Відкрити головне меню
Platinum nuggets.jpg
Платина самородна. Республіка Саха.

Платина самородна (рос. платина самородная, англ. natural platinum; нім. gediegenes Platin n) – група платинових мінералів координаційної будови, що є природними твердими розчинами в платині металів тієї ж або іншої груп, переважно заліза.

Зміст

Загальний описРедагувати

Звичайно містять 2–3 основних (мінералотвірних) метали і різну кількість металів-домішок. У кристалічній структурі платина є металом-розчинником. Мінерали платини самородної: тверді розчини заліза в платині – власне самородна платина (Pt понад 80%), платина залізиста (Fe 20-50%), ізофероплатина (Pt3Fe), тетрафероплатина (Pt,Fe); іридієва платина (10,4-37,5% Ir); платина паладіїста (7,0-40,0 % Pd), паладіїста станоплатина (16-23% Sn і 17,2-20,9% Pd). Мінерали кристалізуються здебільшого в кубічній сингонії. Вони непрозорі, сіро-сталевого і срібно-білого кольору, з жовтим відтінком. Добрі провідники електрики. Густина 13,100-21,500. Твердість 3,5-5,5. Виділення мінералів часто покриті чорною тонкою і крихкою оксидною плівкою і представлені зернами неправильної форми, рідко дрібними кристалами. Мінерали концентруються в родовищах платинових руд.

Зустрічається в ультраосновних породах, наприклад, в дунітах, а також в жилах кварцу, в чорних пісках і розсипних родовищах. Найбільші самородки знайдені на Північному Уралідунітах – 427,5 г, у алювіальних платинових розсипах – 9635 г), Трансваалі (ПАР), на р. Пінто-Рівер (Колумбія), Івало (Фінляндія), р. Рейн (ФРН), провінції Квебек (Канада), Сьєрра-Невада (шт. Каліфорнія, США), р. Такака і р. Гордж (Нова Зеландія).

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати