Відкрити головне меню

Кеппен Петро Іванович (19 лютого (2 березня) 1793(17930302) — 23 травня 1864) — російський вчений XIX ст.(німецького походження), академік, один із засновників Російського географічного товариства.

Кеппен Петро Іванович
Портрет Петра Івановича Кеппена.jpg
Народився 19 лютого (2 березня) 1793(1793-03-02)
Харків
Помер 23 травня 1864(1864-05-23) (71 рік)
Карабах, Крим
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність географ
Alma mater Харківський університет
Сфера інтересів географія, етнографія, статистика
Заклад Міністерство державного майна Російської імперії
Член Петербурзька академія наук
Діти Friedrich Köppen[d] і Кеппен Володимир Петрович
Нагороди

Зміст

БіографіяРедагувати

Петро Іванович Кеппен народився 19 лютого 1793 р. у Харкові. У 1809-1814 рр. навчався у Харківському університеті.

1819 р. — магістр правознавства Кеппен працював в поштовому департаменті Петербурга. 1819 р. — перша подорож до Криму.

Видавав праці з історії, географії, етнографії, демографії та статистики.

1848 р П. І. Кеппен видав перший «Етнографічний атлас Європейської Росії» («Этнографический атлас Европейской России». Петро Кеппен організував систематичний збір статистичних даних про кількість та національний склад населення Росії. У «Етнографічний атлас Європейської Росії» увійшло 77 кольорових карт всіх російських губерній, «Спеціальна карта Західної частини Російської імперії» та два варіанти «Етнографічної карти Європейської Росії» російською та німецькою мовами. Статистична таблиця «Числительные показания об инородцах, обитающих в Европейской России» та зміст атласу написані від руки.[1].

1851 р. у Санкт-Петербурзі «Етнографічна карта Європейської Росії» («Этнографическая карта Европейской России») була видана окремо. Це перша в Росії карта етнічного складу (за ознакою «племінної приналежності») населення Європейської частини імперії. Карта була складена в масштабі 75 верст в дюймі (1 : 3 150 000). Над розробкою мапи автор працював протягом багатьох років. В основу цієї карти були покладені матеріали статистичної VIII ревізії (1834 р., перший перепис населення в Росії відбудеться лише у 1897 р.), а також адміністративнополіцейських обчислень і церковного обліку 1840-их рр. Однак тут не наводилися дані про чисельність і розселення українців, росіян і білорусів. При її складанні використовувалися і дані, зібрані в ході службових поїздок П. І. Кеппена.[2].

Помер 23 травня 1864 р. у Криму.

Праці П. І. Кепенна використовував Миркович Михайло Федорович.

Родина КеппенаРедагувати

  1. Донька Олександра — дружина Василя (Вільгельма) Федоровича Келлера, талановитого виноградаря, директора (1862—1865 рр.) Нікітського ботанічного саду.
  2. Син Федір Петрович Кеппен — видатний російський ентомолог.
  3. Син Володимир Петрович Кеппен — відомий метеоролог та кліматолог.

Наукові праціРедагувати

  • «Кримський збірник. Про старожитності Південного берега Криму та гір Таврійських»(1836—1837).
  • «Етнографічна карта Європейської Росії»(1851)
  • «Про Олешківські сипучі піски»(1853)
  • «Списки населених пунктів Російської імперії»(тт.1-65)
  • Карта Південного берега Криму (на 4-х аркушах)
  • Этнографический атлас Европейской России, составленный Петром Кеппеном. — 1848 г. — СПб. — 82 л.: 77 л. карт.

ПосиланняРедагувати

  1. Байцар Андрій.Українські етнічні землі на «Этнографической карте Европейской России» (1851 р.) Петра Кеппена http://baitsar.blogspot.com/2016/12/1851.html
  2. Байцар Андрій.Українські етнічні землі на «Этнографической карте Европейской России» (1851 р.) Петра Кеппена http://baitsar.blogspot.com/2016/12/1851.html

Джерела та літератураРедагувати