Танжер

Танже́р — місто і важливий порт на півночі Марокко, на узбережжі Гібралтарської протоки. Адміністративний центр провінції Танжер-Тетуан. Згідно з переписом населення 2008 у місті проживає 907 тис. мешканців.

Місто Танжер араб. طنجة‎ Танжерська бухта Прапор Координати 35°47′05″ пн. ш. 05°48′45″ зх. д. Країна  Марокко Марокко Статус адмінцентр провінції Регіон Танжер-Тетуан Дата заснування V ст. до н. е. Площа 120 км² Висота центру 145 м Населення 947 952  (2014) Густота населення 7900  осіб/км² Міста-побратими Бізерта, Фару, Альхесірас, Кадіс, Льєж, Касабланка, Мец, Мулен, Пасадена, Мумбаї, Божансі, Сен-Дені, Aartselaar, Сен-Жосс-тен-Ноде (2014) Часовий пояс UTC+0 Поштовий індекс 90000 GeoNames 2530333 OSM r2758781  ·R Танжер Танжер (Марокко) Танжер у Вікісховищі?

Танжер-авеню Мухамеда VI

Торговий-транспортний і транзитний центр Північного Марокко. Залізницею сполучений з містами Фес, Марракеш, Касабланка, Рабат, Уджда. Поблизу Танжера — аеропорт міжнародного значення.

Зміст

Назва

• Тінгіс (лат. Tingis), або Colonia Julia Tingi) — римська назва.
• Танжа (араб. طَنجة‎, Tanjah; бербер. ⵟⴰⵏⴵⴰ, Tanja)

Історія

Заснований в кінці 2-го тисячоліття до н. е. фінікійськими колоністами.

З 1 ст до н. е. — під владою Риму.

У 5 ст. завойований вандалами, в 6 ст. — Візантією, на початку 8 ст. — арабами.

1437 року португальські війська Енріке Мореплавця вперше намагалися здобути Танжер. Їх розгромив марокканський візир Абу Захарія Яхья аль-Ваттасі.

У 1471 захоплений Португалією.

У 1580-1643 під номінальною владою Іспанії.

У 1661 перейшов до Англії (як придане португальської інфанти Катерини, що вийшла заміж за англійського короля Карла II).

У 1684 возз'єднаний з Марокко і став однією із столиць Марокканської держави.

У 1912 в результаті розділу Марокко Танжер з прилеглою територією (близько 380 км²) був виділений в зону із спеціальним режимом.

У 1923 Франція, Велика Британія та Іспанія підписали конвенцію про статут Т. Танжер був оголошений міжнародною демілітаризованою нейтральною зоною, що номінально залишалася під суверенітетом марокканського султана, а фактично переходила під владу Міжнародного контрольного комітету і органів міжнародної адміністрації.

У 1940-1945 окупований Іспанією.

Після проголошення незалежності Марокко (1956) возз'єднане — на підставі рішень конференції країн — учасниць угоди про статус Танжера (зокрема Франції, Іспанії, СК, США, Італії і представників Марокко, жовтень 1956) — з 1957 року у складі Марокко.

Економіка

Танжер — другий за значенням найважливіший індустріальний центр після Касабланки. Виробництво різноманітно: тканини, хімічна промисловість, металургійна промисловість. Зараз, місто має чотири індустріальні райони, два мають статус безкоштовної економічної зони.

Танжер туристичний центр. Приморський курорт розквітає завдяки іноземним інвестиціям. Бухта, що відмежовує міський центр, тягнеться більш ніж на сім кілометрів. Роки 2007 і 2008 є особливо важливими для міста завдяки завершенню великих проектів будівництва. Це порт («Медіана Кори») і його індустріальні парки, спортивний стадіон на 45,000-місць, розширений діловий район, і відбудована туристична інфраструктура.

Див. також

• Високошвидкісна залізниця Танжер — Касабланка

Література

• Константинов В. Ю. Танжера статус // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / Л. В. Губерський (голова). — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Танжер

• History of Tangier and The American legation in Tangier
• The Authorized Paul Bowles Web Site Official site for writer and composer Paul Bowles, who lived 52 years in Tangier.
• Tangier free zone website
• Jewish history in Tangier
• Tanjazz: Tangier's Jazz Festival
• Entry in Lexicorient
• Beautiful images of Tangier
• Tangier at the Magic Morocco
• The American School of Tangier