Вікіпедія

Плошко Вадим Васильович

Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (січень 2018)

Плошко Вадим Васильович (16 березня 1933, с. Гречанівка, Снігурівський район, Миколаївська область — 28 березня 2015, с. Ольшана, Ічнянський район, Чернігівська область) — письменник, геолог, краєзнавець.

Плошко Вадим Васильович
Народився 16 березня 1933(1933-03-16)
Гречанівка, Горохівська сільська громада, Снігурівський район, Миколаївська область, Українська СРР, СРСР
Помер 28 березня 2015(2015-03-28) (82 роки)
Ольшана, Ічнянський район, Чернігівська область, Україна
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Національність українець
Діяльність геолог, краєзнавець, письменник
Alma mater геологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (1955)
Науковий ступінь кандидат геологічних наук (1973)
Батько Плошко Василь Євдокимович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Плошко.

Життєпис ред.

Дитинство ред.

У 1934 році родина Плошків переїздить до Чернігівщини. Довоєнне дитинство пройшло в селі Городні Іваницького району Чернігівської області. Напередодні війни померла мама Тетяна Іванівна.

Освіта ред.

З медаллю закінчив 10 класів Ольшанської школи в 1950 році. Освіту геолога здобув на геологічному факультеті Київського університету ім. Т. Г. Шевченка в 1950—1955 роках. Навчався в групі геохіміків разом зі старшим братом Вітольдом.

Робота ред.

Працював за фахом в Казахстані на геологічних зйомках в різних районах Мугоджар в якості старшого геолога — начальника партій. У 1960 році на Уралі на зйомці Ільменського мінералогічного заповідника. З 1961 року — в системі тресту «Чернігівнафтогазгеологія» на посадах керівника наукових тем і дослідних лабораторій. З 1966 року до виходу на пенсію працював начальником геолого-тематичної партії, головним геологом Прилуцького Управління бурових робіт системи об'єднання «Укрнафта». Певний час був головним геологом цього Управління.

Наукові роботи ред.

У 1973 році без відриву від виробництва захистив дисертацію на звання кандидата геолого-мінералогічних наук, має 30 наукових публікацій в геологічних журналах. Його наукові розробки і практичні рекомендації впроваджувалися в Прилуцькому нафтогазопромисловому районі. Цінність розробок В. Плошка підтверджено відкриттям нових нафтових та газоконденсатних покладів на Леляківському й Гнідинцівському родовищах та нових родовищ газу на Озерянській і Білоусівській площах, а також нового нафтового родовища на Західно-Софіївській площі.

Вихід на пенсію ред.

Після виходу на пенсію в 1994 році плідно працює на ниві краєзнавства. Історичні нариси публікує в газетах «Трудова Слава». «Скарбниця», в журналі «Дніпро».

Свій серйозний дослідницький доробок на історико-краєзнавчій ниві В. Плошко узагальнив у книзі «Ольшана. Історичні нариси», яку видав у 2006 році. Зібравши багатий фактичний матеріал і історії, етнографії, побуту, персоналій с. Ольшани і суміжних територій, узагальнив його в «Ольшанському енциклопедичному довіднику».

2006 року завершив упорядкувань родинних архівів, упорядкував книгу «З історії Посульсько-Удайського краю» під авторством батька Василя Євдокимовича і брата Вітольда Васильовича, вже після їхньої смерті[1][2].

Особлива сторінка творчості — дослідження родоводу, чим він серйозно займався впродовж кількох років разом із братом. Супроводжував брата і батька у поїздках селами району для збору матеріалів про гілки й відгалуження родового дерева Плошків і Сакунів (по батьковій лінії), а також роду Остапенків і Братченків (по матері). Вадим Васильович виконав пейзажні, портретні і видові фотографії, що ілюструють текст Родоводу в різних його частинах.

Першу книгу родоводу під авторством брата видав 2007 року. Книга «Мій родовід[3]» має науково-історичне значення, адже відомості про цю українську родину сягають кінця сімнадцятого століття, а саме дослідження є унікальним в Україні.[джерело?]

Готував до друку книги «Краю, мій краю…», в якій систематизував багатий історичний матеріал про села колишньої Ольшанської волості. Працював над рукописами «Бувальщина» (біографічні зібрання мемуарного жанру про своє життя), а також готував другий том книги. «Мій родовід».

Смерть ред.

Помер Плошко Вадим Васильович у віці 82 років у с. Ольшана, де і похоронений.

Родовід, сім'я ред.

  • Батько, Плошко Василь Євдокимович,
  • Брат, Плошко Вітольд Васильович
  • Син Василь, підполковник, працював на космодромі Плесецьк
  • Доньки Наталія і Вікторія
  • Племінниця, Тетяна Вітольдівна, живе у Москві

Твори ред.

Примітки ред.

  1. ↑ З історії Посульсько-Удайського краю [Архівовано 5 грудня 2016 у Wayback Machine.], Ічнянщина
  2. ↑ Відбулося засідання Комісії з присудження обласної премії ім. М.М.Коцюбинського [Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.], Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації
  3. ↑ Плошко, В.В. (2007). Мій родовід: Історичне дослідження (українська) . Ніжин: ТОВ "Видавництво" Аспект-Поліграф". с. 244. ISBN 978-966-340-238-3.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Плошко_Вадим_Васильович&oldid=41837343