Вікіпедія

Павел Потоцький (канонік)

Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (червень 2018)
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Потоцький.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Павел Потоцький.

Павел Потоцький (31 березня 1751, с. Семенівка,[1] — 27 вересня[2] 1818, Бучач[1]) — ксьондз, польський аристократ гербу Золота Пілява, релігійний та освітній діяч РКЦ. Брат-близнюк каноніка Каєтана Потоцького. Доктор обох прав.[3]

Павел Потоцький
Paweł Potocki
Народився 31 березня 1751(1751-03-31)
с. Семенівка, нині Львівська область
Помер 27 вересня 1818(1818-09-27) (67 років)
Бучач, тепер Тернопільська область
Поховання міський цвинтар, Бучач
Країна  Річ Посполита
Національність поляк
Діяльність релігійний та освітній діяч, дідич
Alma mater Папський Григоріанський університет
Титул граф
Конфесія РКЦ
Рід Потоцькі гербу Золота Пилява
Батько Юзеф Потоцький
Мати Пелаґея з Потоцьких

Життєпис ред.

 
Каплиця-усипальниця Павела та Каєтана Потоцьких, цвинтар Федір, Бучач, 2014

Батько — граф,[4] львівський каштелян Юзеф Потоцький[5] (рідний брат Антонія Міхала). Брат — граф Ян Потоцький, староста канівський з 1782 р.[4]) з дружиною Йоанною з Потоцьких — згідно із заповітом Миколи Василя Потоцького[6] — новий дідич Бучача.

1764 року, після смерти батька, разом із братами Каєтаном та Яном «опинився» у Львівському колегіумі єзуїтів, а їхнім гувернером став єзуїт кс. Григоріс Пірамович.[7] За даними кс. С. Баронча, разом з братом-близнюком навчався під керівництвом кс. Г. Пірамовіча, потім з ним як опікуном виїхали (Ельжбета Александровська вказує, що разом з братом Яном[7]) в «освітню подорож»[7] до Франції, Італії восени 1767. Прибули до Риму, де навчалися в колегіумі єзуїтів Риму (Collegium Romanum, тепер Папський григоріанський університет). Від вересня 1770 з Каєтаном навчались у місті Понт-а-Муссон. 1774 року брати закінчили навчання в Collegium Romanum, отримали капланські свячення.

Потім став каноніком-схоластиком катедри Луцька (1775 року[4]), краківським каноніком (1777[4]), пробощом Бродів, Бучача (певне, з 1805 року), кавалером ордену Св. Станіслава.[3]

Дідичі — каноніки Потоцькі — продали євреям замок у місті Бучачі, які почали розбирати його на матеріал для будівництва[8] 1812 року з братом наказали розібрати останню з спостережних башт Бучача на горі Федір та спорудити з каменю гробницю-каплицю в стилі класицизму на міському цвинтарі.[9]

23 вересня 1818 року в Бучачі підписав заповіт.[10] Помер 27 вересня 1818 року.[11] 1814[6]. Був похований у родовій каплиці-гробниці на міському цвинтарі на горі Федір у Бучачі поряд з братом.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Paweł Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: dw.15032). Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 2 червня 2016.
  2. ↑ є також дата після 23 вересня → Paweł Potocki h. Pilawa (Złota) (ID: dw.15032) [Архівовано 24 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  3. ↑ а б Barącz, s. 77.
  4. ↑ а б в г Potoccy (07) [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. ↑ Potoccy (03) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. ↑ а б Czyż, Gutowski, s. 19.
  7. ↑ а б в Aleksandrowska, s. 530 [Архівовано 21 лютого 2016 у Wayback Machine.].
  8. ↑ Orłowicz, s. 143.
  9. ↑ Станкевич М. Бучач та околиці… — С. 18.
  10. ↑ Sadok Barącz. Pamiątki buczackie… — S. 86.
  11. ↑ Czyż, Gutowski, s. 42.

Джерела ред.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павел_Потоцький_(канонік)&oldid=41706448