П'ятничани (Стрийський район)
П'ятнича́ни — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 909 осіб. Орган місцевого самоврядування — Стрийська міська громада.
| село П'ятничани | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Тер. громада | Стрийська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100230350087709 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1485 року |
| Населення | 909 осіб |
| Площа | 18 км² |
| Густота населення | 50,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82423 |
| Телефонний код | +380 3245 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°22′12″ пн. ш. 23°56′6″ сх. д. / 49.37000° пн. ш. 23.93500° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
264 м |
| Водойми | р. Вівнянка |
| Найближча залізнична станція | П'ятничани |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Стрий, вул. Шевченка, 71 |
| Карта | |
  П'ятничани | |
 П'ятничани | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія
ред.У податковому реєстрі 1515 року в селі документується спустошення[1].
У 1986 році у селі було збудовано громадсько-торговельний центр[2].
Транспорт
ред.У селі П'ятничани розташований зупинний пункт. Платформа розміщується між станцією Більче (3 км) та зупинкою Угерсько (5 км). Лінія, на якій розміщена платформа, відкрита у 1873 році як складова залізниці Львів — Стрий. Перед зупинкою розташовується нерегульований залізничний переїзд, через який проходить дорога від шосе «Київ — Чоп» в село П'ятничани і далі до газокомпресорної станції «Більче-Волиця». Поблизу зупинного пункту знаходиться тягова електропідстанція. Залізниця і далі рухається на південь в бік Стрия, а на відстані 105 метрів паралельно їй прямує автотраса М 06.
У П'ятничанах зупиняються приміські електропоїзди.
Політика
ред.Парламентські вибори, 2019
ред.На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461490, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 666 виборців, явка 72,37%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 22,20%, за партію «Голос» — 21,99%, за «Європейську Солідарність» — 19,92%.[3] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Гергерт (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 25,36%, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 19,13%, за Андрія Кота (самовисування) — 13,31%[4].
Населення
ред.1.1.1939 в селі мешкало 800 осіб. З них 740 українців, 20 поляків, 20 латинників, 15 юдеїв та 5 німців.[5]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 901 | 99.12% |
| російська | 8 | 0.88% |
| Усього | 909 | 100% |
Архітектура
ред.За архітектуру громадських центрів сіл Довголука, Лисовичі, П'ятничани і Голобутів (Стрийського району) Ігор Довганюк, Іван Зелений, Олександр Матвіїв, Максим Трильовський, Микола Федорів, Михайло Шостак, Євген Лучків і Степан Павлів у 1989 році отримали Державну премію України в галузі архітектури[7]. Вніс значний особистий внесок у проектування і здійснення в натурі проекту у селі і Іван Оксентюк.
У селі розташований пам'ятник Тарасові Шевченку (1995, автори скульптори Микола Посікіра і Любомир Яремчук, архітектор Михайло Федик).[8]
Релігія
ред.У селі розташована Церква Святої великомучениці Параскевії Добрянського деканату Стрийської єпархії УГКЦ, пам'ятка архітектури Стрийського району.
Спорт
ред.Команда «УГВ-Сервіс» у 2019 році стала переможцем «Кубку чемпіонів Львівської області - 2018/2019», здолавши у фіналі ФК «Карпати» з села Бишків[9].
У 2021 році ФК «П'ятничани» стали переможцями другої ліги Чемпіонату Львівської області з футболу 2021[10].
Персоналії
ред.- Миколай Грохольський (1781—1864) ― граф, статський радник, подільський губернатор (1823—1831), дійсний статський радник (з 1827), рязанський губернатор (1831).
Примітки
ред.- ↑ Źródła dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 165 – Warszawa: Skład główny u Gebethnera i Wolffa, 1902. - 252 s. (пол.)
- ↑ Ежегодник Большой Советской Энциклопедии, 1987 (вып. 31). М., «Советская энциклопедия», 1987. стр.177 (рос.)
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 2 травня 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 126, Львівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 2 травня 2022.
- ↑ ЕТНІЧНІ ГРУПИ ПІВДЕННОЗАХІДНЬОЇ УКРАЇНИ (ГАЛИЧИНИ) НА 1.1.1939 (PDF).
- ↑ Лауреати Державної премії України в галузі архітектури з 1988 по 2010 рік // Хто є хто в будівництві та архітектурі — 2010.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів : Нар. музей Тараса Шевченка, 2013. — 180 с. — ISBN 978-617-7142-00-2.
- ↑ Кубок чемпіонів – у П'ятничан!. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 20 квітня 2020.
- ↑ Друга ліга Львівщини: підсумкові турнірні таблиці
Див. також
ред.Джерела
ред.- Piatniczany (2) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 113. (пол.)
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |