Паньківці (Хмельницький район)

село Паньківці
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Хмельницький район
Громада	Старосинявська селищна громада
Основні дані
Засноване	1640
Населення	583
Площа	3,815 км²
Густота населення	152,82 осіб/км²
Поштовий індекс	31440
Телефонний код	+380 382
Географічні дані
Географічні координати	49°32′11″ пн. ш. 27°29′18″ сх. д. / 49.53639° пн. ш. 27.48833° сх. д.Координати: 49°32′11″ пн. ш. 27°29′18″ сх. д. / 49.53639° пн. ш. 27.48833° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	339 м
Місцева влада
Адреса ради	31400, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Стара Синява, вул. І. Франка, 8
Карта
	Паньківці
	Паньківці
Мапа
	Паньківці у Вікісховищі

Па́ньківці — село в Україні, у Старосинявській селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. За переписом населення 2001 року кількість мешканців становить 583 особи.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Паньківці.

Історія ред.

До адміністративного поділу радянською владою село Паньківці розташовувалось на кордоні Летичівського уїзду за десять верств від міста Меджибіж на північний схід, на похилому підвищенні, раніше вкритому суцільними лісами. За дві верстви на захід від Паньківців знаходиться прилегле село Лисанівці, яке входило до складу цього церковного приходу з 1843 року.

Свято-Михайлівську церкву, с.Паньківці Летичівського повіту, Меджибізької волості засновано: 1750 р.

За переказами перша будівля церкви була дерев’яна та розібрана приблизно у 1750 році. Нова Свято-Михайлівська збудована була у 1766 – дерев’яна триверха. У 1854 була прибудована дзвіниця. Новий іконостас 1800 4-ярусний, що був насиченими чудодійними зображеннями Богоматері.

За переказом село виникло із так званих „Паньковецьких хуторів”, які одержали назву від першого поселенця Панька(Пантелеймін) , вихідця з міста Острополя Волинської губернії, який аснував свій хутір біля раніше зведеного православного монастиря.

Всі споруди монастиря були знищені пожежею.

До 1838 року село належало графу Адаму Чорторийському та налічувало 322 мешканці.

У 1830-х рр. старости поселень Грабівці і Золотаренки, наказало мешканцям переселитись до Паньківців.

Останній священник села до більшовицької влади та руйнування церкви був Маркевич Леонтій.

У 1956 році у селі встановлено пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан, що загинули у часи II Світової Війни.

Голодомор 33-го ред.

Під час голодомору 1932-33 років у Паньківцях загинуло 72 мешканців села.

У 1989 році за ініціативи місцевого вчителя Крутого Павла Петровича було встановлено Меморіал пам'яті жертв сталінського терору.

Допомагали впорядкувати меморіал пенсіонери: Ю. Л. Шульга, Т. Д. Гарник, І. М. Леськів, I. М. Куха, Ф. А. Леськів, Т. Д. Баца, Т. Т. Савчук. Художник тодішнього колгоспу ім. Ульянова, А. А. Крутий зробив написи.

Нагороджені Орденом Вітчизняної Війни I ступеня ред.

Шевчук Василь Антонович
Венгер Трофим Михайлович
Іванов Василь Артемович
Фріз Андрій Мануїлович
Фурман Іполіт Ігнатович
Коваль Іван Васильович
Крутий Павло Петрович
Тищук Яків Данилович
Нечипорів Василь Тимофійович
Кравчук Трофим Кирилович
Заточний Іван Авксентйович
Баца Григорій Васильович
Шульга Дмитро Миколайович

Учасники I Світової Війни жителі села Паньківці ред.

Венгер Іван Савелійович, рядовий, 292-го піхотного Малоархангельского полку
Венгер Дем'ян Андрійович, рядовий, 452-го Кролевецького полку
Косий Михайло Якович, рядовий, 296-го піхотного Грязовецького полку
Косий Матвій Якович, рядовий, 8-го стрілецького полку
Баца Дмитро Петрович, єфрейтор, 4-го Запасного батальйону
Венгер Василь Іванович, рядовий, 292-го піхотного Малоархангельского полку
Гарнок Данило Миколайович, рядовий, 75-го піхотного Севастопольського полку
Корнійчук Костянтин Євдокимович, молодший унтер-офіцер, чорноморського кінного полку

Уродженець села Паньківці, Лось Лука Ілліч (молодший унтер-офіцер, 14-го стрілецького генерал-фельдмаршала Гурко полку) був нагороджений Георгієвським хрестом 2-го ступеня 12.11.1915 р.