Павловський Олексій Павлович

український мовознавець

Олексі́й Па́влович Павло́вський (1773, за іншими даними, бл. 1770 Шутівка, тепер Соснівка, Глухівський район, Сумська область — після 1826) — український мовознавець.

Олексі́й Па́влович Павло́вський
Народився 1773
Соснівка, Глухівський район
Помер не раніше 1826
Діяльність мовознавець
Alma mater Київська Академія
Відомий завдяки: «Грамматика малороссійскаго нарѣчія»

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

ЖиттєписРедагувати

У 1779–1789 рр — навчався у Київській академії. У 1793 р. закінчив Петербурзьку вчительську семінарію. Викладав у Ніжинському ліцеї.

1818 року видав у Санкт-Петербурзі книгу «Грамматика малороссийского наречия, или грамматическое показание существеннейших отличий, отдаливших малоросское наречие от чистого российского языка, сопровождаемое разными по сему предмету замечаниями и сочинениями». Написав також «Прибавленіе кь грамматикѣ малороссійскаго нарѣчія» (1822), що відіграло велику роль у розумінні деяких особливостей «Грамматики…». В них уперше описано фонетичну систему й морфологічну будову живої української мови[1].

Зі слів Петра Кеппена відомо, що на його пропозицію в травні-червні 1826 р. Олексій Павловський уклав «опытъ Малороссийского Словаря», але не відомо, чи було укладено словник на усі літери абетки, чи лише на літери А і Б[2].

ПоглядиРедагувати

Погляди Павловського щодо суспільної ролі української мови суперечливі: вагаючись у самому визначенні її між «наріччям» і «мовою», він схилявся до думки, що це «наріччя, яке становить майже справжню мову», вважав її приреченою на зникнення, але обстоював необхідність вивчення. Своєю працею Павловський, однак, започаткував граматичне дослідження української народної мови і спричинився до усталення фонетичних, граматичних і лексичних норм української літературної мови.

ВисловиРедагувати

Про вимову літери «и» в українській мові

  Ви ще кажете, що літера и у Малоросіян вимовляється дещо м'якіше, ніж ы: це значить, що ви говорите ще більш невизначально, ніж я. Бо який існує середній тон між ы та и? хіба тільки в іноземців, що недавно в Росії живуть... ...У цих словах ви скрізь почуєте від Малоросіянина, якби він став їх вимовляти, чисте ы: бо вони, як і всі інші Росіяни, маючи голосові знаряддя досконалі, вимовляють чисто і ясно всі букви
 

Про дієприкметники в в українській мові

  Дієприкметників ані теперішнього, ані минулого часу в Малоросіян зовсім нема; а замінюють їх займенники, перш за все той, що, котрий і дієслово в теперішньому часі...
 

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Жовтобрюх М. А. Граматики української мови // Українська мова : енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.. — С. 113.
  2. Бучко Д. Г. «Словарь малороссійскаго нарЂчія» О. Павловського / З історії української мови: До 150-річчя «Грамматики» О. Павловського. — К., 1972. — С. 91-115. litopys.org.ua
  3. Алексѣй Павловскій. «Прибавленіе къ Грамматикѣ Малороссійскаго нарѣчія или Отвѣтъ на рецензію, здѣланую на оную Грамматику» — Санкт-Петербургъ, 1822. Цит. за: Історія українського правопису XVI—XX століття. Хрестоматія. К.: Наукова думка, 2004. — С. 58
  4. Алексѣй Павловскій. «Грамматика Малороссійскаго нарѣчія», Санкт-Петербургъ, 1818. Цит. за: Історія українського правопису XVI—XX століття. Хрестоматія. К.: Наукова думка, 2004. — С. 53-54

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати