Паляниця
Паляниця — хлібина, плескатий хліб переважно з пшеничного борошна. Зверху хлібини була скоринка-козир, що утворювалася через надріз на хлібі перед випічкою.
Вірування і традиціїРедагувати
У слов'ян хліб віддавна вважався священним продуктом. Пшенична паляниця на столі символізувала щастя й благополуччя господи. Люди вірили, що Бог наділяє людину хлібом разом із Долею. Ці уявлення і визначили конкретні правила поведінки із хлібною паляницею під час їжі. Не дозволялося, щоб одна людина доїдала шматок після іншої — забереш щастя і силу. Якщо залишив шматок, то цілу ніч снитимуться старці, будеш худнути. Не дозволялося їсти за спиною іншої людини — «з'їси його силу». Християнська символіка ототожнювала хліб із тілом Божим.
В Україні будь-яке свято чи обряд не обходились без паляниці, вона була символом гостинності, прихильності, ритуальним та обереговим знаком. Пшеничні паляниці вживали частіше як святкові або обрядові страви, бо в Україні перевагу завжди надавали житньому хлібові. У неврожайні роки паляниці доводилося пекти з домішками ячмінного борошна, висівок тощо. Паляниці були вінцем хліборобської праці, символізували благородство і красу однієї з найдревніших професій у світовій культурі. Багатство і цінність, що містяться в образі паляниці — Сонця, є віддзеркаленням національного обличчя українців і справжніми свідками споконвічного прагнення народу до волі, удосконалення, краси й сонця.
Цікаві фактиРедагувати
Слово «паляниця» використовується як шібболет в українські мові, для виявлення російськомовних людей.
ПриміткиРедагувати
ДжерелаРедагувати
- Словник символів, Потапенко О. І., Дмитренко М. К., Потапенко Г. І. та ін., 1997.
ПосиланняРедагувати
- Паляниця // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1279. — 1000 екз.
- Рецепт та приготування
- https://ukrainian.stackexchange.com/