Вікіпедія

Плачков Іван Васильович

український політик
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Плачков.

Іва́н Васи́льович Пла́чков (23 листопада 1957, Криничне, Болградський район, Одеська область) — український політик. Кандидат технічних наук (2005). Голова наглядової ради «Київенерго» (з січня 2012). Власник виноробної торгової марки «Колоніст».

Іван Васильович Плачков
болг. Иван Васильев Плачков
13-й Міністр палива та енергетики України
4 лютого 2005 — 4 серпня 2006
ПрезидентВіктор Ющенко
Прем'єр-міністрЮлія Тимошенко
Юрій Єхануров
ПопередникСергій Тулуб
НаступникЮрій Бойко
6-й Міністр енергетики України
24 лютого 1999 — 30 грудня 1999
ПрезидентЛеонід Кучма
ПопередникОлексій Шеберстов
НаступникСергій Тулуб
Народився23 листопада 1957(1957-11-23) (67 років)
село Криничне, Болградський район, Одеська область, Українська РСР,
СРСР СРСР
Відомий якполітик
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьболгарин
Alma materНаціональний університет «Одеська політехніка»
Політична партіябезпартійний
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Державна премія України в галузі науки і техніки
Державна премія України в галузі архітектури
Державна премія України в галузі архітектури
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Заслужений енергетик України
Заслужений енергетик України

Біографія

ред.

Болгарин; батько Василь Семенович (1930–1987); мати Ганна Іванівна (1930) — пенсіонер; дружина Світлана Григорівна (1957–2010) — була керівником секретаріату Комітету з питань європейської інтеграції Апарату ВР України; син Григорій (1981), раніше машиніст блоку 250/300 МВт Київ. ТЕЦ-5, нині — Головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України.

Освіта: Одеський політехнічний інститут (1975–1980), інженер-теплоенергетик, «Атомні електростанції та устаткування»; кандидатська дисертація «Теплоенергетичні засади модернізації системи теплопостачання мегаполісу (на прикладі міста Києва)» (Інститут технічної теплофізики НАН України, 2005).

  • Вересень — жовтень 1974 — різнороб ПМК-99 тресту «Дунайводбуд».
  • Листопад 1974 — серпень 1975 — лаборант фізичного кабінету Криничанської СШ.
  • Серпень 1975 — вересень 1980 — студент Одеського політехнічного інституту.
  • Жовтень 1980 — січень 1993 — машиніст-обхідник, машиніст ЦТЩУ управління котлами, старший машиніст, заступник начальника цеху, в.о. начальника цеху, начальник котлотурбінного цеху, січень — вересень 1993 — заступник директора з капітального будівництва, вересень 1993 — червень 1994 — головний інженер Київської ТЕЦ-5 ВЕО «Київенерго».
  • Червень 1994 — серпень 1995 — головний інженер ВЕО «Київенерго».
  • Серпень 1995 — квітень 1998 — голова правління — директор Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго».
  • Квітень 1998 — лютий 1999 — голова правління — генеральний директор АЕК «Київенерго».
  • 24 лютого — 30 грудня 1999 — Міністр енергетики України[1][2].
  • Січень 2000 — лютий 2005 — голова правління — генеральний директор АЕК «Київенерго».
  • 4 лютого 2005 — 4 серпня 2006 — Міністр палива та енергетики України[3].
  • 3 серпня 2006 — 1 листопада 2007 — голова Одеської облдержадміністрації[4][5].
  • Листопад 2007 — серпень 2008 — радник Президента України[6][7].
  • Серпень 2008 — березень 2010 — заступник керівника Державного управління справами[8][9].
  • Обіймав посаду почесного президента Асоціації Газовидобувних Компаній України з 2015 до 2017 року.[11]

Депутат Київської міськради у 1998–2000 та 2002–2006 роках.

Був членом Ради НСНУ (з 07.2005).

До 11.09.2006 — член Ради національної безпеки і оборони України.

Член Ради національної безпеки і оборони України (25.05.-6.11.2007).

2002 — кандидат в народні депутати України, виборчій округ № 141 Одеська область, самовисування. За 21.63 %, 3-й з 10 претендентів. На час виборів: голова правління-генеральний директор «Київенерго», безпартійний.

Заслужений енергетик України (12.1996)[10]. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999). Орден «За заслуги» III ст. (05.2004)[11]. Почесна грамота Кабінету Міністрів України (12.2000)[12]. Державний службовець 1-го рангу (11.2006)[13].

Ініціатор встановлення пам'ятника Івану Франку в Одесі (2005).

Політична діяльність

ред.

У 2021 виступив з аналізом енергетичної галузі України, закликами переглянути регуляторну політику ринку електроенергії, вказавши, що на порозі енергетичної безпеки стоїть «Троянський кінь», начинений дешевою електроенергією з Росії та Білорусі. Зокрема, наголошувалось, що енергетична галузь перебуває стані неграмотної регуляції, бездіяльності, випустив коротке бачення виходу з кризи.[14][15]

Посилання

ред.
  • Біографія(болг.)

Примітки

ред.
  1. ↑ Указ Президента України від 23 лютого 1999 року № 188/99 «Про призначення І. Плачкова Міністром енергетики України»
  2. ↑ Указ Президента України від 31 грудня 1999 року № 1667/99 «Про звільнення І. Плачкова з посади Міністра енергетики України»
  3. ↑ Указ Президента України від 4 лютого 2005 року № 158/2005 «Про призначення І. Плачкова Міністром палива та енергетики України»
  4. ↑ Указ Президента України від 3 серпня 2006 року № 671/2006 «Про призначення І. Плачкова головою Одеської обласної державної адміністрації»
  5. ↑ Указ Президента України від 1 листопада 2007 року № 1054/2007 «Про звільнення І. Плачкова з посади голови Одеської обласної державної адміністрації»
  6. ↑ Указ Президента України від 5 листопада 2007 року № 1062/2007 «Про призначення І. Плачкова Радником Президента України»
  7. ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2008 року № 720/2008 «Про звільнення І. Плачкова з посади Радника Президента України»
  8. ↑ Указ Президента України від 19 серпня 2008 року № 721/2008 «Про призначення І. Плачкова заступником Керівника Державного управління справами»
  9. ↑ Указ Президента України від 12 березня 2010 року № 350/2010 «Про звільнення І. Плачкова з посади заступника Керівника Державного управління справами»
  10. ↑ Указ Президента України від 12 грудня 1996 року № 1205/96 «Про присвоєння почесного звання "Заслужений енергетик України"»
  11. ↑ Указ Президента України від 27 травня 2004 року № 585/2004 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій міста Києва»
  12. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2000 року № 1789 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
  13. ↑ Указ Президента України від 20 листопада 2006 року № 974/2006 «Про присвоєння І. Плачкову рангу державного службовця»
  14. ↑ «Троянський кінь» вже біля воріт. uaea.com.ua. Всеукраїнська енергетична асамблея. 21.02.2021. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 20 березня 2021.
  15. ↑ Іван Плачков про стан енергетичної галузі. youtube.com. Україна 24.
Попередник: Міністр палива та енергетики України
5 лютого 2005 — 4 серпня 2006 		Наступник:
Продан Юрій Васильович Бойко Юрій Анатолійович
Попередник: Голови Одеської облдержадміністрації
3 серпня 2006—1 листопада 2007 		Наступник:
Цушко Василь Петрович
2005—2006 		Сердюк Микола Дмитрович
2007—2010
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Плачков_Іван_Васильович&oldid=38088953