Пилкове (рос. Пылково, ерз. Кшуманця) — ерзянське село у Лопатинському районі Пензенської області Росії. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Пилковської сільради[2].

Село Пилкове
рос. Пылково
ерз. Кшуманця
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Flag of Penza Oblast.svg Пензенська область
Муніципальний район Лопатинський район
Поселення Пилковська сільрада
Код ЗКАТУ: 56242825001
Код ЗКТМО: 56642425101
Основні дані
Час заснування 1689
Перша згадка: 1709
Населення 597 (2015)
Площа 53,993 км²
Поштові індекси 442554
Телефонний код +7 84148[1]
Географічні координати: 52°41′ пн. ш. 45°52′ сх. д. / 52.683° пн. ш. 45.867° сх. д. / 52.683; 45.867Координати: 52°41′ пн. ш. 45°52′ сх. д. / 52.683° пн. ш. 45.867° сх. д. / 52.683; 45.867
Часовий пояс UTC+3
Водойма р.Чумаєвка
Відстань
До центру муніципального району/міського округу (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
7 км

До центру регіону (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

110

Мапа
Пилкове (Росія)
Пилкове
Пилкове

Пилкове (Пензенська область)
Пилкове
Пилкове

ГеографіяРедагувати

Пилкове розташоване на території Приволзької височини на березі річки Чумаєвка[ru], з південного-сходу села знаходиться річка Суляєвка[ru]. Відстань до районного центру с. Лопатино — 7 км. Найближча залізнична станція Чаадаєвка за 90 км.

НазваРедагувати

Колишні назви — Архангельське, Поукове, Паукове. У народі побутує також назва села — Кшуманся, яке з ерзянського перекладається як «Редькино».

КліматРедагувати

Клімат села помірно-континентальний, з досить м'якою зимою зі снігопадами й відлигами й тривалим літом.

Середня температура влітку становить + 20 °C, взимку -13 °C. Перехід від зими до літа супровождається нетривалою весною, з різким коливанням температури.

Річна сума опадів у середньому становить 420-470 мм, за вегетаційний період від 210 до 220 мм.

Ґрунт взимку промерзає на глибину від 1 до 1,5 м, а в окремі роки до 2,0 м.

Сніговий покрив досягає на відкритих місцях до 36 см, на захищених — до 60 см і більше. Тривалість снігового покриву — 131 дня.

Середньорічна норма опадів — 467 мм.

ІсторіяРедагувати

Село відомо з 1709 роки як село Поукове/Паукове, у якому тоді було 57 дворів ясачної мордви, тобто ті, хто повинен платити державі натуральний податок «ясак»: хлібом, медом, хутром тощо. Засновником міг бути мордвин Федька Поукі, який отримував землі сучасного села у 1689 році. Після 1720 року населення переведено в розряд державних селян.

У 1748 році село Паукове Узинского стана Пензенського повіту ясачної нехрещеної мордви, 230 душ[3].

З 1780 року село у складі Петровського повіту Саратовської губернії. З кінця XVIII століття село Поуково було волосним центром.

У 1859 році була побудована школа. 1877 року налічувалося 375 дворів, школу, поштову станція, 5 вітряних млинів, 2 водяні млини, цегельний завод.

Між 1859 та 1921 роками, ймовірно, у зв'язку з розподілом села на мокшу та ерзя відбувся поділ на село Старе Пилкове (245 дворів) та село Нове Пилкове (315 дворів).

У 1902 році в селі працювала земської-громадська (на кошти земства та селян) школа.

27 лютого 1918 року в селі було встановлено радянську владу.

1921 року у документах фігурує два селища — Нове Пилково (315 дворів) та Старе Пилково (245 дворів) — адміністративний цент Пилківськой волості. У 1926 році два села об'єднані у Пилкове — центр сільради Верхоузимської укрупненої волості.

У 1955 році село було центральною садибою колгоспу імені Хрущова, в 1990 — колгоспу «Світанок».

ІнфраструктураРедагувати

Село Пилково газифіковано. Є фельдшерсько-акушерський пункт, середня загальноосвітня школа

НаселенняРедагувати

1709 1718 1748 1795 1858 1877 1884 1897[4] 1911 1914 1921 1939 1959 1970 1979 1989 1996 2004 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015
277 ↗ 398 ↘ 230 ↗ 1070 ↗ 2116 ↗ 2528 ↗ 2809 ↗ 3400 ↗ 3542 ↘ 3333 ↘ 1925 ↘ 1224 ↘ 1107 ↘ 1102 ↘ 975 ↘ 741 ↗ 789 ↘ 710 ↗ 720 ↘ 715 ↘ 670 ↘ 655 ↘ 642 ↘ 630 ↘ 626 ↘ 620 ↘ 611 ↘ 597

Відомі уродженціРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Телефонний код с. Пилкове Лопатинського району Пензенської області(рос.)
  2. Про сільраду [Архівовано 25 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. РГАДА, ф. 350, оп. 2, е.хр. 2545, лл. 303 об.-313
  4. Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г. Том 30. Пензенская губерния (СПб, 1903); том 38. Саратовская губерния (СПб, 1904); том 42. Тамбовская губерния (СПб, 1904).(рос.)

ПосиланняРедагувати