Визначення

ред.
 
Перетин s розшарування p : EB. Перетин s ідентифікує базовий простір B з підпростором s(B) просторуE.

Нехай  локально тривіальне розшарування з загальним простором  , базовим простором  , проективним відображенням   і стандартним шаром  . Перетином розшарування (іноді використовується термін переріз розшарування) називається ін'єктивне неперервне відображення   таке що

 

для всіх  . Таким чином відображення   є правим оберненим до відображення  . Множину всіх (глобальних) перетинів позначають   або просто  .

У диференціальній геометрії  ,   і   є гладкими многовидами, відображення   теж є гладким і в означення перетину теж вимагається диференційовність того ж класу.

Приклади

ред.
  • Нехай   є тривіальним розшаруванням і   є простою проєкцією на другий аргумент. Тоді перетин   є ізоморфним до деякого неперервного відображення  
  • Багато важливих об'єктів у топології і диференціальній геометрії можуть бути визначені як перетини відповідних розшарувань. Зокрема:
  1. Векторне поле   на многовиді   є перетином  , дотичного розшарування   на многовиді .
  2. Подібним чином диференціальна форма степеня   — це гладкий перетин  -ого зовнішнього степеня кодотичного розшарування многовиду.
  3. Більш загально тензорне поле типу   є перетином тензорного розшарування типу  .

Локальні і глобальні перерізи

ред.

Коли перетин визначений на всьому базовому просторі він називається глобальним. Якщо натомість   — відкрита підмножина і для розшарування   існує перетин   такий що   для всіх   то цей переріз називається локальним. З локальної тривіалізації очевидно, що кожне локально тривіальне розшарування має локальні перерізи в околі кожної своєї точки.

Натомість розшарування може не мати глобального перетину. Наприклад стрічка Мебіуса з видаленим нульовим перетином є локально тривіальним розшаруванням з базовим простором   (звичайним колом) і стандартним шаром  . На цьому розшаруванні немає глобального перетину.

Іншим прикладом може бути, наприклад, реперне розшарування на кулі  , тобто розшарування де   і для кожної точки   елементами шару   є всі упорядковані базиси дотичного простору  . Глобального перетину для цього розшарування немає оскільки не існує навіть всюди ненульового векторного поля на кулі.

Натомість кожне векторне і тензорне розшарування мають глобальні перетини (зокрема нульові перетини). Головне розшарування має глобальний перетин тоді і тільки тоді, коли воно є тривіальним.

Література

ред.
  • Edwin H. Spanier: Algebraic Topology. 1. corrected Springer edition, Reprint. Springer, Berlin u. a. 1995, ISBN 3-540-90646-0.
  • Norman Steenrod, The Topology of Fibre Bundles, Princeton University Press (1951). ISBN 0-691-00548-6.