Відкрити головне меню

Пауло Дибала (італ. Paulo Dybala, нар. 15 листопада 1993, Лагуна-Ларга) — аргентинський футболіст польсько-італійського походження, фланговий атакувальний півзахисник та нападник клубу «Ювентус» і національної збірної Аргентини.

Ф
Пауло Дибала
2017 FRIENDLY MATCH RUSSIA v ARGENTINA - Paulo Dybala 01.jpg
Особові дані
Повне ім'я Пауло Бруно Дибала
Народження 15 листопада 1993(1993-11-15) (25 років)
  Лагуна-Ларга, Аргентина
Зріст 177 см
Вага 69 кг
Громадянство Аргентина Аргентина, Італія Італія
Позиція нападник, атакувальний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Італія «Ювентус»
Номер 10
Юнацькі клуби
2003-2011 Аргентина «Інституто»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2011–2012 Аргентина «Інституто» 38 (17)
2012–2015 Італія «Палермо» 89 (21)
2015– Італія «Ювентус» 115 (54)
Національна збірна**
Роки Збірна Ігри (голи)
2015– Аргентина Аргентина 18 (1)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 грудня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 21 листопада 2018.

Зміст

Клубна кар'єраРедагувати

«Інституто»Редагувати

Народився 15 листопада 1993 року в місті Лагуна-Ларга. Дід футболіста — поляк Болеслав Дибала (пол. Bolesław Dybała), який емігрував до Аргентини[2], а багато інших родичів мають італійське коріння[3].

Дибала почав свою кар'єру в дитячій команді місцевого клубу «Ньюелл Олд Бойз Лагуна Ларга». У 10 років він перейшов до юнацької команди другого аргентинського дивізіону «Інституто». У 15 років у Паоло помер батько, після чого Дибала твердо для себе вирішив стати професійним футболістом.

12 серпня 2011 року в матчі проти «Уракана», півзахисник дебютував за основний склад «Інституто»[4]. Через тиждень у поєдинку проти «Альдосіві», Паоло забив свій перший гол[5]. За 7 місяців проведених в стані «Інстітуто», Дибала зробив два хет-трики у зустрічах проти «Атланти»[6] і «Десампарадоса»[7], забивши в цілому 17 м'ячів[8][9]. Паоло побив рекорд Маріо Кемпеса, який тримався з 1972 року, ставши у віці 17 років наймолодшим бомбардиром, а також встановив унікальне досягнення, вразивши ворота суперників в 7 матчах поспіль. До цього максимальна гольова серія становила 4 матчі[10]. Крім того, Дибала є автором 1000-го голу «Інституто» в чемпіонаті Аргентини.

«Палермо»Редагувати

29 квітня 2012 року президент італійського «Палермо», Мауріціо Дзампаріні, оголосив про підписання контракту з Паоло. У той же день дана інформація була спростована представником «Інституто». Втім уже 20 липня Дибала підписав чотирирічний контракт з сицилійським клубом[11]. 2 вересня в матчі проти «Лаціо» Паоло дебютував у Серії А[12]. 11 листопада у поєдинку проти «Сампдорії» Дибала зробив «дубль», забивши свої перші голи за новий клуб. Він став наймолодшим футболістом, що коли-небудь забивав за «Палермо»[13].

Всього відіграв за клуб зі столиці Сицилії три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Палермо», був основним гравцем команди, взявши участь у 89 матчах чемпіонату і забивши 21 гол.

«Ювентус»Редагувати

4 червня 2015 року Пауло перейшов в «Ювентус», підписавши п'ятирічний контракт. Сума трансферу склала 32 млн. євро.[14]. У своєму першому сезоні у туринському клубі відразу ж став основним нападником, замінивши у складі «старої сіньйори» співвітчизника Карлоса Тевеса, який повернувся на батьківщину. У дебютному сезоні з 23 голами у 46 матчах в усіх турнірах став найкращим бомбардиром «Юве», обійшовши у суперечці за це звання іншого новачка команди Маріо Манджукича (13 голів).

З наступного сезону до туринської команди прийшов ще один аргентинець, Гонсало Ігуаїн, який перебрав на себе роль головної ударної сили в нападі туринців, проте Дибала залишався гравцем основного складу і також регулярно відзначався голами.

В сезоні 2017/18 Пауло почав грати під 10 номером. 26 серпня 2017 року оформив перший хет-трик за «Юве» в матчі проти іншого клубу Серії A «Дженоа».[15]

В сезоні 2017/18 аргентинський дует нападників «Ювентуса» забив в усіх турнірах 49 голів на двох, причому вправнішим був саме Дибала — 26 голів проти 23 в Ігуаїна.

Протягом своїх трьох перших сезонів в «Ювентусі» незмінно допомогав команді робити «золоті дублі» — вигравати чемпіонат і Кубок країни.

Перший хет-трик в Лізі чемпіонів забив у сезоні 2018—2019 в домашньому матчі групового етапу проти «Янг Бойз»(3:0), забивавши на 5, 33, 69 хвилинах матчу[16][17]. В матчі головному матчі групи H проти «Манчестер Юнайтед» Дибала забив єдиний гол у матчі, і дозволив «Ювентусу» вийти з групи з першого місця[18].

Виступи за збірніРедагувати

У 2011 році Дибала потрапив у розширений список збірної Аргентини (до 17 років) для участі у Панамериканських іграх[19], але в підсумку в остаточну заявку не потрапив. 19 липня 2012 року він отримав запрошення в молодіжну збірну Аргентини, але відхилив його[20].

Завдяки своїй бабусі по материнській лінії, яка мала італійське коріння, 13 серпня 2012 року Пауло отримав італійське громадянство[21], через що у футболіста з'явилось право виступати і за цю збірну.

Утім врешті-решт зробив свій вибір національної команди на користь своєї батьківщини і 13 жовтня 2015 року дебютував за збірну Аргентини, вийшовши на заміну в матчі відбору на ЧС-2018 проти збірної Парагваю. Згодом регулярно з'являвся на полі в матчах відбіркового турніру і в травні 2018 року був включений до заявки збірної на фінальну частину тогорічної світової першості.

Стиль гриРедагувати

Пауло може грати на позиціях відтягнутого форварда або атакувального півзахисника. В «Палермо» частіше грав центрального нападника, та після переходу в «Ювентус» почав грати трохи нижче. Дибала дуже технічний гравець з хорошим ударом, штрафним та швидкістю. Плеймейкер «Ювентуса» дуже креативний футболіст, може віддати класний пас у важкій ситуації. Аргентинець один з найкращих дриблерів в сучасному футболі. У Пауло також є своє фірмове святкування голу. Він ставить руку на лице, зображаючи маску.

Статистика виступівРедагувати

Статистика клубних виступівРедагувати

Станом на 19 травня 2018 року

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2011-12   «Інституто» БН (ІІ) 38+2[22] 17+0 КА 0 0 40 17
2012-13   «Палермо» A 27 3 КІ 1 0 28 3
2013-14 B (ІІ) 28 5 КІ 2 0 30 5
2014-15 A 34 13 КІ 1 0 35 13
Усього за «Палермо» 89 21 4 0 93 21
2015–16   «Ювентус» A 34 19 КІ 4 2 ЛЧ 7 1 СІ 1 1 46 23
2016–17 A 31 11 КІ 5 4 ЛЧ 11 4 СІ 1 0 48 19
2017–18 A 33 22 КІ 4 1 ЛЧ 8 1 СІ 1 2 46 26
Усього за «Ювентус» 98 52 13 7 26 6 3 3 140 68
Усього за кар'єру 225 90 17 7 26 6 3 3 271 106

Статистика виступів за збірнуРедагувати

Станом на 19 травня 2018 року

 Статистика матчів і голів за збірну —   Аргентина
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
13-10-2015 Асунсьйон Парагвай   0 – 0   Аргентина Відбір до ЧС 2018 -   75'
13-11-2015 Буенос-Айрес Аргентина   1 – 1   Бразилія Відбір до ЧС 2018 -   81'
17-11-2015 Барранкілья Колумбія   0 – 1   Аргентина Відбір до ЧС 2018 -   70'   90+2'
1-9-2016 Буенос-Айрес Аргентина   1 – 0   Уругвай Відбір до ЧС 2018 -     29', 45'
7-10-2016 Ліма Перу   2 – 2   Аргентина Відбір до ЧС 2018 -   65'
12-10-2016 Кордова Аргентина   0 – 1   Парагвай Відбір до ЧС 2018 -   59'
9-6-2017 Мельбурн Бразилія   0 – 1   Аргентина товариський матч -   69'
13-6-2017 Сінгапур Сінгапур   0 – 6   Аргентина товариський матч -
31-8-2017 Монтевідео Уругвай   0 – 0   Аргентина Відбір до ЧС 2018 -   71'
5-9-2017 Буенос-Айрес Аргентина   1 – 1   Венесуела Відбір до ЧС 2018 -   62'
11-11-2017 Москва Росія   0 – 1   Аргентина товариський матч -   87'
14-11-2017 Краснодар Аргентина   2 – 4   Нігерія товариський матч -   63'
Усього Матчів 12 Голів 0

Титули і досягненняРедагувати

«Палермо»: 2013–14
«Ювентус»: 2015–16, 2016–17, 2017–18, 2018–19
«Ювентус»: 2015-16, 2016-17, 2017-18
«Ювентус»: 2015, 2018

ПриміткиРедагувати

  1. а б http://www.juventus.com/it/squadre/prima-squadra/attaccanti/paulo-dybala/index.php
  2. Paulo Dybala — "nowy Messi" z polskimi korzeniami (Polish). Sport.onet. Архів оригіналу за 5 квітень 2012. 
  3. Scatta raduno rosanero: 25 convocati, assente giustificato Dybala (Italian). Corriere del Mezzogiorno. 
  4. atletico-huracan/1153605/ Институто — Уракан 2:0 (ru). soccerway.com. 12 August 2011. 
  5. atletico-aldosivi/instituto-atletico-central/1153615/ Альдосиви — Институто 2:2 (ru). soccerway.com. 20 August 2011. 
  6. Атланта — Институто 0:4 (ru). soccerway.com. 8 October 2011. 
  7. Десампарадос — Институто 1:4 (ru). soccerway.com. 26 March 2012. 
  8. Paulo Dybala player. Soccerway. 1 August 2012. Процитовано 23 October 2011. 
  9. Paulo Dybala player 2 (Spanish). Instituto Atletico Central Cordoba. 1 August 2012. Процитовано 23 October 2011. 
  10. Dybala, el pibe de los récords [Dybala, the kid of Records] (Spanish). MundoD. 27 March 2012. 
  11. DYBALA HA FIRMATO [DYBALA SIGNED] (Italian). US Città di Palermo. 20 July 2012. Процитовано 20 July 2012. 
  12. a/ss-lazio-roma/us-citta-di-palermo/1351266/ Лаціо — Палермо 3:0 (ru). soccerway.com. 2 September 2012. 
  13. a/us-citta-di-palermo/uc-sampdoria/1351358/ Палермо — Сампдорія 2:0 (ru). soccerway.com. 11 November 2012. 
  14. «Ювентус» оголосив про перехід Дибали за 32 млн євро (рос.)
  15. football24.ua. Ювентус здобув вольову перемогу над Дженоа, Болонья мінімально обіграла Беневенто. Футбол 24. Процитовано 2019-01-02. 
  16. football24.ua. Ювентус – Янг Бойз – 3:0 – відео голів та огляд матчу. Футбол 24. Процитовано 2019-01-19. 
  17. football24.ua. Ювентус - Янг Бойз статистика матчу - 02.10.2018. Футбол 24. Процитовано 2019-01-19. 
  18. Ліга чемпіонів УЄФА 2018—2019. Вікіпедія (uk). 2019-01-12. Процитовано 2019-01-19. 
  19. Dybala se ilusiona con ir a los Panamericanos de Guadalajara. Архів оригіналу за 23 вересень 2015. Процитовано 4 липень 2015. 
  20. Palermo: Dybala declina chiamata in Nazionale[недоступне посилання з квітень 2019] Mediagol.it
  21. Palermo, Dybala è cittadino italiano
  22. Плей-оф за вихід в аргентинську Прімеру

ПосиланняРедагувати