гелікоптер
15[1]
 на гелікоптери окремо один від одного наносилися Прапор та Герб Чеченської Республики Ічкерії (зі спрощеним зображенням вовка та дев'ятьма жовтими п'ятикутнимим зірками): на Мі-8Т "23 RED" було нанесено звичайний варіант герба з чорним фоном[4], а от на Мі-8Т "39 YELLOW" чорного фону не було[5]; фюзеляж гелікоптера Мі-8Т "39 YELLOW", на якому збереглися роз після руйнування використовувався військовими РФ у якості споруди гірського контрольно-пропускного пункту
Системи ППО
9К35 «Стріла-10»   СРСР самохідний зенітний ракетний комплекс
15[1]
 ближньої дії
різні типи   СРСР зенітні артилерійські установки
23[1]
9К38 «Ігла»   СРСР Переносний зенітно-ракетний комплекс
17[1]
9К34 «Стріла-3»   СРСР Переносний зенітно-ракетний комплекс
немає даних
FIM-92 Stinger   США Переносний зенітно-ракетний комплекс
немає даних

Розпізнавальні знаки ред.

На електронних сторінках, присвячених символіці ВПС країн світу, часто згадується розпізнавальний знак ВПС ЧРІ, що є радянською червоною зіркою (розпізнавальний знак ВПС СРСР), з накладеним на неї гербом ЧРІ. Однак жодних фотографій, що свідчать про це, не наводиться[6].

  •  
    Рондель ВПС ЧРІ, що наносився на літаки L-39
  •  
    Рондель ВПС ЧРІ (альтернативний варіант)
  •  
    Прапор Чеченської Республіки Ічкерія (без герба) наносився на гелікоптери Мі-8Т
  •  
    Герб Чеченської Республіки Ічкерія наносився на гелікоптери Мі-8Т (зі спрощеним вовком і жовтими зірками)

Див. також ред.

Джерела ред.

  • Владислав Морозов. «Одинокие волки». ВВС Чеченской Республики Ичкерия в 1992-1994 гг. / Морозов В.Ю. // Авиация и Время : наук.- попул. авіац. журн. України/ ВЦ "АероХобі" ; голов. ред. О. М. Ларіонов. - Київ : АероХобі, 2013. – 1 (132). – С. 40-44. ISSN 2304-1501
  • Владислав Морозов. У страха глаза велики (ВВС Чеченской Республики Ичкерия в 1992-1994 гг.) / Морозов В.Ю. // М-Хобби : журнал любителей масштабного моделизма и военной техники. – Москва : Цейхауз, 2013. – 3 (142). – С. 38-41. ISSN 0236-0586

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю Жирохов, Михаил (9 серпня 2004). История ВВС Ичкерии. airwar.ru. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 24 квітня 2009.
  2. ↑ Lutz, Raymond R. (April 1997). Russian Strategy In Chechnya: a Case Study in Failure. Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 9 грудня 2017.
  3. ↑ В. Морозов. «Одинокие волки». ВВС Чеченской Республики Ичкерия в 1992—1994 годах. Авиация и время, 2013, № 1.
  4. ↑ Авиация республики Ичкерия. dzen.ru (рос.). 25 жовтня 2022. Архів оригіналу за 9 вересня 2023. Процитовано 9 вересня 2023.
  5. ↑ «Кукурузники» в бою. Ч. 2. Чечня. Фраза (рос.). Процитовано 9 вересня 2023.
  6. ↑ Палитра крыла, Чечня (Ичкерия). Архів оригіналу за 5 липня 2009. Процитовано 24 квітня 2009.
  7. ↑ Українські добровольці в чеченській війні
  8. ↑ Бійці Української народної самооборони воювали проти росіян в Ічкерії


  Це незавершена стаття про Чеченську Республіку Ічкерія.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Повітряні_сили_Ічкерії&oldid=42316553