Павлишин Юліан
Юліян (Юліан) Павли́шин (13 липня 1908, с. Жизномир, нині Чортківського району Тернопільської області — 2008, США) — український лікар та громадський діяч в Галичині та США, пластовий діяч у США. Член УЛТ Північної Америки та кількох об'єднань американських лікарів.[1] Доктор наук.
Юліан Павлишин | |
---|---|
Народився | 1908 Жизномир, Королівство Галичини та Володимирії, нині Україна |
Помер | 2008 |
Поховання | цвинтар св. Марії у Факс-Чейсі |
Громадянство | США |
Національність | українець |
Діяльність | лікар |
Alma mater | Гайдельберзький університет |
У шлюбі з | Мирослава Марія, з дому Воркун |
Життєпис
ред.З 1928 року був діяльним у забороненому товаристві «Пласт».[2] Медичні студії — у Варшаві, де у 1938-39 роках був головою Української студентської громади, 1-м головою Медичної громади.[1]. 17 травня 1930 року склав випускний екзамен у Бучацькій гімназії.
Як діяч товариства «Просвіта» разом з д-ром Остапом Воронкою читали лекції, зокрема, на тему «Мати — перший лікар».[3] Мав приватну медичну практику в Жизномирі, Холмі, Чорткові. Зокрема, лікував повстанців з УПА, ОУН.[4] Був арештований НКВД після «возз'єднання» Західної України.[5]
У 1949 р. здобув ступінь доктора медицини в Гайдельберзькому університеті, Німеччина.
У 1950 емігрував до США. Займався лікарською практикою в шт. Міннесота. Останні 10 років очолював лікарню для хворих на алкоголізм і наркоманію у штаті Міннесота.
Член «Пласту» з 1922 року[6]. Активний учасник українського життя в діаспорі, багато сил і власних коштів доклав для розвитку української мови і культури як в діаспорі, так і в Україні: щедро жертвував на українське шкільництво в Бразилії і Югославії, на Українську Харитативну службу в м. Мюнхені та на розвиток рідної Тернопільщини[7]. Заповів свою домівку пластовій станиці.
На видання книги «Бучач і Бучаччина» виплатив 100 USD.[2]
Автор нарису «Здоровний стан Бучаччини» у збірнику «Бучач і Бучаччина» (Ферґус Фолс, 24 вересня 1970).
Похований на цвинтарі св. Марії у Фокс-Чейсі, Пенсільванія.
Сім'я
ред.Дружина — Мирослава Марія, з дому Воркун, донька судді в Борщеві. Одружились у 1947 році в Німеччині. Діти: Марія, Стефанія, Христина.[2]
Примітки
ред.- ↑ а б Головин Б., Івахів Г.,Чубата Д. Павлишин Юліан… — С. 8.
- ↑ а б в Степан Шипилявий. Меценати, фундатори і передплатники… — С. 766.
- ↑ Степан Шипилявий. Філія і кружки Т-ва «Сільський господар» в Бучаччині / «Бучач і Бучаччина»… — С. 322.
- ↑ Павлишин Ю. Здоровний стан Бучаччини… — С. 327.
- ↑ Та же. — С. 326.
- ↑ Історія Пласту на Бучаччині Тернопільської області. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 4 липня 2015.
- ↑ Психіатри Росії, Америки … — вихідці з України. Мирослава Барциховска. Архів оригіналу за 5 липня 2015. Процитовано 4 липня 2015.
Джерела
ред.- Головин Б., Івахів Г., Чубата Д. Павлишин Юліан // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 8. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Павлишин Ю. Здоровний стан Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 324–333.
- Свобода. — 2008. — № 23 (6 червня).
- Шипилявий С. Меценати, фундатори і передплатники Пропам'ятної книги «Бучач і Бучаччина» // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 766.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |