Плачинда
Плаци́нда, плачинда, плачінда, плачінта, плечинда, пляцинда, в українських селах Молдови, та лівобережжя Дністра також паляниця (рум. plăcintă від лат. placenta) — виріб із листкового тіста (переважно прісного), що має плескату форму, з начинкою із сиру, гарбуза тощо, або без неї; різновид пирога. Одна з багатьох національних страв Румунії, Молдови та південної України.
 Плачинда з сиром | |
| Походження |  Румунія  |
|---|---|
| |
З 2021 року бессарабська плацинда Долини Фрумушика готується отримати статус нематеріальної культурної спадщини, як страва регіону Одещина, у складі екокультурного туристичного маршруту «Тарутинський степ», що підтримується Українським культурним фондом, намагається отримати статус об'єкту нематеріальної культурної спадщини України [1][2].
Етимологія
ред.Назва походить від лат. placenta — «пиріг», яке, в свою чергу, походить від грец. πλάκοεις — «коржик» (дослівно — «плаский»), що пов'язане з πλάξ — «площина, рівнина, плита». Те ж саме походження має і слово «плацента».
Різновиди
ред.У Лексикографічному бюлетені за 1952 рік поряд з лінивими голубцями зафіксовані ліниві плачінди «коржі з тіста, замішаного разом з сиром або капустою».[3]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ ЩЕ РАЗ ПРО ПЛАЦИНДУ: ПЛАЦИНДА — ЯК ПЛАЦЕНТА. Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. С. Грушевського (укр.). 29 листопада 2021. Процитовано 3 травня 2025.
- ↑ Еко-культурний туристичний маршрут «Тарутинський степ» готов приймати туристів. БессарабiЯ.UA (рос.). 3 листопада 2021. Процитовано 3 травня 2025.
- ↑ Лексикографічний бюлетень, 1952, С. 46. [Архівовано 5 серпня 2024 у Wayback Machine.]
Джерела
ред.- Словник української мови. — К.: Наукова думка, 1975. — т. 6.
Посилання
ред.- Плечинда // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1398. — 1000 екз.
- З. Клиновецька Страви й напитки на Україні Київ-Львів 1913 р.
