Відкрити головне меню

БіографіяРедагувати

Костянтин Дмитрович Петряєв народився 19 січня 1917 року у м. Березовський Єкатеринбурзького повіту Пермської губернії Росії в родині службовців.

В 1938 році закінчив історичний факультет Свердловського педагогічного інституту. Одразу був прийняти в аспірантуру Ленінградського педагогічного інституту ім. О. І. Герцена.

У травні 1941 року захистивт дисертацію «І та ІІ з'їзди Рад у германській революції 1918—1919 рр.» на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук. Після захисту отримав посаду доцента Ленінградського державного педагогічного інституту.

В 1941—1944 роках перебував у лавах Червоної Армії, воював у складі частин Ленінградського та Волховського фронтів. На початку 1944 року був демобілізований та направлений у м. Сиктивкар Комі АРСР, де працював завідувачем кафедри загальної історії педагогічного інституту.

В 1953 році був обраний  за конкурсом завідувачем кафедри загальної історії Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. У 1963—1972 роках завідував кафедрою нової історії зарубіжних країн.

В 1966 році захистив дисертацію «Сучасна історіографія Німеччини 1871—1914 рр.» і здобув науковий ступінь доктора історичних наук. Згодом було присвоєно вчене звання професора.

В подальшому  працював професором в Одеському інституті холодильної промисловості, Інституті підвищення кваліфікації керівних працівників та спеціалістів Міністерства морського флоту СРСР (м. Одеса).

Помер 30 вересня 1987 року в м. Одеса. Похований на 2-му християнському кладовищі.

Наукова діяльністьРедагувати

Є автором 300 опублікованих робіт, 120 з яких присвячені історії та історіографії Німеччини, історії Англії. Автор першої в СРСР монографії «Питання методології історичної науки».

В Одеському університеті підготував 19 кандидатів наук, 7 з котрих стали докторами наук, серед яких професор С. Й. Аппатов.

ПраціРедагувати

  • Петряев К. Д. Курс лекций по истории Франции, Германии, Англии, Ирландии и США. 1871—1914. — Часть І: 1871—1900 гг. — Киев: КГУ, 1958. — 443 с.
  • Петряев К. Д. Курс лекций по истории Франции, Германии, Англии, Ирландии и США. 1871—1914 гг. — Часть ІІ: 1900—1914 гг. — Киев: КГУ, 1960. — 508 с.
  • Петряев К. Д. Современная советская историография истории рабочего движения Германии 1871—1914 гг. [Текст]: Конспект лекций для студентов-заочников исторического факультета университета.  - Одесса, 1965. — 88 с.
  • Петряев К. Д. Вопросы методологии исторической науки [Текст]. — Киев: Вища шк., 1971. — 163 с.

НагородиРедагувати

РодинаРедагувати

Брат: Євген Дмитрович Петряєв[ru] (1913—1987) — полковник, мікробіолог, кандидат біологічних наук, письменник, краєзнавець.

Дружина: Євгенія Іллівна Петряєва (Перевалова) (1921—1995) — кандидат філологічних наук, працювала доцентом кафедри російської літератури Одеського держуніверситету.

Дочка: Тетяна Костянтинівна Чурилова (1946 р.н.) — викладач.

Джерела та літератураРедагувати

  • Историки-слависты СССР: Биобиблиографический словарь-справочник. — М., 1981. — С. 130.
  • Не заради слави// За наукові кадри. — 1982. — 23 лютого.
  • Аппатов С. Полон творческих сил// Знамя коммунизма. — 1987. — 17 января.
  • Професори Одеського (Новоросійського) університету: Біографічний словник. — Т.3: К — П. — 2-е вид., доп./ Відп. ред. В. А. Сминтина. — Одеса: Астропринт, 2005. — С. 460—462.
  • Петряєв Костянтин Дмитрович // Українські історики ХХ століття: Біобібліографічний довід.. — Вип. 2 : Ч. 1.  - К.; Л. : Ін-т історії України НАН України, 2003. — С. 254.
  • Історія Одеського університету за 100 років [1865 -1965]/ Одеський ун-т ім. І. І. Мечникова; Редкол. Н. І. Букатевич, Г. А. В'язовський, І. М. Дузь; Відп. ред. О. І. Юрженко. — К.: КГУ, 1968. — С. 339.

ПосиланняРедагувати

  • Учеі вузів Української РСР. — К.: КГУ, 1968. — С. 334.
  • Гудов В. С. Параллельные пути в исследователи/ В. С. Гудов//По стопам Ерофея. — Березовский: Изд-во «Кривоногов», 2006. — С. 21 — 24. // http://kraeved.berezlib.ru/p_gudov_07.html
  • Константин Петряев. / Семейные архивы. //http://www.mybio.ru/zapiski/text/chapter3/page4.html