Пенсільванія

штат Сполучених Штатів Америки

Пенсільванія[1][2][3][4][5], також Пенсильва́нія[6][7] (англ. Commonwealth of Pennsylvania) — штат на північному сході США.

Штат Пенсільванія
Прапор Пенсильванії Seal of Pennsylvania
Прапор Печатка[d]
Прізвисько: Штат-наріжний камінь
(англ. Keystone State і Quaker State)
Девіз:

Карта США з відміченим штатом Пенсільванія
Офіційна мованемає
СтолицяГаррісбург
Найбільше містоФіладельфія
Площа119 283 км² (33-й)
 • Ширина455 км
 • Довжина255 км
 • Широта39°43'N to 42°16'N
 • Довгота74°41'W to 80°31"W
Населення13 002 700 (6-й)
 • Густота населення10.9/км2 (9-й)
Висота[en] 
 • Найвища точкаДевіс[d]
979 м
 • Середня висота335 м
 • Найнижча точкаДелавер
0 м
Перед приєднаннямПровінція Пенсильванія
Приєднання до США12 грудня 1787 (2-й)
ГубернаторДжош Шапіро
Законодавча владаГенеральна асамблея штату Пенсільванія
СенаториБоб Кейсі-молодший (D)
Пет Тумі (R)
Часові поясиEDT, UTC−5 і Америка/Нью-Йоркd
ISO 3166US-PA
АбревіатуриPA
Сайтpa.gov
Мапа

Головні міста: Філадельфія, Піттсбург, Ері, Аллентаун, Скрентон

Історія

ред.
 
Річка Саскуеханна в Бредфорді, штат Пенсільванія

Першими європейськими поселенцями на території сучасної Пенсільванії були шведи і голландці. У 1681 році англійський король Карл II передав молодому англійському квакеру Вільяму Пенну велику територію на захід від річки Делавер. У 1682 році Пенн заснував колонію-притулок для протестантів «Товариства друзів» (офіційна назва квакерів) та інших переслідуваних за віру. На честь батька Пенна, адмірала королівського флоту, колонія була названа Пенсільванією. Пенсільванія — латинською Penn Sylvania — Лісиста земля Пенна.

Тоді ж Вільям Пенн, що сповідував ідею братерської любові між одновірців, заснував місто, якому придумав назву Філадельфія, що давньогрецькою означає «Місто братерської любові».

Пів століття експеримент протікав успішно, але згодом у результаті сутичок з індіанцями загинуло багато колоністів ірландського й німецького походження. Квакери (на відміну від пуритан у Новій Англії) відмовилися протиставити індіанцям силу, оскільки не могли поступитися своїми моральними принципами — неприйняттям війн і насильства, релігійною терпимістю — і змушені були піти з політичної сцени колонії.

У 1751 році в колонії Пенсільванія був відкритий перший на території британських колоній госпіталь, а також засновано перший університет — Пенсільванський університет. У 1790 р. Пенсільванія першим серед північноамериканських штатів прийняла закон про звільнення рабів.

Пенсільванія брала активну участь у війні за незалежність США. У 1776 році була прийнята Конституція Співдружності Пенсільванія (офіційна назва штату). Тоді ж у Філадельфії Другим континентальним конгресом була проголошена Декларація незалежності США і Пенсільванія, разом з дванадцятьма іншими колишніми північноамериканськими колоніями Великої Британії, утворила Сполучені Штати Америки.

1863 року на території штату відбулася битва під Геттісбургом, яка визначила перелом у громадянській війні в США.

Населення

ред.

Населення — 12 281 054. Етнічне походження (відповідно до опитування 2003 р.): німецьке — 27,66 %, ірландське — 17,66 %, італійське — 12,82 %, англійське — 8,89 %, польське — 7,20 %[8]. У Пенсільванії зосереджена найбільша громада американців українського походження (близько 150 тисяч осіб). У ряді містечок (Ґілбертон, Ґуліч-Тауншип та Касс-Тауншип українці складають 12—14 % жителів громади.

Економіка

ред.

Чорна металургія, машинобудування (виробництво транспортних засобів і устаткування), електронна, цементна, текстильна галузі, видобуток кам'яного вугілля, нафтопереробка; м'ясо-молочне тваринництво; зернове господарство; садівництво; індустрія туризму (курортний район Поконос).

Мовний склад населення (2010)

ред.
Мови[9] Частка людей старше 5 років, %
Англійська 90,15
Іспанська 4,09
Німецька 0,47
Італійська 0,43
Китайська 0,40
Нідерландська 0,40
Французька 0,34
Російська 0,29
В'єтнамська 0,29
Корейська 0,25
інші 2,89

Адміністративний устрій

ред.

Пенсільванія має офіційний статус штату, управляється двопалатними законодавчими зборами, куди входять 50 членів парламенту, що обираються кожні чотири роки, і 203 члени палати представників, що обираються, своєю чергою, кожні два роки. З 1950-х років демократична і республіканська партії представлені у приблизно рівному співвідношенні. Губернатор обирається на чотирирічний термін і може бути переобраний по закінченні терміну всього лише один раз. Судову владу очолює Верховний суд, який представляють голова Верховного суду і 6 членів суду, всі з них обираються терміном на десять років. На місцевому рівні Пенсільванія складається з 66 округів, кожен з яких управляється трьома мировими суддями.

Цікаві місця штату: Національний історичний парк незалежності, поле бою Геттісберг, особняк Клемюеля Рікетса

З Пенсільванією пов'язані імена відомих людей:


Примітки

ред.
  1. Пенсільванія // Український правопис / НАН України; Українська національна комісія з питань правопису; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України; Інститут української мови НАН України; Український мовно-інформаційний фонд НАН України. — Київ: Наукова думка, 2019 — С. 158, 339
  2. Пенсільванія // Українська радянська енциклопедія. Т. 8 : Олефіни-Поплін / Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Вид. 2-ге. — 1982. — С. 235
  3. Пенсільванія // Великий орфографічний словник сучасної української мови / уклад. Ю. С. Меженко. — Донецьк, 2008. — С. 638
  4. Пенсільванія // Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики / уклад. В. Т. Бусел. — К.: Перун, 2008. — 896 с.
  5. Пенсільванія // Орфографічний словник української мови: 50 000 сл. / уклад. С. І. Головащук. — К.: Перун, 2006. — 486 с.
  6. Пенсильванія // Словники України online
  7. Пенсильванія // Українська Загальна Енциклопедія. Т. 2: З–Р / Під гол. ред. І. Раковського. — Львів: Рідна школа, 1933. — С. 1011
  8. American Community Survey [Архівовано 29 вересня 2008 у Wayback Machine.] за даними Бюро перепису населення США
  9. http://www.mla.org/map_data
озеро Ері   Нью-Йорк   Нью-Йорк
  Огайо
  Західна Вірджинія
    Нью-Джерсі
  Західна Вірджинія   Меріленд   Делавер