Паляниця
Паляниця[1] — хлібина, плескатий хліб переважно з пшеничного борошна. Зверху хлібини була скоринка-козир, що утворювалася через надріз на хлібі перед випічкою.
Вірування і традиціїРедагувати
У слов'ян хліб віддавна вважався священним продуктом. Пшенична паляниця на столі символізувала щастя й благополуччя господи. Люди вірили, що Бог наділяє людину хлібом разом із Долею. Ці уявлення і визначили конкретні правила поведінки із хлібною паляницею під час їжі. Не дозволялося, щоб одна людина доїдала шматок після іншої — забереш щастя і силу. Якщо залишив шматок, то цілу ніч снитимуться старці, будеш худнути. Не дозволялося їсти за спиною іншої людини — «з'їси його силу». Християнська символіка ототожнювала хліб із тілом Божим.
В Україні будь-яке свято чи обряд не обходились без паляниці, вона була символом гостинності, прихильності, ритуальним та обереговим знаком. Пшеничні паляниці вживали частіше як святкові або обрядові страви, бо в Україні перевагу завжди надавали житньому хлібові. У неврожайні роки паляниці доводилося пекти з домішками ячмінного борошна, висівок тощо. Паляниці були вінцем хліборобської праці, символізували благородство і красу однієї з найдревніших професій у світовій культурі. Багатство і цінність, що містяться в образі паляниці — Сонця, є віддзеркаленням національного обличчя українців і справжніми свідками споконвічного прагнення народу до волі, удосконалення, краси й сонця.
Цікаві фактиРедагувати
Слово «паляниця» використовується як шібболет в українській мові, для виявлення російськомовних людей.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Паляниця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
ДжерелаРедагувати
- Словник символів, Потапенко О. І., Дмитренко М. К., Потапенко Г. І. та ін., 1997.
ПосиланняРедагувати
- Паляниця // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — С. 270. — ISBN 966-00-0590-3.
- Кожуховська Л. Паляниця // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 595. – ISBN 978-966-2464-48-1.
- Дикарев М. Малорусское слово «паляныця» и греческое «πελανος» // Киевская старина. — 1899. — Т. 67. Октябрь. — № 10. — Отд. 1. — С. 31-49. (рос. дореф.)
- Паляниця // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1279. — 1000 екз.
- Рецепт та приготування
- https://ukrainian.stackexchange.com/