Відкрити головне меню
Палац культури «Іскра». Нікопольський проспект, м. Маріуполь. Директор Погоржельська Тетяна Іванівна.

«Іскра» — палац культури робітників заводу «Азовмаш», розташований на Нікопольському проспекті.

ІсторіяРедагувати

У повоєнний період (1945—1959 рр.) на цьому місці залишались руїни старовинної споруди. В роки повільного відбудовування Маріуполя руїни відійшли у відомство новоствореного завода Тяжмаш.

Були виділені кошти і руїни засобом толоки перебудували у Палац культури «Іскра» у 1960-ті роки. Ініціатором і натхнеником пристосування поруйнованої споруди у робітничий палац культури був тодішній Генеральний директор В. Ф. Карпов. Він же дозволив прикрасити головний фасад споруди декоративним фризом у модерновому (майже кубістичному) стилі на трудову тематику. Авторами нового фриза були київські художники Ернст Котков, Валерій Лемехов та Іван Литовченко. Таким чином на проспекті з'явився ще один центр культури попри кінотеатр, що діяв поблизу площі Левченка. Палац культури «Іскра» став багатофункціональним культурним центром, де проводили загальнозаводські заходи від комуністичних зборів до концертів художньої самодіяльності чи класичної музики. Зала з мозаїкою «Космос» використовувалась як танцювальний клуб. В палаці культури діяли концертний і коференц-зал, власний невеличкий кінотеатр, приміщення для гуртків, маленьке кафе.

В палаці культури «Іскра» роками працювала бригада заводських та маріупольських художників, що робили необхідний за часів СРСР декор для комуністичних травневих і жовтневих свят. Керівником тодішньої бригади художників цеха № 153 був Віктор Рашевський. Останній здобув художню освіту у місті Саратов за часів СРСР. Серед продукції бригадира художників — стенди для музея заводу. У вільний час В. Рашевський пише пейзажі.

Незважаючи на малі грошові суми, що відпускали на культуру, азовмашевські художники робили спроби в декоративній скульптурі, творчо працювали з панно із простого (без малюнків) чисто білого кахля, обробленого бурмашинками. Саме на заводі «Азовмаш» були виконані металеві фігури-силуети для монумента жертв, закатованих фашистами, що встановлені на площі Левченка.

Саме на заводі «Азовмаш» розмістили замову на створення пам'ятних медалей на честь міста Маріуполь (тоді Жданов), автором моделі котрої був відомий український медальєр Харабет Юхим Вікторович(1929—2004). Медалі створені з анодованого алюмінія методом холодного штампування.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ДжерелаРедагувати