Відкрити головне меню

Площа Революції (офіційно Рєволюциі) — площа в історичному центрі Луганська, що адміністративно належить до Ленінського району міста. Площа розташована між вулицями Поштовою та Леніна. На площі розташований однойменний сквер, в якому знаходяться поховання відомих на Луганщині революційних діячів та військових Червоної армії.

Площа Революції
(Рєволюциі)

Луганськ
Пам'ятник Леніну на площі
Пам'ятник Леніну на площі
Місцевість Старе місто
Район Ленінський
Назва на честь Жовтневої революції
Колишні назви
Базарна, Старобазарна, Успенська
Координати landmark_scale:6000 48°34′39″ пн. ш. 39°17′58″ сх. д. / 48.57750° пн. ш. 39.299583° сх. д. / 48.57750; 39.299583
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Леніну
Храми Успенська церква (зруйнована 1925)
Навчальні заклади СШ №2
Заклади культури Обласна філармонія
Забудова багатоповерхова
Парки Сквер Революції
Зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
На карті Revolution square (Luhansk).png
На карті населеного пункту
Мапа
CMNS: Площа Революції (Луганськ) на Вікісховищі

Зміст

ІсторіяРедагувати

Формування площі почалося в 1798 році. На початку свого існування вона мала назву Базарної, або ж Старобазарної, площі, оскільки на ній проходили ярмарки та базари. В північній частині площі розміщувались гостинні двори, в інших — торгові лавки.

В 1821 році на площі збудували Успенську церкву, що дала нову назву площі — Успенська.

Протягом XIX століття площа забудовувалась двоповерховими будинками з мергелю арочного типу. В північній частині було творено під дерев'яним дахом криницю.

З моменту свого заснування Успенська площа стала місцем масових зібрань жителів міста. У 1900 році на площі було закладено сквер, де 1912 роки пройшли урочисті заходи з нагоди 100-річчя Франко-російської війни 1812 року.

 
Закладення Успенського скверу (1900 рік)

Історична забудоваРедагувати

Успенська церкваРедагувати

Успенська церква була першою[1] церквою на території селища Луганський завод. Її збудували в 1821 році з дерева. В результаті пожежі 1830[2] року церква згоріла та відбудовувалася з каменю протягом 18401854 років. В цей час Старобазарну площу було перейменовують на Успенську.

В 1924 році навпроти церкви було встановлено пам'ятник Леніну. Задля поліпшення архітектурного простору площі протягом 19241925[1] років церкву було зруйновано. Пізніше на місці церкви побудували будинок для робітників губвиконкому.

Земська управаРедагувати

 
Меморіальна дошка на будівлі школи

Навпроти церкви, на іншій стороні площі, знаходилась двоповерхова будівля, що слугувала Словя'носербською земською управою. Земська управа видавала газету «Листокъ объявлений Славяносербскаго земства», що була першим друкованим виданням міста. Перший номер газети вийшов 1 травня 1903 року, редактором був голова управи.

Газета виходила тричі на місяць в кількості 850 примірників. Примірник коштував 50 копійок, але земські заклади та службовці отримували її безкоштовно.

Нині на місці управи знаходиться будівля середньої школи № 2. На початку XX століття в будівлі школи розміщувалась земська пошта, через яку протягом 19021903 років нелегально поширювалася газета «Іскра».

Гірничо-комерційний клубРедагувати

На місці сучасної будівлі обласної філармонії знаходився двоповерховий будинок, збудований наприкінці 80-х років XIX століття[3]. Перший поверх будівлі використовувався в комерційних цілях, в ньому розміщувалися аптека, магазини з продажу суконь та взуття. Другий поверх займав Гірничо-комерційний клуб. Пізніше в будівлі розміщувалися танцювальний клас та кінотеатр «Художній».

В 1930-х роках приміщення будинку займав ТЮГ. З 1945[4] року в будівлі розміщувалась філармонія, також в будівлі розміщувалися театр ляльок та кінотеатр «Хроніка». В 1960-х роках була запланована реконструкція концертної зали, однак було вирішено знести старий будинок та побудувати новий. В 1984 році в луганській філармонії було встановлено орган[4].

2001 року будівля філармонії була визнана аварійною. По завершенні реконструкції в 2008 році філармонія мала дві концертні зали на 503 та 70 місць][4].

КраєвидиРедагувати

В поданій нижче таблиці розміщено фотографії та листівки з зображенням видів площі Революції. Світлини верхнього рядка зафіксували площу такою, як вона була наприкінці XIX — початку ХХ століття. Фотографії з нижнього ряду зроблені в наш час (2012 рік).

Фото
         
Історична забудова
Гірничо-комерційний клуб
Успенський сквер
Земська управа
Успенський сквер
Успенська церква
Фото
         
Сучасний вигляд
Філармонія
Сквер Революції
Школа № 2
Сквер Революції
Житловий будинок

СкверРедагувати

 
Гаубиця «Єдиноріг». Подібну гармату було встановлено на території скверу, а пізніше перенесено до будівлі Луганського краєзнавчого музею

В 1900 році на площі було закладено Успенський сквер. В центрі скверу було встановлено гармату єдиноріг, відлиту на Луганському ливарному заводі близько 1814 року при директорі Якові Нілусі, про що свідчить напис на гаубиці: «Луганский литейный заводъ. Нач. Нілусъ». На гарматі містяться також ініціали «А. С.», що, можливо, належали майстру Сушкову.

Після Жовтневої революції гармату було передано до Луганського крайового музею. З 1978 року гармата знаходиться біля будівлі обласного краєзнавчого музею.

На території скверу поховані Іван Яковенко, Олександр Пархоменко, Іван Алексєєв-Кума, Іван Орешко, Петро Богиня. Також у сквері знаходиться братська могила офіцерів Радянської Армії.

Пам'ятникиРедагувати

Назва Скульптор Рік
встановлення
Зображення Короткі відомості
Володимиру Леніну Мухін В. І.
Федченко В. Х.
Агібалов І. М.
Мізін В. І.
1932   На постаменті з пісковика розміщено скульптуру В. І. Леніна в повний зріст під час виступу. Права рука лежить на трибуні, накритій Радянським прапором, у лівій Ленін тримає записну книжку.

На постаменті з лицьового боку видно напис ЛЕНІН, літери та скульптура бронзові[5].

Могила Олександра Пархоменка Можаєв М. В.
Шарапенко В. О.
1957   На постаменті з червоного граніту встановлено бюст революціонера в бурці та з біноклем. На постаменті міститься напис Александр Пархоменко (18851921). Бюст та літери бронзові. Висота постаменту становить 2,17 м, ширина — 63 см, висота бюсту становить 1,3 м[6].
Могила Івана Яковенка Мухін В. І.
Федченко В. Х.
1944   На постаменті пірамідальної форми з необтесаного каменю розміщена скульптурна фігура орла. Висота постаменту становить 2,3 м, на його лицьовому боці розміщено металеву дошку з портретом діяча у профіль, його ім'ям та роками життя 19101942.

Висота залізобетонного орла сягає 1,4 м. Його ліве крило підняте, а праве опущено, в дзьобі птах тримає кулеметну ленту.

Пам'ятник було реконструйовано в 1974 році[7].

Братська могила офіцерів Радянської Армії Мухін В. І. 1944   На цегляному постаменті розміщено скульптуру офіцера, що навколішки цілую бойове знамено. Скульптура виготовлена з залізобетону та окована міддю. На лицьовому боці напис Визволений Ворошиловград — героям Великої вітчизняної війни.

В могилі поховані полковник Парховніков, підполковники Дмитрієв та Дементьєв, майор Мітін та старший лейтенант Махров, які загинули 14 лютого 1943 року при визволенні Луганська[8].

Братська могила луганських робітників 1957   Могилу обрамлено сірим бордюром з граніту. Надгробна плита містить перелік всіх похованих у могилі робітників[9].
Могили Івана Алексеєва-Кума, Петра Богині та Івана Орешка 1957   Три могили об'єднані єдиним гранітним надгробком, що містить прізвища похованих[10][11][12].

ГалереяРедагувати

Вид на Англійську вулицю з Успенської площі Успенська площа і церква Успенський сквер та Успенська церква, на задньому плані Миколаївський собор

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Культові споруди Луганська (к. XVIII −30-e рр. XX ст.)(рос.)
  2. Православні та інославні святині(рос.)
  3. Пам'ятні місця Луганська(рос.)
  4. а б в Історія філармонії Архівовано 26 August 2013[Дата не збігається] у Wayback Machine.(рос.)
  5. Пам'ятник Леніну Архівовано 17 October 2013[Дата не збігається] у Wayback Machine.(рос.)
  6. Могила Олександра Пархоменка[недоступне посилання з квітень 2019](рос.)
  7. Могила Івана Яковенка[недоступне посилання з квітень 2019](рос.)
  8. Братська могила офіцерів Радянської Армії[недоступне посилання з квітень 2019](рос.)
  9. Братська могила луганських робітників[недоступне посилання з квітень 2019](рос.)
  10. Могила Івана Алексеєва-Кума[недоступне посилання з квітень 2019](рос.)
  11. Могила Івана Орешка Архівовано 4 July 2013[Дата не збігається] у WebCite(рос.)
  12. Могила Петра Богині Архівовано 4 September 2013[Дата не збігається] у WebCite(рос.)

ДжерелаРедагувати

  • Башкина В. Я., Поболелов А. И., Сумишин Ю. С. Привѣтъ изъ Луганска. История Луганска на почтовых открытках и фотографиях. — Луганск : МАКСИМ, 2007. — С. 128. — ISBN 978-966-8526-98-5.